Рекомендації Держкомпідприємництва-Профі Вінс
Російський(RU)Українська (UA)

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

...

З метою врегулювання проблемних моментів процесу державної реєстрації суб’єктів господарювання та на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації {відмиванню} доходів, одержаних злочинним шляхом»», що набрав чинності 21.08.2010 р., Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надає відповідні роз’яснення.

Рекомендації

щодо виконання державними реєстраторами абзацу шостого статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»

18 травня 2010 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації {відмиванню} доходів, одержаних злочинним шляхом» (далі – Закон N 2258-VI ), дія якого поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також на юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом N 2258-VI  внесено зміни до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі – Закон про реєстрацію), які набирають чинності 21 серпня 2010 року.

У зв’язку із зазначеним вище надаємо роз’яснення по окремим нормам Закону N 2258-VI та їх виконання в межах повноважень державними реєстраторами.

1. Пунктом п’ятим частини першої статті 1 цього Закону встановлено значення терміну «фінансовий моніторинг»:

фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону N 2258-VI суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

3) товарні, фондові та інші біржі;

4) професійні учасники ринку цінних паперів;

5) компанії з управління активами;

6) оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;

7) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

8) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;

б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону;

в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;

г) нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин) у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;

ґ) фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;

9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону N 2258-VI суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції, України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; Спеціально уповноважений орган.

Статтею 6 Закону N 2258-VI визначено завдання, обов'язки та права суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Так, для проведення оцінки ризиків та з метою запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу здійснюються сукупність заходів, спрямованих на виконання вимог Закону N 2258-VI, які включають проведення обов'язкового та внутрішнього фінансового моніторингу (відповідно до статей 15 та 16 цього Закону), що пов’язані з виявленням фінансових операцій, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов'язкового звітування про них Уповноваженому органу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об'єктом фінансового моніторингу з боку Уповноваженого органу.

Для забезпечення належної реалізації функцій установи, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону N 2258-VI, наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 31 жовтня 2006 року N 217 затверджено Примірні правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу небанківськими установами.

2. Одночасно повідомляємо про те, що з огляду на актуальність питання, що передбачає виконання державними реєстраторами статті 24 Закону про реєстрацію, на базі Держкомпідприємництва проведено робочу нараду по їх обговоренню за участі представників Держфінмоніторингу, Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Під час наради з’ясовано те, що дія зазначеної норми на даний час може бути практично реалізована через отримання заявником витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР), де мають відображатися відомості, які підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб.

Крім того, у зв’язку із відсутністю фінансування перенесено на невизначений термін розроблення відповідного програмного забезпечення АІС «ЄДР-М», пов’язаного із впровадженням зазначених змін до Закону про реєстрацію.

За позицією Держфінмоніторингу, відомості, зазначені у документах, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб, повинні включатися до ЄДР.

Учасниками наради прийнято рішення щодо необхідності внесення змін до статті 17 Закону про реєстрацію, якими доповнити відомості про юридичну особу,  які містяться в ЄДР, новими відомостями, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб, та рекомендувати Держфінмоніторингу у встановленому порядку внести зміни до Прикінцевих положень Закону N 2258-VI в частині  переносу строків запровадження вказаної вище норми на два роки з метою вирішення питання фінансування робіт, пов’язаних із доопрацюванням програмного забезпечення ЄДР.

3. Пунктом 12 Примітки Закону N 2258-VI внесено зміни до частини першої статті 24 Закону про реєстрацію, яка доповнюється абзацом шостим такого змісту:

"інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб";

При виконанні зазначеної норми слід враховувати нижченаведене.

