Проект податкового кодексу N 7101-1 від 21.09.2010 р. «Пояснювальна записка»-Профі Вінс
Російський(RU)Українська (UA)

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

...

ГоловнаЗАКОНОДАВСТВОЗаконопроекти

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Податкового  кодексу України N 7101-1

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Податкового кодексу України розроблено на виконання Програми економічних реформ Президента України  на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на виконання доручень Кабінету Міністрів України: від 29 березня 2010 р.  №15028/1/1-10, 5 травня  2010 р.  №3569/76/1-10, протоколу наради у Віце-прем’єр-міністра України С.Тігіпка від 6 травня 2010 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на  2011 рік» від 19 квітня 2010 р. № 315 та постанови Верховної Ради України від 7 вересня 2010 року 2495-VI «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання Постанови Верховної Ради України  «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України» та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Верховної Ради України щодо проекту Податкового кодексу України».

2. Мета і шляхи її досягнення

Місія (головна ціль) побудова сучасної, справедливої податкової політики, що забезпечує стабільність оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки.

Законопроект має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів, визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.

Цілі, що стосуються розвитку України відносно зовнішнього середовища

  • підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

  • створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційно - інноваційної діяльності;

  • забезпечення сталого економічного розвитку, формування людського капіталу на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів;

  • покращення позицій України у глобальному рейтингу «простоти ведення бізнесу» за показником «Cплата податків»;

  • подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами;

  • реалізація збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.

Цілі, що забезпечують розвиток у внутрішньому середовищі

  • забезпечення раціонального використання природних ресурсів;

  • створення фіскальних умов для легалізації доходів;

  • формування відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від сплати податків;

  • демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами;

  • запровадження «податкових канікул» для малого бізнесу.

Основні положення проекту Податкового кодексу України

Розділ І. Загальні положення

Запропоновані методологічні засади, викладені у цьому розділі, створюють єдиний підхід в сфері оподаткування, забезпечують однакове розуміння всіма учасниками податкових відносин своїх прав та обов’язків, принципів побудови податкового законодавства. Розділ визначає компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування в частині запровадження, зміни та скасування податків, перелік основних прав та обов’язків платників податків. Запроваджується єдине розуміння податків та зборів, їх обов’язкових елементів, визначається перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів. Встановлюються методи та порядок визначення звичайної ціни, дається визначення поняття податкової пільги та підстав її застосування.

В цілому запропоновані в розділі норми створюють підґрунтя для стабільного існування податкової системи України.

Розділ ІІ. Адміністрування податків, зборів(обов’язкових платежів)

Запроваджуються правові основи справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), що включені до податкової системи України. Визначаються механізми виконання податкового обов’язку платників податків, шляхом визначення порядку розрахунку, декларування і сплати податкових зобов’язань.

Закріплюється перелік контролюючих органів та межі їх компетенції, затверджуються на рівні закону умови повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов’язань платників податків, вдосконалюються процедури адміністрування податку з доходів фізичних осіб, які нараховуються та сплачуються податковими агентами.

Скорочення термінів процедури оскарження рішень контролюючих органів шляхом запровадження дворівневої системи оскарження рішень контролюючих органів замість трирівневої, що сприятиме прискоренню надходжень грошових зобов’язань платників до бюджету.

Встановлюються правові засади податкового контролю з чітким визначенням переліку способів такого контролю (облік платників податків, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, контрольно-перевірочна робота), деталізацією функцій, що виконуються в межах податкового контролю,  визначенням вичерпного переліку прав контролюючих органів при реалізації цих функцій.

Запроваджуються єдині правила примусового виконання податкового обов’язку платників податків.

Вводиться вичерпний перелік фінансових санкцій, що можуть бути застосовані до платників податків у зв’язку із порушенням податкового законодавства.

Законодавчо закріплюється порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Крім уніфікації податкових процедур, що вже передбачені у діючому законодавстві, запроваджується ряд принципово нових підходів:

1. Суттєво вдосконалюється система обліку платників податків:

1.1 Передбачено створення системи обліку в розрізі платників податків, їх відокремлених підрозділів та об’єктів оподаткування.

1.2 Запроваджено заміну ідентифікаційного номера особи, що викликало багато нарікань з боку платників податків, на реєстраційний номер облікової картки такого платника. При цьому, з метою усунення незручностей для платників податків, раніше надані платникам ідентифікаційні номери будуть прирівняні до номерів реєстраційних карток. Разом з тим, запроваджено альтернативну форму обліку за серією та номером паспорта для громадян, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття податкового номера.

