Научно-практический комментарий к Налоговому кодексу - Раздел II «Администрирование налогов, сборов (обязательных платежей)» страница 4-Профи Винс
logo
Украинский (UA)Русский (RU)

ЗМІСТ

Науково-практичний коментар

до

Податкового кодексу

України

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) сторінка 4

Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)

113.1. Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

113.2. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

113.3. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

113.1. Про поняття «штрафна санкція» (фінансова санкція, штраф) як елемент фінансової відповідальності див. коментар до п.111.2.

Пункт 113.1 ПК встановлює загальне правило: порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) такі ж самі, як порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань:

  • в разі несплати, наприклад, сум єдиного податку (ст.122 ПК) штрафні санкції за це правопорушення сплачуються відповідно до порядку і строків сплати єдиного податку;
  • сплата штрафних санкцій здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком;
  • сплата штрафних санкцій суб'єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
  • органом стягнення штрафних санкцій є той державний орган, який уповноважений стягувати відповідні грошові зобов'язання та/або відповідний податковий борг;
  • якщо орган стягнення має право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, то він в такий саме спосіб звертається до суду і про стягнення штрафних санкцій;
  • оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється за правилами, що встановлені нормами глави 4 ПК.

Окремі особливості (відхилення від загального правила) сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій передбачені статтями 114­-116 ПК (див. нижче ком. до них).

113.2. Зміст цього пункту фактично відтворює зміст ст. 112 ПК (див. ком. вище).

113.3. Про порядок застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи - див. коментар до пункту 113.1 цієї статті.

Розмір штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) встановлюється ПК та іншими законами України.

Податковий кодекс передбачає за податкові правопорушення такі види санкцій:

  • санкції з абсолютно-визначеним розміром;
  • санкції з відносно-визначеним розміром, який вираховується у відсотках від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення;
  • санкції з відносно-визначеним розміром, який залежить від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення, але вираховується не у відсотках (наприклад, штраф у розмірі вартості відчуженого майна, штраф у розмірі збору на один календарний місяць тощо).

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Так, не можуть встановлюватися і застосовуватися штрафні санкції за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, ДПА України та інших центральних органів влади, а також органів місцевого самоврядування.

Стаття 114. Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)

114.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

114.1. У пункті 102.1 ст.102 ПК, до якого відсилає ця норма, зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання.

На практиці це означає, що контролюючий орган одночасно з визначенням суми грошових зобов'язань платника податків застосовує штрафні санкції до такого платника податків (за наявності законних підстав для таких санкцій). Якщо рішення про визначення суми грошових зобов'язань платника податків прийнято з додержанням строків давності, застосування штрафних санкцій також відбувається в межах встановлених строків.

Однак не виключається ситуація, коли грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом без застосування штрафних санкцій. У таких випадках зберігається право контролюючого органу застосувати штрафні санкції пізніше - але до закінчення строку давності, передбаченого ст.102 ПК.

Початок спливання строку давності починається з наступного дня після одного з термінів, чи події, вказаних у п.102.1. Тобто строк давності починає вираховуватися з наступного дня після останнього дня строку, відведеного для подання податкової декларації чи сплати грошових зобов'язань. Або - з наступного дня після фактичного подання податкової декларації.

Останнім днем, коли можна застосувати штрафні санкції, є останній день строку давності, тобто 1095-й день.

На строки давності для застосування штрафних санкцій поширюються правила ст. 102 ПК щодо зупинення відліку строку давності (п. 102.3).

У ст. 114 ПК не врегульовані питання щодо строків давності для застосування штрафних санкцій за порушення, які не пов'язані з нарахування податкових зобов'язань. Так, наприклад, неподання банками та іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений цим Кодексом строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків не є підставою для нарахування податкових зобов'язань банків та інших фінансових установ, однак тягне відповідальність за ст.118 ПК. Строк давності для застосування штрафних санкцій за такі порушення слід вважати таким, що дорівнює загальному правилу, встановленому ст. 102 ПК - 1095 днів після вчинення правопорушення.

За прямою нормою абз. 2 підпункту 102.6.5 ст. 102 ПК на строки давності для застосування штрафних санкцій поширюються норми п.102.6 про продовження строків подання податкової декларації, а саме - штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації. Порядок застосування норм про продовження строків давності встановлюється центральними контролюючими органами відповідно до їх компетенції (п. 102.8 ст. 102 ПК).

Стаття 115. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі вчинення кількох порушень

115.1. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

115.1. Разове правопорушення - це діяння (дія чи бездіяльність) платника податків, яке вчинюється один раз і утворює закінчений склад конкретного правопорушення. Вчинення такого діяння порушує певну норму (норми) податкового законодавства, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати передбачені законодавством строки давності. У випадку вчинення нового аналогічного діяння воно утворює нове самостійне правопорушення і за кожне з них окремо застосовуються штрафні санкції.

Наприклад, знищення платником податків бухгалтерської та статистичної звітності до закінчення строків їх зберігання утворює склад податкового правопорушення, передбаченого ст.121 ПК. З моменту знищення документів це правопорушення закінчене і починається відлік строків давності застосування фінансових санкцій до платника податків, а також відлік строків давності притягнення до відповідальності винних посадових осіб. Якщо той самий платник податків знищить інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів до закінчення строків їх зберігання, це має розглядатися як самостійне правопорушення із своїми строками давності застосування штрафних санкцій. До закінчення зазначених строків давності до платника податків можуть застосовуватися штрафні санкції окремо за перше і за друге правопорушення.

Триваюче правопорушення - це діяння (як правило - у формі бездіяльності)   платника   податків,   поєднане   з   наступним   тривалим невиконанням обов'язків, що покладені на винного законом під загрозою застосування штрафних санкцій. Таке правопорушення складається з низки дій або з безперервної бездіяльності. Вже перша протиправна дія чи перший факт протиправної діяльності є закінченим податковим правопорушенням. Однак на цьому протиправні дії (бездіяльність) не припиняються. За ними слідують такі ж самі дії або продовжується таж сама протиправна бездіяльність. Однак кожна наступна дія, чи кожний наступний проміжок часу бездіяльності не утворюють нового самостійного правопорушення, а є продовженням єдиного триваючого правопорушення. Відповідно до ст.115 ПК штрафні санкції застосовуються не за кожне діяння, а за все триваюче правопорушення в цілому. Строки давності для застосування фінансових санкцій за триваючі правопорушення починають відраховуватися з наступного дня після припинення протиправних дій чи бездіяльності, або з дня документальної фіксації контролюючим органом факту правопорушення.

Наприклад, неподання банками та іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платником податків має усі ознаки правопорушення, передбаченого ст.118 ПК, вже в перший день після спливання встановленого строку. При продовженні бездіяльності (неподання повідомлення) правопорушення триває - кожного наступного дня. Лише в момент направлення повідомлення (в будь-який день після закінчення строку) правопорушення припиняється і починається відлік строків давності застосування штрафних санкцій. За це триваюче правопорушення застосовується одна санкція незалежно від тривалості неподання інформації.

Стаття 116. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)

116.1. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

116.2. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

116.1. Ряд норм ПК передбачає можливість прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до платника податків самим платником податків. У таких випадках ці норми містять і вказівку на порядок (процедуру) застосування штрафних санкцій. Наприклад, відповідно до абз. 3 п. 50.1 ПК платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Якщо ж рішення про застосування штрафних санкцій приймається контролюючим органом, воно оформлюються податковим повідомленням-рішенням. Відповідно до пунктів 42.1-42.3 ПК повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій повинні бути складені у письмовій формі та відповідним чином підписані. Відповідні повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Якщо платник податків на день надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.

116.2. Під «видом штрафної (фінансової) санкції» для цілей цієї статті ПК слід розуміти штрафну санкцію, передбачену конкретною нормою ПК або іншого закону.

Наприклад, за заниження платником податків податкових зобов'язань передбачений штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати (абз. 3а п. 50.1 ПК). Це один вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов'язань. У той же час, визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, якщо перевірка результатів діяльності платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов'язань, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (п. 123.1 ПК). Це другий вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов'язань.

Контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції. Який саме - залежить від обставин (ознак) кожного конкретного правопорушення. У даному випадку за заниження платником податків податкових зобов'язань застосовується або штрафна санкція, передбачена абз. 3а п. 50.1 ПК, або штрафна санкція, передбачена п. 123.1 ПК.

Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби

117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

117.2. Порушення платником податків, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби, вимог щодо обов'язкової реєстрації як платника акцизного податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк з дня отримання ліцензії на виробництво, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1700 гривень.

117.1. У п. 117.1 і в ряді інших норм ПК, що передбачаються відповідальність за податкові порушення, використовується така ознака "неподання у строк (строки)".

Відповідно до ст. 251 ЦК строк - є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку зазначеною подією є факт податкового правопорушення.

Перебіг строку за загальним правилом починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. В окремих нормах встановлюється інший порядок, відмінний від цього загального. Так, строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників банками починається з дня відкриття/закриття рахунку (див. коментар до п. 118.1).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та числа останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Порядок вчинення дій в останній день строку врегульовано ст. 255 ЦК. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові документи, заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Неподання інформації (відомостей, документів, декларацій, звітів тощо) в строк - це або подання її вже після закінчення встановлених строків (подання із запізненням), або неподання інформації і після закінчення встановлених строків на момент фіксування цього факту контролюючим органом.

Стаття 117 ПК, відповідно до її назви, передбачає відповідальність за порушення у сфері встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби і містить склади трьох правопорушень. Перший - загальний склад порушення правил щодо обліку платників податків (абз. 1 і 2 п. 117.1). Другий - кваліфікований склад правопорушення правил щодо обліку платників податків (абз. 3 і 4 п. 117.1). Третій - спеціальний склад порушення правил реєстрації платників акцизного податку (п. 117.2).

Суб'єктами правопорушень за ст.117 ПК є платники податків, а відповідальності - самозайняті особи; юридичні особи; відокремлені підрозділи юридичної особи; юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність. Залежно від виду суб'єкта диференційовані штрафні санкції.

Абзацами першим і другим пункту 117.1 передбачена відповідальність за порушення загальних правил взяття на облік платників податків, які містяться у статі 63 ПК. Зокрема ця стаття містить строки подання заяви про взяття на облік платника податків, встановлює обов'язок платників податків подати протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені документи для взяття на облік в органах державної податкової служби (див. коментар до ст. 63 ПК).

Слід враховувати, що відповідно до п. 63.8 статті 63 ПК особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу. Тому посилання у п. 117.1 на ст. 63 ПК є одночасно посиланням на інші норми цього Кодексу, які регулюють облік платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків.

Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби (абз. 1 п. 117.1) може вчинятися в таких альтернативних формах бездіяльності:

  • неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
  • неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
  • неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
  • неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
  • неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби (абз. 1 п. 117.1) може вчинятися також в таких альтернативних формах дій:

  • подання з помилками чи у неповному обсязі документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
  • подання з помилками чи у неповному обсязі для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Абзац третій пункту 117.1 містить ознаки кваліфікованих (тобто з ознаками, які обтяжують відповідальність) складів правопорушень у формі бездіяльності:

  • повторне протягом року неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
  • повторне протягом року неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
  • повторне протягом року неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;
  • повторне протягом року неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;
  • повторне протягом року неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Крім того, абзац другий пункту 117.1 встановлює відповідальність у вигляді штрафу 1020 гривень за таке правопорушення у формі бездіяльності:

  • «неусунення таких порушень», тобто неусунення порушень, ознаки яких виписані у абзаці першому п. 117.1 цієї статті.

Слід враховувати, що деякі із цих правопорушень за змістом їх ознак неможливо усунути. Наприклад, таке правопорушення, як неподання платником податків у визначений строк заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби є закінченим у момент закінчення відповідного строку. Разом з тим, після спливу строку та притягнення до відповідальності суб'єкт не звільняється від обов'язку подання заяв та документів, і строк, протягом якого він повинен виконати цей обов'язок, такий же, як і перший.

117.2. Цей пункт ст. 117 ПК встановлює відповідальність платників податків, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби, за порушення вимог щодо обов'язкової реєстрації як платників акцизного податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк з дня отримання ліцензії на виробництво.

У диспозиції цього пункту не розкрито - в чому полягає «порушення вимог» (неподання інформації про отримання ліцензії, інша бездіяльність чи певні дії). Тому для виявлення об'єктивних ознак цього правопорушення слід звертатися до норм законодавства, які встановлюються вимоги щодо обов'язкової реєстрації платників акцизного податку.

Аналіз відповідних норм (п. 212.3.1 ст. 212 ПК) засвідчує, що зазначені вимоги адресуються не платникам податків, а органам державної податкової служби та органам ліцензування. А саме - органи державної податкової служби реєструють як платника акцизного податку відповідного суб'єкта господарювання на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії. Відомості (інформацію) органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії зобов'язані надати у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій органи ліцензування.

Тобто порушити зазначений у п.117.2 ст.117 ПК п'ятиденний строк можуть лише органи ліцензування. Однак у диспозиції цього пункту суб'єктом порушення та відповідальності вказані платники податків, що фактично унеможливлює застосування цієї норми.

Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків

118.1. Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

118.2. Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби -

тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень.

118.3. Неповідомлення фізичними особами - підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення.

Стаття 118 ПК за своїм змістом ширше її назви і містить склади трьох самостійних правопорушень. Перший - порушення строку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (п. 118.1). Другий - здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби (п. 118.2). Суб'єктом цих видів правопорушення є банки, інші фінансові установи.

Третій - неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку (п.118.3). Суб'єктом цього правопорушення є фізичні особи-підприємці, особи, що проводять незалежну професійну діяльність.

118.1. Ця норма передбачає відповідальність за правопорушення, що вчиняється в одній формі бездіяльності:

- неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 ПК строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків.

Фінансова установа - юридична особа, яка, відповідно до закону, надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Про зміст поняття «неподання в строк» див. абз. 1-7 коментарю до п. 117.1 ст. 117 ПК з урахуванням, що строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників становить три робочих дні з дня відкриття/закриття рахунку, включаючи день відкриття/закриття (п. 69.2 ПК).

Поняття «затримка», яке використане в абзаці другому п.118.1, - це подання повідомлення після закінчення встановлених строків. За юридичним змістом - це поняття не відрізняється від поняття «неподання повідомлення в строк».

118.2. Цей пункт ст. 118 ПК передбачає відповідальність за правопорушення, що вчиняється у формі активної дії:

- здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 69.3 і 69.4 ст. 69 ПК орган державної податкової служби протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунку зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті органом державної податкової служби рахунку на облік із зазначенням підстав. Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Порушення органом державної податкової служби строку, встановленого для направлення повідомлення про взяття або відмову у взятті рахунку на облік, не є підставою для звільнення від відповідальності банків або інших фінансових установ за цією нормою.

При вираховуванні розміру, встановленого абзацом 2 п. 118.2, штрафу «в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій», беруться до уваги лише операції за тим рахунком, за яким здійснювалися операції до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік.

«Період до отримання повідомлення» починається днем проведення першої операції за вказаним рахунком і закінчується днем, що передує дню отримання повідомлення про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

118.3. Цей пункт ст.118 ПК передбачає відповідальність за правопорушення, що вчиняється у формі бездіяльності:

- неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку.

Обов'язок фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений п. 69.7 ПК. Банки та інші фінансові установи мають право відкривати рахунки фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність, лише за наявності документів, виданих органами державної податкової служби, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах (п. 69.1 ПК). (При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на сайт "Профі Вінс" (www.profiwins.com.ua) обов’язкове) Це означає, що формою повідомлення зазначеними особами про свій статус є надання ними банку чи іншій фінансовій установі в установлений спосіб документів, виданих органами державної податкової служби, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах в такому статусі.

Під «кожним випадком неповідомлення» розуміється кожен випадок, коли фізична особа-підприємець чи фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, відкриває в банку або іншій фінансовій установі будь-який рахунок без повідомлення про свій статус.