Відповідно до визначень термінів, встановлених статтею 1 Закону N 2258:

пунктом двадцятим – контроль юридичної особи – пряме або опосередковане володіння фізичною особою самостійно чи спільно з близькими родичами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 та більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи, або незалежна від формального володіння можливість здійснювати будь-яким чином вирішальний вплив на управління чи на діяльність юридичної особи;

пунктом двадцять третім – істотна участь – пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї;

У разі встановлення ділових відносин, які виникають між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі договору про надання фінансових або інших послуг, здійснюються ідентифікація та вивчення фінансової діяльності клієнта.

Так, відповідно до частини п’ятої статті 9 Закону N 2258-VI, у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний вжити заходів для перевірки та уточнення інформації стосовно ідентифікації такого клієнта (особи).

З цією метою та на виконання вимог частини сьомої статті 9 Закону N 2258-VI суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи зобов'язані протягом десяти робочих днів надати відповідно до законодавства інформацію стосовно ідентифікації клієнта. Зазначена інформація надається безоплатно. Перелік таких органів та порядок надання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо вашу увагу на те, що на сьогодні не затверджено вищезазначений перелік органів державної влади та порядок надання інформації стосовно ідентифікації клієнта на безоплатній основі.

Згідно із  листом Держфінмоніторингу від 16.07.2010 N 3469/0800-4 з метою більш ретельного вивчення юридичних осіб та встановлення прозорості відомостей про них, проводиться ідентифікація фізичних осіб - засновників для наступних юридичних осіб: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про господарські товариства» в установчих документах юридичної особи містяться відомості про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу; для акціонерних товариств – відомості щодо номінальної вартості акцій, що випускаються, про кількість акцій, що купуються засновниками; для товариств з обмеженою відповідальністю та повних товариств – розмір часток кожного з учасників, розмір та склад вкладів учасників; для товариств з додатковою відповідальністю – розмір часток статутного капіталу; для командитних товариств – розмір часток кожного з учасників.

Інформація щодо структури власності засновників-юридичних осіб може бути підтверджена установчими документами юридичної особи, за допомогою якої можна встановити фізичних осіб – власників істотної участі зазначених юридичних осіб.

Так, у разі, коли засновником юридичної особи (1) є інша юридична особа (2), у якої, в свою чергу засновник – інша юридична особа (3), необхідно мати інформацію про структуру власності всіх учасників цього ланцюга до встановлення конкретної фізичної особи – власника істотної участі юридичної особи (тобто власника 10 та більше відсотків) та його частки статутного фонду у відповідній юридичній особі.

Враховуючи вищезазначене, Держкомпідприємництво вважає, що  документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб, може бути:

1) витяг з ЄДР про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників) та розмір статутного (складеного) капіталу, на дату подання документів, сформований автоматизованою системою ведення ЄДР відповідно до Порядку надання інформації з ЄДР та форм запиту затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року N 97 «Щодо затвердження деяких нормативно-правових актів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 28 жовтня 2005 року за N 1294/11574;

2) витяг з оригіналів установчих документів відповідно до наказу Державного комітету фінансового моніторингу України від 31 жовтня 2006 р N 217 в частині  відомостей про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу та розмір часток кожного з учасників, засвідчений нотаріально.

У разі, якщо одним із засновником юридичної особи є акціонерне товариство, державному реєстратору подається витяг з реєстру власників іменних цінних паперів.

Особливу увагу звертаємо на те, що, з метою уникнення зайвих витрат юридичними особами, державному реєстратору для проведення процедури державної реєстрації новоутвореної юридичної особи доцільно спочатку ретельно перевірити документи, що подаються заявником на відповідність їх вимогам чинного законодавства, і тільки після цього формувати, у разі потреби, витяг з ЄДР, що є документом, передбаченим Законом N 2258.

Держкомпідприємництво рекомендує державним реєстраторам розмістити у приміщеннях,де проводиться прийом відвідувачів до відома представників юридичних осіб вищезазначені рекомендації стосовно проведення процедури державної реєстрації новоутвореної юридичної особи відповідно до вимог статті 24 із урахуванням особливостей вищезазначених спеціальних законів.

...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Календар бухгалтера

Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
 
...