1.3 Створюється правове забезпечення системи автоматичної реєстрації громадян України, як платників податків, за даними органів реєстрації актів громадянського стану. Це дозволить спростити процедуру реєстрації і, відповідно, покращити систему адміністрування.

2. Створюється цілісна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.

На сьогодні правового забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державної податкової служби, як одного з пріоритетних напрямів роботи контролюючих органів, не існує. Право на отримання інформації відображено епізодично в різних законодавчих актах, і спрямовано, в основному, на проведення попередніх податкових розслідувань щодо окремих платників податку.

Запропоновані норми дозволять створити інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної податкової служби як цілісну систему, спрямовану на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків. Це забезпечить покращення адміністрування, дозволить спрямувати податковий контроль на тих платників податків, що ухиляються від виконання податкового обов’язку, і зменшити навантаження на сумлінних платників податків.

Передбачається чітке визначення джерел надходження інформації до органів державної податкової служби, перелік такої інформації та періодичність її надання іншими органами державної влади і місцевого самоврядування.

3. Підвищення рівня ефективності контрольно-перевірочних заходів.

Відбувається зміна підходу до проведення контролюючими органами дій, що обмежують права платника податку.

Запроваджується механізм отримання судового дозволу (аналогічний механізм використовується у кримінально-процесуальному законодавстві), зокрема, такий механізм використовується при розкритті банківської таємниці, зупинення видаткових операцій платника податків, у випадку невиконання ним законних вимог органів державної податкової служби. Цей механізм, з одного боку, створює умови для нерозповсюдження інформації про звернення органу державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на проведення відповідних заходів, а з іншого, – гарантує платнику податку, що рішення, про застосування заходів, які можуть істотно обмежити права такого платника, буде прийматися неупередженою особою.

4. Запроваджується обов’язкове подання декларації великими і середніми підприємствами в електронній формі із застосуванням електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

5. Впорядковано систему роз’яснень податкового законодавства.

Роз’яснення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, здійснюється шляхом надання податкових консультацій.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають консультації з питань практичного використання конкретних норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

6. Здійснено розмежування правоохоронної та контрольної функцій органів державної податкової служби.

Пропонується визначити, що у разі коли правоохоронними органами виявлятимуться ознаки податкового злочину, кримінальна справа порушуватиметься за такими ознаками, а не за фактом наявності рішення органу державної податкової служби. Факт скоєння податкового злочину має доводитись засобами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством, а не в межах адміністративного процесу. Рішення про нарахування платнику податків податкового зобов’язання прийматиметься за результатами розгляду кримінальної справи судом.

При цьому захист прав платників податків від необґрунтованого кримінального переслідування гарантуватиметься запровадженим в кримінально-процесуальному законодавстві механізмом оскарження постанов про порушення кримінальних справ.

7. Кодифіковано норми чинного законодавства стосовно захисту інтересів платника податків, який оскаржуватиме суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом.

Сума грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні – рішенні, у разі його оскарження платником податків вважається не узгодженою, протягом всього періоду адміністративного або судового оскарження, до прийняття відповідного рішення.

8. Встановлено мінімальну (сума податкового боргу платника податків) та максимальну (двократний розмір податкового боргу платника податків) межі розміру податкової застави.

9.  Передбачено стягнення коштів з рахунків платників податків в рахунок погашення податкового боргу у судовому порядку.

10. Визначено:

- порядок застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

- порядок стягнення податкового боргу за запитами компетентних органів інших країн.

В цілому запропонованими нормами створюється правова база для ефективного адміністрування податків, з дотриманням законних прав платників податків.

Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств

На сьогодні податок на прибуток підприємств є одним із основних джерел наповнення Державного бюджету України (у 2009 році 32,5млрд.грн.).

У процесі реформування податку на прибуток передбачається, що зміни у конструкції податку не повинні нести ніякого фіскального навантаження, а сам податок має виконувати виключно регулятивно-стимулюючу функцію, для того, щоб не стримувати розвиток виробництва.

Стимулювання інвестицій і інновацій.

Інвестиційно-інноваційна складова реформування цього податку: забезпечуватиметься поетапним зниженням ставки податку на прибуток з 25 до 16 відсотків (2011 та 2012 роках – 19 відсотків, 2013 та 2014 роках – 18 відсотків, 2015 році – 17 відсотків, з 2016 року – 16 відсотків).

В умовах реформування спрощеної системи оподаткування, передбачається надання спеціальних інвестиційних пільг: запровадження  на 5 років нульової ставки податку для новоутворених суб’єктів господарювання, а також підприємств з щорічним обсягом доходів до 3 млн.грн. з метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг.