Стаття 119. Порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків

119.1. Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, передбаченого цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

119.2. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

119.3. Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

119.1. Цей пункт ст. 119 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

  • неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
  • неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
  • порушення порядку подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
  • порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

У будь-якому випадку для виявлення об'єктивних ознак правопорушення необхідно враховувати норми ПК, що регулюють порядок подання інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Відтак моментом настання строку слід вважати день, з якого у особи виник статус платника податків або обов'язок бути зареєстрованим у Державному реєстрі згідно з пп. 70.1, 70.3, 70.4, 70.12, 70.13, 70.14 статті 70.

Неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - це неподання відповідному органу державної податкової служби фізичною особою незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, особисто або через законного представника чи уповноважену особу облікової картки фізичної особи-платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі.

Суб'єктом є платник податків-фізична особа, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру.

У ст. 70 ПК зазначений обов'язок платника податків подати заяву для реєстрації, однак не встановлені строки виконання цього обов'язку, що на практиці може утруднювати застосування відповідальності за цей вид правопорушення.

Неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - це неподання відповідному органу державної податкової служби фізичною особою, яка вже включена до Державного реєстру, особисто або через законного представника чи уповноважену особу заяви за формою та у порядку, визначених центральним органом державної податкової служби України з відомостями про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Суб'єктом є фізична особа, яка включена до Державного реєстру.

Порушення порядку подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - це подання облікової картки фізичної особи-платника податків з недостовірними даними щодо місця проживання, податкові пільги платника податків, місце провадження діяльності, телефони та інша додаткова інформація для зв'язку з фізичною особою-підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, або повідомлення з недотриманням встановленої форми, не до того органу державної податкової служби тощо. Перелік даних та документів визначений пп. 70.2, 70.3 та 70.5 статті 70 Кодексу.

Суб'єктом є фізична особа, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру.

Порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - це подання заяви з недостовірними відомостями про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін. Обов'язок щодо подання такої заяви встановлено п.70.5 статті 70 Кодексу.

Суб'єктом є фізична особа, яка включена до Державного реєстру.

Про порядок обчислення строків - див. коментар до п.117.1 ПК.

Абзацами третім і четвертим п.119.1 передбачена відповідальність за кваліфіковані (за ознакою повторності) правопорушення, зазначені в абзаці першому:

  • неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення;
  • неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення;
  • порушення порядку подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення;
  • порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення.

Повторність виникає не тільки у випадку вчинення аналогічного правопорушення (наприклад, двічі неподання інформації для ведення Державного реєстру), але і у випадках будь-яких варіантів послідовності правопорушень (наприклад, неподання інформації, а потім порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру).

Відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується через 365 (включно) календарних днів. Якщо початок або закінчення річного строку припадає на високосний рік, цей строк закінчується через 366 (включно) календарних днів.

119.2. Цей пункт ст. 119 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

  • неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
  • подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
  • подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
  • подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
  • подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку.

Для виявлення об'єктивних ознак правопорушення, зокрема про поняття податкової звітності, її обсяги, строки її подання, - див. норми глави 2 ПК та коментар до неї.

Неподання податкової звітності означає відсутність звітності після закінчення встановлених строків і на момент застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Подання з порушенням встановлених строків означає подання податкової звітності після закінчення встановлених строків, але до застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Недостовірні відомості податкової звітності - відомості, що не підтверджені чи суперечать даним первинних документів, регістрам бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, іншим документам, пов'язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (див. абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК).

Помилки податкової звітності - арифметичні та інші технічні помилки як у первинних документах, що вказані в абзаці першому п. 44.1 ст. 44, і на підставі яких складена податкова звітність, або/та такі ж помилки безпосередньо в податковій звітності.

Диспозиція п. 119.2 щодо недостовірності та помилок податкової звітності не відрізняє випадки зменшення чи збільшення сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку в результаті такої недостовірності чи помилки.

Суб'єктом цього виду правопорушення є фізична особа-платник податків.

Абзацами третім і четвертим п. 119.2 передбачена відповідальність за кваліфіковані (за ознакою повторності) правопорушення, зазначені в абзаці першому цього пункту:

  • неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення;
  • подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення;
  • подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення;
  • подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення;
  • подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.

Повторність виникає не тільки у випадку вчинення аналогічного правопорушення (наприклад, двічі подання звітності з помилками), але і у випадках будь-яких варіантів послідовності правопорушень (наприклад, подання звітності з помилками, а потім подання звітності не у повному обсязі).

Відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується через 365 (включно) календарних днів. Якщо початок або закінчення річного строку припадає на високосний рік, цей строк закінчується через 366 (включно) календарних днів.

Суб'єктом порушення та відповідальності є фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення.

119.3. Цей пункт ст. 119 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке вчиняється у формі активної поведінки (дії) або бездіяльності:

  • оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків.

При оформленні документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, відповідальність фактично настає за бездіяльність - за незазначення реєстраційного номера.

Документами, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, можуть бути будь-які документи, до яких нормативні акти вимагають включати відомості про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату фізичними особами податків.

Якщо такими документами є податкова звітність, умовою притягнення до відповідальності за пунктом 119.4 є відсутність ознак правопорушення, передбаченого пунктом 119.2 статті 119 ПК. Це означає, що у випадках, наприклад, подання податкової звітності, яка містить недостовірні відомості як про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку і суми утриманого з них податку, так і про недостовірний реєстраційний номер облікової картки платника податків, застосовується лише п. 119.2 ПК.

Під оформленням документів розуміється їх складання і видача (надання) в передбачений законодавством спосіб відповідному суб'єкту, незалежно від того, повинні чи ні такі документи надаватись органами державної податкової служби.

Суб'єктом порушення та відповідальності є фізична особа-платник податків.

Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності

120.1. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

120.1.1. Неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, -

тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом.

120.2. Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

120.1. Абзаци перший і другий цього пункту ст.120 ПК встановлюють відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

  • неподання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків);
  • несвоєчасне подання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Неподання декларації за змістом цього пункту ст. 120 ПК - це відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення в порядку ст. 116 ПК.

Несвоєчасне подання декларації - це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації в порядку ст.116 ПК. Цей випадок в абзаці другому цього пункту ст.120 ПК іменується як "затримка ".

Тобто диспозиція цього пункту сформульована таким чином, що хоча неподання декларації у строк є закінченою формою правопорушення, послідуюче (із запізненням) подання цієї декларації утворює нову форму порушення - подання з порушенням строку (затримка подання). Тому одна і та ж декларація однією особою в один момент часу не може бути і неподаною і поданою несвоєчасно.

Про правила обчислення строків подання інформації (у т.ч. податкових декларацій) див. коментар до п.117.1 ст.117 ПК.

Суб'єктами правопорушення та відповідальності є:

  • платники податків (див. коментар до ст. 15 ПК);
  • інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори (див. коментар до ст.18 і ст. 19 ПК).

Абзаци третій і четвертий п.120.1 встановлюють відповідальність платника податків за повторні дії, тобто за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), вчинене протягом року після застосування до нього штрафу за таке порушення.

Відповідальність платника податків за повторну протягом року бездіяльність, тобто за повторне неподання податкових декларацій (розрахунків), не передбачена.

Суб'єктами цього кваліфікованого правопорушення та відповідальності є лише платники податків.

У абзаці третьому пункту 120.1 (на відміну від абзацу першого цього пункту) не зазначені інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори.

120.1.1. Цей підпункт ст.120 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке вчиняється як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

  • неподання платником податків-фізичною особою декларації;
  • включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу.

Така ознака, як заниження суми оподатковуваного доходу, поширюється лише на форму порушення, що характеризується діями - на включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних. Про це свідчить застосована законодавцем формула «якщо такі дії».

Тому перша форма правопорушення (неподання декларації) не потребує встановлення факту заниження суми оподатковуваного доходу, а отже, повністю охоплюється диспозицією пункту 120.1.

Суб'єктами цього правопорушення та відповідальності є платник податків-фізична особа.

Включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу, є самостійним правопорушенням.

Недостовірні (перекручені) дані податкової звітності - дані, що не підтверджені чи суперечать даним первинних документів, регістрам бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, іншим документам, пов'язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (див. абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК).

Включення перекручених (недостовірних) даних - це складання та представлення (надання) в установленому порядку декларацій, які є недостовірними (перекрученими) даними.

Відповідальність за включення платником податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних настає лише за умови, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу.

Суб'єктом, що вчинює правопорушення та притягається до фінансової відповідальності, є платник податків-фізична особа.

120.2. Абзацом другим пункту 50.1 статті 50 ПК передбачено, що коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків повинен зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. За таких умов він має право не надсилати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій виявлені помилки (див. ком. до ст. 50 ПК).

Таким чином, склад цього правопорушення утворюють два акта бездіяльності в їх єдності:

- по-перше, не надсилання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації, в якій він самостійно виявив помилки, по-друге, не зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, після періоду, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Притягнення до відповідальності можливе після завершення першого податкового періоду після періоду, протягом якого були самостійно виявлені помилки у податковій декларації, і зафіксований факт бездіяльності щодо обов'язків, зазначених у п. 50.1 ст. 50 ПК.

Суб'єктом вчинення правопорушення та відповідальності за нього є платник податків.

Стаття 121. Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

121.1. Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

121.1. Абзац перший цього пункту встановлює відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися у таких формах:

  • незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК строків їх зберігання;
  • незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК строків їх зберігання та ненадання такими платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК;
  • ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК.

Для виявлення об'єктивних ознак правопорушення слід звернутися до ст. 44 ПК, яка містить вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Зокрема, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, не менш як 1095 днів з моменту подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з моменту передбаченого ПК граничного строку подання такої звітності (див. коментар до ст.44 ПК).

Незабезпечення зберігання може вчинятися як діями (знищення документів раніше встановленого строку), так і у формі бездіяльності (втрата документів внаслідок пожежі, крадіжки, затоплення тощо). За втрату документів внаслідок бездіяльності відповідальність настає лише за умови наявності можливості діяти певними чином - можливості не допустити крадіжки, затоплення тощо. Втрата документів внаслідок непоборної сили (наприклад, через стихійне лихо) виключає притягнення до відповідальності за цією нормою.

Така форма цього правопорушення, як незабезпечення зберігання зазначених документів, поєднане (варіант «та» в диспозиції пункту) з ненаданням контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій за санкціями, нічим не відрізняється від простого незабезпечення зберігання (без факту ненадання документів контролюючим органам), тому не має практичного значення. Тим більше, що фізично неможливо надати документи, які втрачені в результаті незабезпечення їх зберігання.

Ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій є самостійним порушенням, не пов'язаним з наявністю фактів незабезпечення їх зберігання (варіант "або" в диспозиції цього пункту ст.121 ПК).

Ненадання може виявлятися як у формі прямої відмови надати документи чи їх копії, так у формі невиконання вимоги контролюючих органів надати оригінали документів чи їх копій у передбачений законодавством строк. Після завершення вказаного строку можливе притягнення до відповідальності за це правопорушення незалежно від того, що платник податків (його посадові особи) прямо не відмовляється від надання документів чи їх копій.

Суб'єктом вчинення правопорушення та відповідальності за нього є платник податків.

Абзац третій п.121.1 встановлює відповідальність за кваліфікований (за ознакою повторності) склад правопорушення, передбаченого абзацом першим.

Однак формула «ті самі дії» обмежує застосування відповідальності за цієї нормою лише випадками повторного незабезпечення зберігання документів шляхом їх знищення, тобто діями.

Відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується через 365 (включно) календарних днів. Якщо початок або закінчення річного строку припадає на високосний рік, цей строк закінчується через 366 (включно) календарних днів.

Суб'єктом вчинення правопорушення та відповідальності за нього є платник податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення.

Стаття 122. Порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем

122.1. Несплата (неперерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок податку, встановлених для фізичних осіб - платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.

122.1. Склад правопорушення, передбачений п. 122.1, вужче назви цієї статі, оскільки передбачає відповідальність за порушення не усіх правил, а лише за правопорушення, яке може вчинятися в одній формі бездіяльності:

- несплата (неперерахування) платником податків-фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом.

Порядок нарахування і строки сплати єдиного податку, порушення яких утворює склад цього правопорушення, врегульовані ст. 296 ПК. Зокрема, податок сплачується шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно), до початку місяця, за який здійснюється сплата податку. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України. До поняття порядку включаються також норми, що регулюють ставки податку та податкові (завітні) періоди (див. коментар до статей 294-296 ПК).

Під несплатою (неперерахуванням) в цьому випадку розуміється не тільки повна відсутність платежу в установлені строки, а й сплата податку за заниженими ставками, чи не в повному обсязі, чи після 20 числа до початку місяця, за який здійснюється сплата податку, тощо.

Суб'єктом, що вчинює правопорушення та притягається до фінансової відповідальності є платник податків, ознаки якого визначені у ст. 291 ПК.

Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання

123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

при визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

123.2. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, -

тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

123.1. Відповідальність за цим пунктом ПК настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшив суми бюджетного відшкодування та/або зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Відповідно до вказаних нижче норм ПК зазначені підстави утворюють такі випадки дій та (або) бездіяльності платників податків:

  • неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації (підпункт 54.3.1 п. 54 ст. 54 ПК);
  • заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (підпункт 54.3.2 ст. 54 ПК);
  • порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента (підпункт 54.3.5 п. 54 ст. 54 ПК);
  • заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (підпункт 54.3.6 п. 54 ст. 54 ПК).

Таким чином, обов'язковою ознакою для трьох з чотирьох вказаних вище підстав для притягнення до відповідальності за п. 123.1 цієї статті є наявність даних перевірок (контролю), які підтверджують факт правопорушення. Підтвердження наявності зазначених фактів в інший спосіб не може визнаватися законною підставою для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Відповідальність за даною нормою виключається, якщо контролюючий орган без даних перевірок, коли вони є обов'язковими, самостійно керуючись іншими підставами визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Суб'єктом правопорушення та суб'єктом відповідальності є платник податків, в тому числі податковий агент (у випадку застосування даних перевірок щодо утримання податків у податковим агентом).

Абзаци третій і четвертий п. 123.1 цієї статті встановлюють відповідальність за кваліфікований (за ознакою повторності) склад правопорушення, передбаченого абзацом першим:

  • повторно протягом 1095 днів неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації;
  • повторно протягом 1095 днів заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків;
  • повторно протягом 1095 днів порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента;
  • повторно протягом 1095 днів заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів.

Повторність утворюють будь-які варіанти послідовності порушень, що є підставою для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування та/або зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків. Наприклад, заниження суми податкових зобов'язань після неподання декларації або навпаки.

Для підтвердження наявності повторності порушень, які встановлюються даними перевірок (контролю), необхідні самостійні (окремі) перевірки як по першому, так і по повторному факту порушення.

Повторність утворюється незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок.

Якщо платник податку був притягнутий до відповідальності за перше порушення - відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1095 календарним днем включно.

Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, строк починається з наступного дня після оформлення належним чином рішення контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування та/або зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків. У таких випадках можливе притягнення до відповідальності як за перше, так і за повторне правопорушення. Тобто штраф в розмір 25 відсотків відповідної суми за перше порушення і штраф в розмірі 50 відсотків - за повторне.

Абзацами п'ятим і шостим п. 123.1 цієї статті встановлена відповідальність за особливо кваліфікований (за ознакою вчинення порушення втретє та більше) склад правопорушення, передбаченого абзацом першим:

  • втретє та більше протягом 1095 днів неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації;
  • втретє та більше протягом 1095 днів заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків;
  • втретє та більше протягом 1095 днів порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента;
  • втретє та більше протягом 1095 днів заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів.

Формулювання «втретє та більше протягом 1095 днів» означає в даному випадку вчинення правопорушення або втретє, або вчетверте, або вп'яте і т.д. В іншому ця ознака збігається із змістом знаки повторності - див. коментар до абзацу третього п.123.1 цієї статті ПК.