Крім того, передбачається запровадження на 10 років звільнення від оподаткування прибутку підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині) та суб’єктів господарської діяльності від надання готельних послуг, підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості.

Також передбачені пільги з енергозбереження:

- звільнення від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу деяких енергозберігаючих товарів власного виробництва промислового призначення;

- звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, які займаються розробленням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів;

- тимчасове звільнення від оподаткування  прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з  видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Наближення податкового та бухгалтерського обліку.

Запропоновано впровадити методологічні засади визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, максимально наближені до бухгалтерського обліку, які передбачають, що визнання та класифікація доходів і витрат, здійснюється за принципом «нарахування та відповідності доходів та витрат» прийнятим у бухгалтерському обліку, тобто, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів, з урахуванням певних обмежень.

При розрахунку об’єкта оподаткування доходи від реалізації товарів (послуг) звітного періоду зменшуються на витрати, пов’язані із реалізацією таких товарів (послуг), які за своїм складом є аналогічними до собівартості реалізованої продукції, а також інших витрат звітного податкового періоду, прийнятих у діючих положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (адміністративні витрати, витрати на збут та інших).

Витрати, як і за діючим порядком, будуть нараховуватись з певними обмеженнями для окремих видів витрат та для витрат подвійного призначення, що формуватимуть постійні та тимчасові різниці, на які і буде відрізнятися прибуток, визначений за правилами бухгалтерського обліку, від податкового. При цьому, кількість податкових різниць знижується до мінімуму.

Удосконалення  амортизаційної політики.

Розширена класифікація основних засобів у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві. При цьому облік балансової вартості основних засобів кожної групи вестиметься за кожним із об'єктів, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому за групою, як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

До зазначених груп основних засобів запропоновано більш рівномірний розподіл вартості основних засобів за основними методами, що базуються на застосуванні строків корисного використання.

Для окремих груп основних засобів може застосовуватися прискорена амортизація за методом прискореного зменшення залишкової вартості, який дозволяє удвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних засобів.

З метою нарахування амортизації нематеріальних активів у проекті Податкового кодексу запроваджено класифікацію таких активів (6 груп) і встановлено строки нарахування амортизації для кожної з цих груп.

Реформування оподаткування фінансового сектора.

В проекті розділу запропоновано переведення страхової діяльності на загальні правила оподаткування із запровадженням річного перехідного періоду.

Для банків пропонується залишити порядок формування страхових резервів для покриття можливих втрат, встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятий 20.05.2010 року.

Врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування. Відтепер платіж за користування майном, згідно із договорами фінансового лізингу, розглядатиметься як проценти, аналогічні процентам банківської установи. При фінансовому лізингу будуть оподатковуватися тільки проценти, які отримає інвестор-нерезидент в якості винагороди.

Запобігання відтоку капіталів за кордон, упередження схем мінімізації.

Встановлено обмеження з врахування у витратах сум роялті, сплачених  на користь нерезидентів та платників, що звільнені від сплати податку на прибуток чи сплачують цей податок за  іншою  ставкою, а також витрат,  понесених у зв’язку з придбанням  у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу.

Крім того, передбачено заборону по віднесенню до витрат платника податку на прибуток витрат на придбані товари (роботи, послуги) та інші матеріальні і нематеріальні активи у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок.

Реформування податку на прибуток також передбачає посилене стимулювання інвестицій у людський капітал, без обмежень включатимуться витрати на:

первинну професійну підготовку працівників робітничих професій безпосередньо на виробництві.

На стимулювання підприємницької активності направлено скасування 10-відсоткового ліміту при врахуванні витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару.

Розділ ІV.  Податок на доходи фізичних осіб

Положення розділу ІV враховують досвід застосування протягом 2004-2009 років діючої редакції Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та напрями реформування податку з доходів фізичних осіб, які направлені на:

- підвищення ефективності справляння податку;

- удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб, з метою посилення регулюючої функції податку, через запровадження збільшення податкового навантаження на багатих;

- удосконалення системи оподаткування доходів самозайнятих осіб, доходів з операцій продажу нерухомого та рухомого майна, спадщини, подарунків;

- кореляцію  розмірів податкових пільг та майнового рівня платників, які потребують їх, у зв’язку із здійсненням витрат на підтримання мінімально необхідного рівня життєзабезпечення та соціально-культурного розвитку.