123.2. Цей пункт не містить ознак окремого правопорушення, а лише визначає додаткові наслідки у випадках, коли порушення, зазначені у п. 123.1, по-перше, вчинені платником податків, який користується податковою пільгою, по-друге, цей платник податку (посадова особа платника податку) використав суми, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Передбачені цим пунктом наслідки для відповідного платника податків, а саме стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, не є штрафними санкціями. Штраф застосовується відповідно до п. 123.1 ПК. Наявність умов, що зазначені у п. 123.2, є підставою стягнення не штрафу, а суми відповідного податку.

Стаття 124. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби

124.1. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

124.1. Ця норма містить склад правопорушення, що вчиняється активними діями:

- відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом.

Умовою застосування норми (накладення штрафу) є наявність таких ознак:

1) відчуження платником податків майна;

2) майно, що було відчужено, перебуває у податковій заставі;

3) обов'язок отримання платником податків згоди органу державної податкової служби на відчуження майна;

4) відчуження цього майна здійснене без узгодження з органом державної податкової служби.

Відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких платник податку втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користуватися ним.

Майно, яке перебуває у податковій заставі - будь-яке майно платника податків, який має податковий борг, з урахуванням обмежень, визначених п. 87.3 ст. 87 ПК, а також іншими законодавчими актами (див. коментар до ст. 87 ПК).

Обов'язок отримання платником податків згоди органу державної податкової служби на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, є загальним правилом. Це обумовлено приписом абазу другого п. 92.1 ст. 92 ПК: платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби.

Виключеннями з цього загального правила є випадки, коли відчуження майна відбувається після того, як орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Також відсутні ознаки цього правопорушення у випадку, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, і платник податків здійснив відчуження такого майна без погодження з органом державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, внесків на обов’язкове соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (див. коментар до ст. 92 ПК).

Суб'єктом правопорушення і відповідальності є платник податків (див. коментар до ст. 15 ПК).

Стаття 125. Порушення порядку отримання та використання торгового патенту

125.1. Суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги:

за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 - 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал);

за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць;

за здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік;

за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності;

за здійснення діяльності у сфері розваг, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 і 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал.

Несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 цього Кодексу.

Абзац перший п. 125.1 цієї статті містить ознаки суб'єктів, які вчинюють це правопорушення та притягуються до відповідальності. За змістом цього пункту та ст. 267 ПК - це є суб'єкти господарювання, які проводять такі види господарської діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Абзац другий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, вчинене такими альтернативними формами бездіяльності:

  • нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового патенту в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК (на фронтальній вітрині магазину, у пунктах обміну іноземної валюти тощо);
  • незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту, розміщеного з додержанням вимог п. 267.6 ст. 267 ПК;
  • ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового патенту (у випадку розміщення в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК, нотаріально засвідченої копії).

Для суб'єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері розваг, фінансові санкції за такі порушення підвищені за розміром.

Абзац третій п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку отримання торгового патенту, вчинене такими альтернативними формами дій:

  • здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), без отримання відповідних торгових патентів;
  • здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), з торговим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу (див. підпункт 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • передача торгового патенту (крім патенту на діяльність у сфері розваг) іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу (див. підпункт 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) без патенту, виданого для такої діяльності (див. підпункт 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК).

Про зміст діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, див коментар до абзацу першого п. 125.1 цієї статті.

Абзац четвертий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку використання пільгового торгового патенту, вчинене такими альтернативними формами дій:

  • здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу (товари народних промислів, зубні пасти, порошки та інші), без отримання пільгового торгового патенту;
  • здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу (товари народних промислів, зубні пасти, порошки та інші), з пільговим торговим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу (див. підпункт 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • передача пільгового торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу (див. підпункт 267.6.5 п. 267.5 ст. 267 ПК);
  • здійснення реалізації товарів, визначених підпунктом 267.1.2 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу (товари народних промислів, зубні пасти, порошки та інші), з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з пільговим торговим патентом, виданим не для такої діяльності (див. підпункт 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК).

Суб'єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів.

Абзац п'ятий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку використання короткотермінового патенту, вчинене такими альтернативними формами дій:

  • здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту;
  • здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, з короткотерміновим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу (див. підпункт 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • передача короткотермінового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу (див. підпункт 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з короткотерміновим патентом, виданим не для такої діяльності (див. підпункт 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК).

Суб'єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність.

Абзац шостий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку використання патенту здійснення діяльності у сфері розваг, вчинене такими альтернативними формами дій:

  • здійснення діяльності у сфері розваг без отримання відповідного патенту;
  • здійснення діяльності у сфері розваг з відповідним патентом, але не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу (див. підпункт 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПК);
  • передача патенту на діяльність у сфері розваг іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу (див. підпункт 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПК).

Суб'єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері розваг.

Діяльність у сфері розваг - господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (підпункт 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Абзац сьомий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за порушення порядку сплати збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що вчиняється через бездіяльність:

  • несплата (неперерахування) платником збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності сум збору в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Під несплатою (неперерахуванням) розуміється не тільки повна відсутність платежу в установлені строки, а й сплата збору не в повному обсязі, чи сплата після закінчення встановленого строку.

Деякі види підприємницької діяльності - це конкретні види підприємницької діяльності, що зазначені у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу, а саме:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Суб'єктами правопорушення та фінансової відповідальності є суб'єкти господарювання, які проводять зазначені види підприємницької діяльності.

Стаття 126. Порушення правил сплати (перерахування) податків

126.1. У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

126.1. Ця норма передбачає відповідальність за правопорушення, що характеризується одним видом бездіяльності:

- несплата платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

З урахуванням змісту підпункту 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК та щодо даної норми грошове зобов'язання - це самостійно визначена сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або самостійно визначена фінансова санкція (наприклад, у порядку п. 50.1 ст. 50 ПК).

Під несплатою в цьому випадку розуміється не тільки повна відсутність платежу, а й сплата самостійно визначеної суми податку та/або штрафу в установлені строки, але не в повному обсязі грошового зобов'язання.

Порядок визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати врегульовані нормами глави 4 розділу I ПК. Зокрема, суми самостійно визначеного податкового зобов'язання мають бути сплачені протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Суб'єктом, що вчинює правопорушення та притягується до фінансової відповідальності, є платник податків (див. коментар до ст. 15 ПК).

Стаття 127. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

127.1. Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

127.1. Абзаци перший та другий пункту 127.1 ст. 127 ПК передбачають (як свідчить граматична конструкція абазу першого) відповідальність за правопорушення, що характеризується такими формами бездіяльності:

  • не нарахування податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;
  • не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;
  • несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Суб'єктом, що вчинює правопорушення, є платник податків або податковий агент. Оскільки наявність обов'язку та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків є ознакою податкового агенту, фактично суб'єктом цього правопорушення є саме податкові агенти.

Підпунктом 162.3.1. п. 162.3 ст. 162 Кодексу визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є також податковий агент.

Абзаци третій та четвертий п. 127.1 передбачають відповідальність за «ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів».

Формулювання «ті самі дії» відсилає до ознак правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 127.1. (При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на сайт "Профі Вінс" (www.profiwins.com.ua) обов’язкове) Однак вказане правопорушення, як показано вище, характеризується виключно бездіяльністю. Наприклад, повторна протягом 1095 днів несплата (неперерахування) податків податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є повторною бездіяльністю, у той час, як абзацом третім п. 127.1 передбачена відповідальність за дії (повторні). Див. також коментар до п. 109.1 ст. 109 цієї глави ПК. Зазначені особливості редакції абзацу третього п. 127.1 унеможливлюють його застосування на практиці.

Повторність утворюють будь-які варіанти послідовності форм бездіяльності, зазначені в абзаці першому п. 127.1 ПК.

Відлік строку для визначення повторності починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується в останній 1095 включно день.

Абзаци п'ятий та шостий п. 127.1 передбачають відповідальність за дії передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше.

(В інших випадках аналогічні елементи пунктів ПК іменуються абзацами).

Формулювання «ті самі дії» відсилає до ознак правопорушення, передбаченого абзацом першим пункту 127.1. Однак вказане правопорушення, як показано вище, характеризується виключно бездіяльністю. Наприклад, несплата (неперерахування) податків податковим агентом втретє протягом 1095 днів є фактом допущеної втретє бездіяльності, у той час, як абзацом четвертим п.127.1 передбачена відповідальність за вчинення втретє чи більше дій. Див. також коментар до п. 109.1 ст. 109 цієї глави ПК.

Зміст поняття «втретє та більше протягом 1095 днів» в основному у збігається із змістом «повторності» (відрізняючись лише кількістю порушень, зафіксованих протягом 1095 днів). Тому щодо відповідних ознак та правил відліку встановленого строку - див. коментар до абзацу третього п. 127.1 цієї статті ПК.

Стаття 128. Неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби

128.1. Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного цим Кодексом, органам державної податкової служби, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень.

Ті самі дії, вчинені протягом року після застосування штрафу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

128.1. Абзаци перший і другий цього пункту ст.128 ПК (з урахуванням п.118.1 ст.118 ПК) передбачає відповідальність за такі форми бездіяльності та дії:

  • неподання в строк, визначений ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків);
  • подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків).

Неподання інформації за змістом цього пункту ст.128 ПК - це відсутність документів, що містять необхідну податкову інформацію, по-перше, після закінчення встановленого для подання строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про накладення штрафу за це порушення в порядку ст.116 ПК.

Несвоєчасне подання інформації - це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про накладення в порядку ст.116 ПК штрафу за неподання інформації.

Тобто, диспозиція цього пункту сформульована таким чином, що хоча неподання інформації є закінченою формою правопорушення, послідуюче подання цієї інформації утворює нову форму порушення - подання з порушенням строку. Одна і та ж інформація однією установою в один момент часу не може бути і неподаною і поданою несвоєчасно.

Про правила обчислення строків подання інформації див. коментар до п. 117.1 ст. 117 ПК.

Суб'єктами, що вчинюють правопорушення та притягуються до фінансової відповідальності, є банки, інші фінансові установи.

Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 цього Кодексу строк податкової інформації у вигляді повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків має кваліфікуватися за п. 118.1 (див. коментар до ст. 118 ПК).

Абзаци третій і четвертий п. 128.1 встановлюють відповідальність за кваліфіковані (за ознакою повторності) дії, передбачені абзацом першим цього пункту, тобто за:

- повторне протягом року після застосування штрафу подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації.

Відповідальність за повторне неподання інформації (за повторну бездіяльність) не передбачена.

У випадках, коли з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами подана органам державної податкової служби податкова інформація у вигляді повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків, застосовується не ця норма, а п. 118.1 статі 118 ПК.

Відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується через 365 (включно) календарних днів. Якщо початок або закінчення річного строку припадає на високосний рік, цей строк закінчується через 366 (включно) календарних днів.

Зведений перелік

правопорушень (їх видів, форм), передбачених нормами Податкового кодексу України

Примітка 1. Кожен рядок переліку містить опис правопорушення (виду, форми прояву порушення), яке відрізняється від інших хоча б однією ознакою - змістом дії чи бездіяльності, суб'єктом порушення чи відповідальності, видом і розміром санкції тощо.

Примітка 2. Окремо позначені: випадки, коли застосування штрафних санкцій ускладнено (унеможливлено) внаслідок особливостей конструкції відповідних норм (наприклад, п.119.1); випадки, коли одне порушення охоплюється двома різними нормами про фінансову відповідальність (наприклад, п.120.1 і підпункт 120.1.2). Для розкриття змісту таких особливостей конструкції та конкуренції норм необхідно застосовувати коментар до відповідних статей Податкового кодексу.

N з/п

Норми ПК

Вид діяння (дія чи бездіяльність)

Ознаки правопорушення

Суб'єкт правопорушення

Розмір фінансової санкції

Суб'єкт відповідальності

1.

п. 50.1 абз. 3а

дії

Заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, яке виявлене самостійно платником податків до початку його перевіркиконтролюючим органом за умови сплати суми такої недоплати та штрафу до подання такого уточнюючого розрахунку;

платники податків

штраф три відсотки від такої суми

платники податків

2.

п. 50.1 абз. 3б

дії

Заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, яке виявлене самостійно платником податків до початку його перевірки контролюючим органом за умови відображення суми такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання (див., також ознаки правопорушення, передбаченого п.120.2)

платники податків

штраф п'ять відсотків від такої суми

платники податків

3.

п. 117.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби;

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 510 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

4.

п. 117.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або  документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

гривень штраф 510 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

5.

п. 117.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 510 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

6.

п. 117.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

 

юридичні

штраф 510 гривень

особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

7.

п. 117.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 510 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

8.

п. 117.1 абз. 1 і 2

дії

- подання з помилками чи у неповному обсязі документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 510 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

9.

п. 117.1 абз. 1 і 2

дії

- подання з помилками чи у неповному обсязі для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних

платники податків

штраф 170 гривень

самозайняті особи

штраф 340 гривень

юридичні особи

штраф 340 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 510 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

10.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- неусунення порушень, що вказані в абзаці першому п. 117.1

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

11.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- повторне протягом року неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

12.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- повторне протягом року неподання платниками податків у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв та/або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

13.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- повторне протягом року неподання виправлених документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

14.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- повторне протягом року неподання виправлених документів для внесення змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

15.

п. 117.1 абз. 3

бездіяльність

- повторне протягом року неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності

платники податків

штраф 340 гривень

самозайняті особи

штраф 1020 гривень

юридичні особи

штраф 1020 гривень

відокремлені підрозділи юридичної особи

штраф 1020 гривень

 

юридичні особи, відповідальні за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність

16.

п. 117.2 абз. 1 і 2

бездіяльність

- порушення вимог щодо обов'язкової реєстрації як платників акцизного податку за місцем державної реєстрації у п'ятиденний строк з дня отримання ліцензії на виробництво (застосування відповідальності за це діяння унеможливлено -див. коментар до п.117.2)

платники податків, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби

штраф 1700 гривень

платники податків, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби

17.

п. 118.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 Глави 5-1 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків

банки; інші фінансові установи

штраф 340 гривень

банки, інші фінансові установи

18.

п. 118.2 абз. 1 і 2

дії

- здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби

банки; інші фінансові установи

штраф 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень

банки, інші фінансові установи

19.

п. 118.3 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неповідомлення про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку

фізичні особи- підприємці; особи, що проводять незалежну професійну діяльність

штраф 340 гривень

фізичні особи- підприємці; особи, що проводять незалежну професійну діяльність

20.

п. 119.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (відсутність встановленого строку подання відповідної інформації фактично унеможливлює застосування санкцій за цей вид правопорушення (див. коментар до ст.119 ПК).

фізична особа, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру

штраф 85 гривень

фізичні особи- платники податків

21.

п. 119.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків

фізична особа, яка включена до Державного реєстру

штраф 85 гривень

фізичні особи- платники податків

22.

п. 119.1 абз. 1 і 2

дії

- порушення порядку подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків

фізична особа, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру

штраф 85 гривень

фізичні особи-платники податків

23.

п. 119.1 абз. 1 і 2

дія

- порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків

фізична особа, для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру

штраф 85 гривень

фізичні особи- платники податків

24.

п. 119.1 абз. 3 і 4

бездіяльність

- повторне протягом року неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

25.

п.119.1 абз. 3 і 4

бездіяльність

- повторне протягом року неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

26.

п.119.1 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року порушення порядку подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

27.

п. 119.1 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року порушення порядку подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

28.

п. 119.2 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків

штраф 510 гривень

фізичні особи- платники податків

29.

п. 119.2 абз. 1 і 2

дія

- подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків

штраф 510 гривень

фізичні особи-платники податків

30.

п. 119.2 абз.1 і 2

дія

- подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків

штраф 510 гривень

фізичні особи- платники податків

31.