У зв’язку з цим, передбачається запровадження :

- малопрогресивного оподаткування доходів фізичних осіб шляхом встановлення ставки 17 % до доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, які перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;

- оподаткування за ставкою 5 % доходів на вклади (депозити), якщо загальна сума, отриманих протягом місяця процентів перевищує 2 мінімальні заробітні плати (тобто, з загальної суми депозитів понад 200 тис. грн.);

- оподаткування за ставкою 15 % частини суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які виплачуються платнику податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, що перевищує законодавчо встановлену станом на 1 січня звітного податкового року максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З метою вирівнювання диспропорцій (дискримінації) в розмірі наданих податкових соціальних пільг для осіб, які мають двох та більше дітей, запроваджується 100-відсоткова податкова соціальна пільга на кожну дитину (50% мінімальної заробітної плати) кожному з батьків з одночасним вилученням права на додаткову стандартну податкову соціальну пільгу одному з батьків.

Для зниження податкового навантаження на окремі види доходів пропонується: запровадження звільнення від оподаткування доходів від продажу один раз на рік квартир, житлових, дачних, садових будинків без обмеження щодо їх площі, земельної ділянки в межах норм, визначених Земельним кодексом України, а також машини, мотоцикла, моторолера; зниження ставки податку до 5 % для доходів від продажу рухомого майна; встановлення нульової ставки оподаткування для успадкованих сум знецінених грошових заощаджень; звільнення від оподаткування вартості орденів, медалей, кубків тощо, якими відзначаються переможці змагань, конкурсів, та незначних подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року; скасування умови щодо наявності у платника податку права на податкову соціальну пільгу при звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги.

Також проектом передбачається коригування алгоритму нарахування податкової знижки (податкового кредиту) – при її обрахунку. Загальний річний дохід зменшуватиметься на суму відрахувань, сплачених до фондів пенсійного та соціального страхування.

У розділі чітко врегульовано правила та порядок оподаткування доходів самозайнятих осіб, включаючи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, для фізичних осіб – підприємців впроваджуються подання декларації лише за підсумками року та авансові платежі протягом року, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менше 100% платежу за минулий рік у співставних умовах. Скасовується фіксований податок для торгівців на ринку з переводом їх на сплату єдиного податку.

З метою стимулювання інвестицій у будь-яких секторах економіки, у розділі запропоновано уніфікацію підходів до оподаткування пасивних доходів у вигляді доходів від інвестицій. Так, передбачається вирівнювання умов оподаткування дивідендів та процентів шляхом встановлення однакової ставки податку 5 %.

Встановлюються однакова ставка оподаткування (15%) доходів резидентів та нерезидентів.

Норми розділу матимуть вплив на скорочення тіньових доходів, зокрема, шляхом встановлення контролю податкових органів за нарахуванням і сплатою податку на основі щоквартальної звітності роботодавців, встановлення обов’язку для податкового агента утримувати податок у джерела, якщо відносини між сторонами цивільно-правових договорів можуть бути прирівняні до трудових відносин; встановлення функції податкового агента для юридичних осіб, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів зарубіжних гастролерів.

При здійсненні операцій з майном пропонується встановити обов'язки для посередників, надавати органам ДПС інформацію щодо відповідних цивільно-правовий дій.

Вищезазначені заходи дозволять створити необхідний фіскальний простір для заходів, що пропонуються для зменшення податкового навантаження та покращення умов оподаткування.

Розділ V.  Податок на додану вартість

В основу розділу V покладено діючий порядок оподаткування податком на додану вартість з урахуванням напрямів його реформування та вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість.

Проектом Кодексу передбачено подання платниками податку податковому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді одночасно з подачею декларації за звітний податковий період. Такий механізм пропонується запровадити з метою покращення адміністрування податку на додану вартість; своєчасного виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобігання мінімізації податкових зобов’язань; прискорення здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації.

Впровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість відповідає вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС.

З метою забезпечення дієвості механізму подання Реєстру податкових накладних у електронному вигляді  пропонується запровадити єдиний звітний період – один місяць.

Приведено у відповідність до вимог Директиви 2006/112/ЄС  місце постачання послуг, базуючись на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування до таких операцій загальної ставки податку, у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України. Запропоновано уточнення визначення місця постачання товарів; місця фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном; місця фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном.

Стосовно визначення бази оподаткування:

- для операцій, що здійснюватимуться на митній території України, база оподаткування визначається на рівні договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни;

- по товарах (супутніх послугах), ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту), база оподаткування визначатиметься на рівні не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення (з метою недопущення поставки товарів за фактурною вартістю, що є значно нижчою за митну вартість таких товарів).

Знімається заборона на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні легкового автомобіля.

Створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом зменшення ставки податку на додану вартість з 2014 року до 17 відсотків.

В частині  пільгового оподаткування дотримані основні вимоги Ради ЄС та СОТ, стосовно недискримінаційного підходу під час встановлення пільг при постачанні вітчизняних товарів та ввезенні товарів іноземного виробництва.

Пропонується впровадження маржинального оподаткування за договорами комісії, по операціях з постачання туристичних послуг та діяльності з виробами мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, а також вживаних товарів.

Для ліквідації схем ухилення від оподаткування  та мінімізації податкових зобов’язань запроваджено звільнення від податку на додану вартість операції купівлі/продажу металобрухту, зернових культур, технічних культур (ріпак, соняшник) та  деревини. Разом з тим, з метою державної підтримки сільгосптоваровиробників, звільнення не розповсюджується на першу поставку  зернових та технічних культур виробниками таких товарів.

З метою покращення ефективності адміністрування податку та недопущення використання вказаних операцій у схемах мінімізації податку відмінено податок на операції з постачання юридичних, консалтингових, аудиторських послуг.

Спрощено порядок продовження спеціального режиму оподаткування для с/г виробників (за рішенням Верховної Ради АР Крим та облрад), що зазнали збитків при "форс-мажорних" обставинах.

Поряд з цим, пропонується звільнити від оподаткування ПДВ операції з поставки будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Крім того, одним з основних нововведень розділу є запровадження  «автоматичного» відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податків та Єдиного реєстру податкових накладних.

Водночас запроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам з державного бюджету.

Розділ VI. Акцизний податок

Положення розділу VI спрямовані на наближення законодавства України, в частині оподаткування акцизами, до норм і стандартів ЄС та на забезпечення ефективного застосовування податкового законодавства як платниками податку,  так і контролюючими органами.

Нині оподаткування акцизним збором регулюється шістьма законодавчими актами, зокрема Законами України:

«Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»,

«Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»,

«Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»,

«Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»,

«Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» та Декретом Кабінету Міністрів «Про акцизний збір». Норми цих законів лягли в основу проекту розділу «Акцизний податок».

Розділ має чітку і зрозумілу структуру, якою визначені перелік підакцизних товарів, об’єкт, база оподаткування, особливості справляння податку з окремих товарів.

Регулююча функція проекту полягає у:

стимулюванні зменшення споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини таких, як алкоголь і тютюн; обмеження використання товарів, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища, а саме палив моторних та автомобілів;

збереженні пільг в оподаткуванні легкових автомобілів для інвалідів, швидкої медичної допомоги та для потреб підрозділів МНС;

забезпеченні інноваційної спрямованості шляхом встановлення нульової ставку податку на біоетанол, який використовується для виробництва біологічних видів палив.

Норми проекту направлені на забезпечення контролю за сплатою акцизного податку та скорочення тіньового обігу:

-  на підприємствах-виробниках спирту та горілки діють акцизні склади, на яких представники органу державної податкової служби здійснюють постійний контроль за обігом спирту;

-  продавці автомобілів, які ввезені або реалізовані за пільговими умовами, стають платниками акцизного збору.

Проект містить наступні новації:

- для забезпечення фіскальної функції акцизного податку запроваджується індексація ставок, виражених у гривнях. Оскільки діючим законодавством вже передбачена індексація на алкогольні напої та тютюнові вироби, дана норма  поширює індексацію ставок акцизного збору на пиво. Крім того, удосконалюється порядок сплати податку у разі  перевищення обсягів реалізації товарів перед збільшенням ставок акцизу;

- для посилення регулюючої функції, збільшення фінансування будівництва доріг та компенсації втрат бюджету в наслідок скасування транспортного податку, підвищуються ставки акцизного податку на нафтопродукти та запроваджується оподаткування скрапленого газу, який використовується в якості палива. Зазначене дозволить забезпечити додержання загальноприйнятого в світовій практиці принципу “сплачує більше той, хто більше споживає”;

- з метою гармонізації до норм європейського законодавства, датою виникнення податкових зобов’язань визначається дата реалізації або ввезення підакцизних товарів;

- для спрощення ведення бізнесу запроваджується «автоматична» реєстрація платників акцизного податку (ДПА реєструє платників акцизного податку на основі інформації органів ліцензування).

Удосконалення акцизного законодавства, передбачене розділом, полягає в адаптації законодавства України до норм і правил Директив Ради ЄС.

Розділ VIІ.  Податок на транспортні засоби

Основним нововведенням цього розділу є скасування податку на транспортні засоби, який сплачується при проходженні транспортними засобами чергового технічного огляду, їх реєстрації та перереєстрації. Податок сплачуватиметься лише при першій реєстрації транспортних засобів в Україні.

Серед інших нововведень необхідно виділити такі:

-  включення до об’єктів оподаткування літаків і вертольотів;

-  запровадження щорічної індексації ставок податку для компенсації впливу інфляційних процесів на їх розмір;

-  введення додаткової диференціації ставок податку для легкових автомобілів, об’єм циліндрів двигуна яких перевищує 4500 куб. сантиметрів.

Розділ VIІІ.  Екологічний податок

У розділі VIІІ передбачено оподаткування екологічним податком  результатів діяльності суб’єктів господарювання та фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства), що призводять до забруднення навколишнього природного середовища (на заміну збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Враховуючи останні тенденції в податковій політиці європейських країн, щодо необхідності перенесення податкового навантаження на екологічні платежі, у проекті Кодексу передбачено збільшити ставки екологічного податку удвічі (порівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природного середовища), а також запровадити оподаткування екологічним податком викидів двоокису вуглецю.

При цьому також пропонується:

- спростити порядок розрахунку екологічного податку шляхом уніфікації системи підвищуючих коефіцієнтів та врахування їх у базових ставках податку;

- перейти до стягнення податку з пересувних джерел забруднення через податкових агентів (оптових та роздрібних продавців палива).

Розділ ІХ. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

Україна є визнаною у Європі транзитною державою.

За користування об’єктами трубопровідного транспорту в Україні передбачено рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які надають послуги з транспортування продукції трубопроводами України.

Незважаючи на обмежене коло платників, надходження рентної плати у 2009 році становили 2,2 млрд. грн., на 2010 рік надходження рентної плати заплановано у розмірі 2,6 млрд. гривень.

Суттєвих змін у справлянні рентної плати не передбачено. Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Передбачається, що ставки рентної плати встановлюватимуться на рівні діючих. При цьому пропонується, що у разі зміни тарифів на транспортування продукції магістральними трубопроводами України до ставок рентної плати застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, який обчислюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ Х. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

В основу цього розділу покладено діючий порядок оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Визначено платників, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати рентної плати та контроль за її справлянням.

Ставки рентної плати диференційовані в залежності від глибини залягання покладів вуглеводнів, а для природного газу – також від напряму його реалізації або використання (для потреб населення або для інших цілей).

З метою коригування ставок рентної плати відповідно до зміни цін на вуглеводневу сировину передбачено застосування до них коригуючих коефіцієнтів.

Розділом передбачено, що об’єкт оподаткування зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу.

Розділ ХІ. Плата за користування надрами

Розділ підготовлено на основі діючого законодавства.

Основним нововведенням є об’єднання в один податковий платіж – плату за користування надрами для видобування корисних копалин – двох діючих податкових платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету).

Передбачено, також, що об’єкт оподаткування зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу.

Розділ ХІІ.  Місцеві податки і збори

Майже всі місцеві податки і збори справляються за правилами, встановленими більше 15-ти років тому, не відповідають вимогам сьогодення і,  відповідно, не забезпечують місцеві бюджети надійними джерелами фінансування.

Проектом Кодексу передбачено зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, з одночасним скасуванням неефективних місцевих податків і зборів.

Зокрема, пропонується:

1. Запровадити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Платниками податку визначено осіб, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. На кожний об’єкт житлової нерухомості (який є у власності платника податку та у якому він зареєстрований) надається пільга – 40 кв. м неоподатковуваної площі на кожну зареєстровану в ньому особу. При цьому, в розрахунку на один об’єкт житлової нерухомості, така пільга не може бути меншою 100 кв. м у містах та          200 кв. м – у сільській місцевості.

2. Відмовитись від фіксованих ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (плати за торговий патент), прив’язавши такі ставки до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного року.

3. Перейти на нову базу оподаткування збором за місце для паркування транспортних засобів (замість години парковки – площа парковки), що запобігатиме ухиленню від сплати збору.

4. Запровадити туристичний збір, який справлятиметься на всій території країни (замість курортного збору, який має обмежене застосування). Ставку податку пропонується встановити у розмірі від 0,5 % до 1 % вартості проживання у готелях, мотелях.