п. 119.2 абз.1 і 2

дія

- подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків

штраф 510 гривень

фізичні особи- платники податків

32.

п. 119.2 абз.1 і 2

дія

- подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку та інші об'єкти оподаткування

фізична особа-платник податків

штраф 510 гривень

фізичні особи- платники податків

33.

п. 119.2 абз. 3 і 4

бездіяльність

- повторне протягом року неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

фізичні особи- платники податків

34.

п. 119.2 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

фізичні особи- платники податків

35.

п. 119.2 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку та інші об'єкти оподаткування

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

фізичні особи- платники податків

36.

п. 119.2 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

фізичні особи- платники податків

37.

п. 119.2 абз. 3 і 4

дія

- подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку та інші об'єкти оподаткування

фізична особа-платник податків, до якої протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

фізичні особи- платники податків

38.

п. 119.3 абз. 1 і 2

бездіяльність (не зазначення реєстраційного номера)

- оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті

фізична особа-платник податків

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

39.

п. 119.3 абз. 1 і 2

дія

- оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті

фізична особа-платник податків

штраф 170 гривень

фізичні особи- платники податків

40.

п. 120.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- неподання податкових декларацій (розрахунків) (окрім випадків, коли на підставі цього порушення платника податків контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків - див. п.123.1)

платники податків; інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори

штраф 170 гривень

платники податків; інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори

41.

п. 120.1 абз. 1 і 2

дія

- несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).

платники податків; інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори

штраф 170 гривень

платники податків; інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори

42.

п. 120.1 абз. 3 і 4

дія

- повторне протягом року несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків)

платник податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення

штраф 1020 гривень

платник податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення; інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори, до яких протягом року було застосовано штраф за таке порушення

43.

пп. 120.1.1

бездіяльність

- неподання декларації (ця бездіяльність має кваліфікуватися за п.120.1 див. коментар до підпункту 120.1.2 та до п.109.1)

платник податків-фізична особа

штрафна санкція 25 % від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом (замість цієї санкції має застосовуватися санкція п.120.1 - див. коментар до підпункту 120.1.2 та до п.109.1)

платник податків-фізична особа

44.

пп. 120.1.1

дія

- включення до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу

платник податків- фізична особа

штрафна санкція 25 % від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом

платник податків-фізична особа

45.

п. 120.2, а також абз. другий п. 50.1

 

- не надсилання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, в якій самостійно виявлені помилки, якщо не були зазначені уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, після періоду, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені

платник податків

штраф п'ять відсотків від суми недоплати

платник податків

46.

п. 121.1 абз. 1 і 2

дії або бездіяльність

- незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК строків їх зберігання

платник податків

штраф 510 гривень

платник податків

47.

п. 121.1 абз. 1 і 2

дії або бездіяльність

- незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК строків їх зберігання та ненадання такими платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК (ця форма правопорушення не має практичного значення - див. коментар до п. 121.1)

платник податків

штраф 510 гривень

платник податків

48.

п. 121.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК

платник податків

штраф 510 гривень

платник податків

49.

п. 121.1 абз. 3 і 4

дії

- повторні протягом року дії щодо незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК строків їх зберігання

платник податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

штраф 1020 гривень

платник податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення

50.

п. 122.1

бездіяльність

- несплата (неперерахування) сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

платник податку- фізична особа

штраф 50 відсотків ставок податку

платник податку- фізична особа

51.

п. 123.1 абз. 1 і 2, а також пп. 54.3.1

бездіяльність

- неподання в установлені строки податкової (митної) декларації (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку; платник митних платежів

штраф 25 відсотків сум нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

52.

п. 123.1 абз. 1 і 2, а також пп. 54.3.2

дії

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку

штраф 25 відсотків сум нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування

та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

53.

п. 123.1 абз. 1 і 2, а також пп. 54.3.5

дії або бездіяльність

- порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податків; податковий агент

штраф 25 відсотків сум нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податків; податковий агент

54.

п. 123.1 абз. 1 і 2, а також пп. 54.3.6

дії або бездіяльність

- заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник митних платежів

штраф 25 відсотків сум нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

55.

п. 123.1 абз. 3 і 4, а також пп. 54.3.1

бездіяльність

- повторно протягом 1095 днів неподання в установлені строки податкової (митної) декларації (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку; платник митних платежів

штраф 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

56.

п. 123.1 абз. 3 і 4, а також пп. 54.3.2

дії

- повторно протягом 1095 днів заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку

штраф 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

57.

п. 123.1 абз. 3 і 4, а також пп. 54.3.5

дії або бездіяльність

- повторно протягом 1095 днів порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента(якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податків; податковий агент

штраф 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

58.

п. 123.1 абз. 3 і 4, а також пп. 54.3.6

дії або бездіяльність

- повторно протягом 1095 днів заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник митних платежів

штраф 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

59.

п. 123.1 абз. 5 і 6, а також пп. 54.3.1

бездіяльність

- втретє та більше протягом 1095 днів неподання в установлені строки податкової (митної) декларації (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку; платник митних платежів

штраф 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

60.

п. 123.1 абз. 5 і 6, а також пп. 54.3.2

дії

- втретє та більше протягом 1095 днів заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, якщо про це свідчать дані перевірок результатів діяльності платника податків (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податку

штраф 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

61.

п. 123.1 абз. 5 і 6, а також пп. 54.3.5

дії або бездіяльність

- втретє та більше протягом 1095 днів порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку на доходи фізичних осіб податковим агентом, якщо про це свідчать дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента(якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник податків; податковий агент

штраф 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

62.

п. 123.1 абз. 5 і 6, а також пп. 54.3.6

дії або бездіяльність

- втретє та більше протягом 1095 днів заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях, якщо про це свідчать результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів (якщо на підставі цього контролюючий орган самостійно визначив суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків)

платник митних платежів

штраф 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість

платник податку

63.

п. 124.1 абз. 1 і 2

дії

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом

платник податків

штраф в розмірі вартості відчуженого майна

платник податків

64.

п. 125.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового патенту в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 ПК

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у розмірі збору на один календарний місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

65.

п. 125.1 абз. 1 і 2, а також підпункт 267.6.1

бездіяльність

- нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового патенту в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 ПК

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

штраф у розмірі збору на один квартал

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

66.

п. 125.1 абз.1 і 2, а також підпункт 267.6.1

бездіяльність

- незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту, розміщеного з додержанням вимог п.267.6 ст.267 ПК

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у розмірі збору на один календарний місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

67.

п. 125.1 абз.1 і 2, а також підпункт 267.6.1

бездіяльність

- незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту, розміщеного з додержанням вимог п.267.6 ст.267 ПК

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

штраф у розмірі збору на один квартал

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

68.

п. 125.1 абз. 1 і 2, а також підпункт 267.6.1

бездіяльність

- ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового патенту (у випадку розміщення в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 ПК, нотаріально засвідченої копії)

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у розмірі збору на один календарний місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

69.

п. 125.1 абз. 1 і 2, а також підпункт 267.6.1

бездіяльність

- ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового патенту (у випадку розміщення в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст.267 ПК, нотаріально засвідченої копії)

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

штраф у розмірі збору на один квартал

суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері розваг

70.

п. 125.1 абз. 1 і 3, а також підпункт 267.6.1

дії

- здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), без отримання відповідних торгових патентів

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

71.

п. 125.1 абз.1 і 3, а також підпункт 267.6.4

дії

- здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), з торговим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

72.

п. 125.1 абз. 1 і 3, а також підпункт 267.6.5

дії

- передача торгового патенту (крім патенту на діяльність у сфері розваг) іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

73.

п. 125.1 абз. 1 і 3, а також підпункт 267.6.6

дії

- здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) без патенту, виданого для такої діяльності

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями та надають платні послуги

74.

п. 125.1 абз. 1 і 4, а також підпункт 267.1.2

дії

- здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

75.