5. Скасувати дванадцять місцевих податків і зборів, а саме:

- ринковий збір, справляння якого в умовах обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування та скорочення переліку податків і зборів, які включаються до складу єдиного податку, може негативно позначитись на подальшому розвитку суб`єктів малого підприємництва;

- комунальний податок, який є застарілим елементом пострадянської системи оподаткування і вже не справляється в жодній з країн СНД; крім того, скасування цього податку, ставка якого прив’язана до фонду оплати праці підприємств, сприятиме виведенню такого фонду з «тіні»;

- податок з реклами, який було запроваджено ще на початковому етапі розвитку вітчизняної системи оподаткування та, який в сучасних економічних умовах суперечить принципу рівності в оподаткуванні, оскільки поширюється лише на обмежене коло суб`єктів господарювання та має чітко виражений галузевий принцип застосування;

- дев'ять інших місцевих податків і зборів, які не відіграють істотної ролі в наповненні місцевих бюджетів (збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір за право використання місцевої символіки; збір з власників собак; збір за видачу ордера на квартиру; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей).

Розділ ХІІІ.  Плата за землю

Редакцією розділу ХІІІ «Плата за землю» збережено важливий концептуальний принцип щодо встановлення ставок земельного податку у відсотках від нормативної грошової оцінки земель, яка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки і, таким чином, забезпечує рентну суть плати за землю.

Поряд з цим, в розділі передбачено, що:

- при оподаткуванні сільськогосподарських угідь, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у разі відсутності більше 3-х років ведення такого виробництва, до ставок земельного податку застосовується підвищуючий коефіцієнт, з моменту скасування мораторію на купівлю – продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Зазначене зумовлене тим, що останніми роками знизилась ефективність використання таких земель і, як наслідок, погіршення родючості ґрунтів;

- збережено фіксовані ставки податку (у гривнях за 1 кв. м в залежності від чисельності населеного пункту), які застосовуються для оподаткування земель (у межах населених пунктів), нормативна грошова оцінка яких не проведена, (станом на 01.01.2010 р. така оцінка не встановлена по 13,4% площ земель);

- обмежено застосування пільгових ставок при оподаткуванні земель, наданих залізницям (залишається - під смугами відведення) та гірничодобувним підприємствам (залишається - під видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин), що відповідає одному із напрямків реформування податкової системи щодо розширення бази оподаткування за рахунок скасування податкових преференцій;

- передбачено також норми, якими визначено платників та підстави для нарахування орендної плати за землі державної та комунальної власності, розміри, періоди і терміни її сплати, а також порядок адміністрування зазначеної плати;

- встановлено преференції в оподаткуванні платою за землю об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії.

Розділ ХІV.  Спеціальні податкові режими

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва

На сьогодні оподаткування суб’єктів малого підприємництва регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», виданого Президентом України відповідно до пункту 4 Перехідних положень Конституції України.

Реформування діючої спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється відповідно до сучасних напрямків реформування податкової політики держави, в тому числі щодо стимулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва на етапі започаткування власного бізнесу.

У зв’язку з цим передбачається поширення спрощеної системи оподаткування виключно на фізичних осіб з обсягом річного доходу до 300 тис. гривень та кількістю осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - не більше двох.

При цьому платники єдиного податку не є платниками ПДВ, а також:

- встановлюються обмеження для роздрібної торгівлі підакцизними товарами, пально-мастильними матеріалами, торгівлі товарами "секонд-хенд", здійснення зовнішньоекономічної діяльності, крім експорту програмного забезпечення;

- ставки єдиного податку встановлюються за територіальним принципом: в населених пунктах з чисельністю населення понад 150 тисяч осіб (від 200 до           600 гривень на місяць), в інших населених пунктах (від 20 до 200 гривень на місяць), а у разі здійснення діяльності на всій території України ставка податку встановлюється у розмірі 1500 гривень на місяць;

- для діяльності у сфері інформатизації передбачається запровадити ставку податку у розмірі 1000 грн. на місяць;

- передбачається позбавлення права застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо сумарний залишок товарів на торговельному місці та/або на складі у платника податку перевищує обсяг річного доходу в 300 тис. грн., а також у разі виявлення у платника податку контрабандних та/або контрафактних товарів (продукції).

Фіксований сільськогосподарський податок

На сьогодні оподаткування сільгосппідприємств фіксованим сільськогосподарським податком визначається Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Проектом Кодексу передбачається збереження діючого порядку оподаткування ФСП сільськогосподарських товаровиробників.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію та збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ

В основу цих двох глав покладено діючі порядки оподаткування зборами у вигляді цільових надбавок до діючих тарифів на електричну, теплову енергію та природний газ, які на сьогодні затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кодексом визначено платників, об’єкт, ставки, порядок обчислення і сплати цих зборів.

Основним нововведенням є встановлення єдиної ставки збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію у розмірі  3 відсотків від вартості фактично відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість.

Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Розділом передбачено базові ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України на рівні, встановлених діючим законодавством з щорічною індексацію їх наростаючим підсумком на індекс споживчих цін.

Розділ XVІ. Збір за спеціальне використання води

Розділом передбачено проводити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання води, наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.

З метою зменшення податкового тиску на незахищені групи населення, які займаються садівництвом та городництвом та зменшення соціальної напруги серед зазначеної категорії населення, передбачається звільнити їх від сплати збору за воду, що використовується для поливу садово-городницьких та городницьких товариств (кооперативів).

Скасовано звільнення від сплати збору та запропоновано введення ставки збору за вилучену з надр дренажну воду, яка використовується у господарській діяльності  після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами.

Розділ XVІІ. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Розділом передбачається:

- привести порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів у відповідність із прийнятою новою редакцією Лісового кодексу України;

- запровадити щорічну індексацію ставок збору за спеціальне використання лісових ресурсів, наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.

Розділ ХVІІІ. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції

Податкові норми Закону України «Про угоди про розподіл продукції»  включено до проекту Податкового кодексу окремим розділом, що врегульовує податкові питання, які виникають в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, зокрема, особливості сплати під час виконання угоди про розподіл продукції податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та плати за користування надрами.

Основні напрями удосконалення полягають в наступному:

передбачено сплату податків під час виконання угоди про розподіл продукції, виключно у грошовому еквіваленті;

покращено адміністрування в процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції;

адаптовано положення законодавства України до норм міжнародних стандартів, зокрема оподатковуваний прибуток інвестора визначатиметься, виходячи з вартості реалізованої  продукції, визначеної  із застосуванням механізму звичайних цін.

3. Правові аспекти

Указ Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»;

Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213;

Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852 (в редакції Закону України від 08.02.2006р. N 3404);

Земельний кодекс України  від 25.10.2001 № 2768;

Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132;

Закон України про Державний бюджет України від 19.12.2006 № 489;

Закон України від 25.06.1991 №1251«Про систему оподаткування»;

Закон України від 30.11.2006 № 398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»;

Закон України від 21.12.2000 № 2181«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

Закон України від 28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»;

Закон України 22.05.2003 № 889  «Про податок з доходів фізичних осіб»;

Закон України від 03.04.1997 № 168 «Про податок на додану  вартість»;

Закон України від 15.09.1995 № 329 «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»;

Закон України від 07.05.1996 №178 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»;

Закон України від 06.02.1996 № 30 «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»;

Закон України від 11.06.1996 № 313 «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»;

Закон України від 24.05.1996 №  216 «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»;

Закон України від 11.12.1991 № 1963 «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;

Закон України від 23.03.1996 № 98 «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»;

Закон України від 17.12.1998 №320 «Про фіксований сільськогосподарський податок»;

Закон України від 05.02.2004 № 1456 «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»;

Закон України від 16.07.1999 № 991 «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» в частині питань оподаткування (крім питань сплати мита);

Закон України від 10.07.2003 № 1115 «Про гастрольні заходи в Україні»;

Закон України від 24.06.2004 № 1876 «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

Закон України від 25.06.1991 № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Закон України від 03.07.1992 № 2535 «Про плату за землю» (із змінами і доповненнями);

Закон України від 06.10.1998 № 161 «Про оренду землі» (із змінами і доповненнями);

Закон України від 03.06.2008 № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (із змінами та доповненнями);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56 «Про місцеві податки і збори»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13 «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV);

Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18 «Про акцизний збір»;

Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7 «Про державне мито»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 № 424 «Про обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1682 «Про плату за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.11.2003 № 1735 «Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.1998 № 1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Податкового кодексу України надасть можливість уникати безсистемного внесення змін в податкове законодавство, забезпечить його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг, збільшенню надходжень до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування та поліпшення адміністрування.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних порушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект враховує результати всенародного обговорення, проведеного відповідно до постанови Верховної Ради України від 8 липня  2010 року № 2454-VI «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України».

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту Податкового кодексу сприятиме зручному та зрозумілому застосуванню його норм як платниками, так і контролюючими органами, оскільки об’єднує та кодифікує всі податкові закони.  Схвалення цього проекту є запорукою створення в Україні справедливої, прозорої та стабільної податкової системи, яка забезпечуватиме достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів та сприятиме створенню умов для ефективного функціонування економіки та подальшої інтеграції України у Європейське Співтовариство.

Міністр фінансів України

Ф.О. Ярошенко

«____»______________ 2010 р.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Календар бухгалтера

Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
 
...