п. 125.1 абз. 1 і 4, а також підпункт 267.6.4

дії

- здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, з пільговим торговим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

76.

п. 125.1 абз. 1 і 4, а також підпункт 267.6.5

дії

- передача пільгового торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

77.

п.125.1 абз. 1 і 4, а також підпункт 267.6.6

дії

- здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з пільговим торговим патентом, виданим не для такої діяльності

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

78.

п. 125.1 абз. 1 і 5

дії

- здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

79.

п. 125.1 абз. 1 і 5, а також підпункт 267.6.4

дії

- здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, з короткотерміновим патентом не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

80.

п. 125.1 абз. 1 і 5, а також підпункт 267.6.5

дії

- передача короткотермінового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

81.

п. 125.1 абз. 1 і 5, а також підпункт 267.6.6

дії

- здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) з короткотерміновим патентом, виданим не для такої діяльності

суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у пунктах продажу товарів

штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності

суб'єкти господарювання, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів

82.

п. 125.1 абз. 1 і 6

дії

- здійснення діяльності у сфері розваг без отримання відповідного патентів

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

83.

п. 125.1 абз. 1 і 6, а також підпункт 267.6.4

дії

- здійснення діяльності у сфері розваг, з відповідним патентом але не на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання або з яким погоджено місцезнаходження його відокремленого підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

84.

п. 125.1 абз. 1 і 6, а також підпункт 267.6.5

дії

- передача патенту на діяльність у сфері розваг іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал

суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльності у сфері розваг

85.

п. 125.1 абз. 7

бездіяльність

- несплата (неперерахування) платником збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що зазначені у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу, сум збору в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівлю готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей)

штрафні санкції у розмірі 50% ставок збору, встановлених статтею 267 цього Кодексу

суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівлю готівковими валютними цінностями у пунктах продажу іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей)

86.

п. 126.1, а також підпункт 14.1.40

бездіяльність

- несплата платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання

платник податків

штраф 10 відсотків погашеної суми податкового боргу

платник податків

87.

п. 126.1, а також підпункт 14.1.40

бездіяльність

- несплата платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання

платник податків

штраф 20 відсотків погашеної суми податкового боргу

платник податків

88.

п. 127.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- не нарахування податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків

платник податків, у тому числі податковий агент

штраф 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

платник податків, у тому числі податковий агент

89.

п. 127.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків

платник податків, у тому числі податковий агент

штраф 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

платник податків, у тому числі податковий агент

90.

п. 127.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

- несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

платник податків, у тому числі податковий агент

штраф 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

платник податків, у тому числі податковий агент

91.

п. 127.1 абз. 3 і 4

дії

- вчинення повторно протягом 1095 днів дії, вказаних в абзаці першому п.127.1 (застосування абзаців 3 і 4 п.127.1 на практиці унеможливлене - див. коментар до цього пункту)

платник податків, у тому числі податковий агент

штраф 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

платник податків, у тому числі податковий агент

92.

п. 127.1 абз. 5 і 6

дії

- вчинення втретє та більше протягом 1095 днів дії, передбачених частиною (абзацом) першою пункту 127.1 (застосування абзаців 5 і 6 п.127.1 на практиці унеможливлене - див. коментар до п.127.1)

платник податків, у тому числі податковий агент

штраф 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

платник податків, у тому числі податковий агент

93.

п. 128.1 абз. 1 і 2

бездіяльність

неподання в строк, визначений ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків)

банки; інші фінансові установи

штраф 170 гривень

банки; інші фінансові установи

94.

п. 128.1 абз. 1 і 2

дії

- подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків, які мають кваліфікуватися за п.118.1)

банки; інші фінансові установи

штраф 170 гривень

банки; інші фінансові установи

95.

п. 128.1 абз. 1 і 3

дії

- повторно протягом року після застосування штрафу подання з порушенням строку, визначеного ПК, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби податкової інформації (за виключенням випадків неподання повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків, які мають кваліфікуватися за п.118.1)

банки; інші фінансові установи

штраф 340 гривень

банки; інші фінансові установи

96.

пп. 169.2.3 і пп. 169.2.4 п. 169.2

 

- застосування соціальної пільги до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата (внаслідок неподання платником податку роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги)

платник податків

штраф 100 відсотків суми недоплати (якщо платник податків подав заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення)

платники податків

97.

пп. 169.2.3 і пп. 169.2.4 п. 169.2

 

- застосування соціальної пільги до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (внаслідок неподання платником податку роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги)

платник податків

штраф 100 відсотків суми недоплати (якщо платник податків подав заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення)

платники податків

98.

пп. 169.2.3 і пп. 169.2.4 п. 169.2

 

- застосування соціальної пільги до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності (внаслідок неподання платником податку роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги)

платник податків

штраф 100 відсотків суми недоплати (якщо платник податків подав заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення)

платники податків

99.

п.п. 229.1.17

 

- нецільове використання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 229.1 статті 229 ПК

платник податків (суб'єкт госпорядування)

штраф у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передба-ченої п.215.3, збільшеної в 1, 5 рази

платник податків (суб'єкт господарювання)

100.

пп. 229.2.16

 

- нецільове використання легких та важких дистилятів, що отримані в якості сировини для виробництва етилену

платник податків (суб'єкт госпорядування)

штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використа-них не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 рази

платник податків (суб'єкт господарювання)

ГЛАВА 12. ПЕНЯ

Стаття 129. Пеня

129.1. Пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

129.3. Нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

129.4. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

129.5. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

129.6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

129.7. Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

129.8. При стягненні коштів і майна платників податків - клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, органи державної податкової служби або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства України.

Визначення терміна «пеня» закріплено в пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Пеня в податковому праві має дискусійну природу. З одного боку, пеня вважається способом забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів, оскільки стимулює платника податків до належної поведінки. З іншого боку, вона відповідає ознакам фінансової санкції, адже формальною підставою її нарахування є порушення строків погашення податкових зобов'язань.

Пеня нараховується:

1) після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із нормами цього Кодексу.

2) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

3) у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Відповідно до п. 129.3 коментованої ст. 129 нарахування пені закінчується:

  • у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
  • у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
  • у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
  • при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, що нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Коментована стаття містить положення щодо відповідальності банків за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом оперативного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що розміщене в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів та інших платежів до бюджету або державного цільового фонду. (При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на сайт "Профі Вінс" (www.profiwins.com.ua) обов’язкове) У разі порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», з вини банку платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів та інших платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до ст. 129.8 ст. 129 Податкового кодексу України при стягненні коштів і майна платників податків - клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, органи державної податкової служби або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства України.

Стаття 130. Зупинення строків нарахування пені

130.1. У разі якщо керівник контролюючого органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Коментована стаття встановлює підстави зупинення строків нарахування пені при прийнятті рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України.

Якщо керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 розділу Податкового кодексу України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Стаття 131. Порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання

131.1. Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

131.2. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

131.3. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Коментована стаття визначає порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання. Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Законодавець встановлює, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановлену черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює розподіл такої суми.

Пунктом 131.3 ст. 131 Податкового кодексу України закріплено правило зарахування сум пені до бюджетів та державних цільових фондів. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки. Саме у такий спосіб створюються гарантії компенсації фінансових втрат бюджетів та державних цільових фондів від несвоєчасного надходження податків і зборів.

Стаття 132. Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України

132.1. У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

132.2. Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

132.2.1. при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, - перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.

Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;

132.2.2. при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо - строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури;

132.2.3. в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних платежів.

132.3. У разі якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Це правило не застосовується,якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Коментована стаття визначає порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України.

У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період із дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

  • при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, - перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;
  • при порушенні вимог і умов митних процедур, що, відповідно до податкового законодавства, тягне обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо - строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідної митної процедури;
  • в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних платежів.

Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

 

МЕНЮ

Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019 год» N 2629-VIII

Налоговый кодекс Украины N 2755-VI

Таблица соответствия видов нарушений норм законов типам уведомлений-решений, составляемых при применении соответствующих штрафных санкций

Календарь бухгалтера

Июль 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4