Податковий кодекс України N 2755-VI - Розділ I «Загальні положення»-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ГоловнаЗАКОНОДАВСТВОКодексиПодатковий кодекс 

Редакція від 14.10.2020 р.

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3619,
від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, ОВУ, 2011 р., N 34, ст. 1398,
від 7 квітня 2011 року N 3221-VI, ОВУ, 2011 р., N 30, ст. 1289,
від 21 квітня 2011 року N 3292-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1587,
від 12 травня 2011 року N 3320-VI, ОВУ, 2011 р., N 42, ст. 1711
(зміни, внесені Законом України від 12 травня 2011 року N 3320-VI,
діють до 30 червня 2012 року, враховуючи зміни, внесені Законом України
від 22 грудня 2011 року N 4278-VI),
від 19 травня 2011 року N 3387-VI, ОВУ, 2011 р., N 45, ст. 1822,
від 7 липня 2011 року N 3609-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2403
(зміни, внесені абзацом двадцять четвертим підпункту 1 та
підпунктами 101 - 105 пункту 1 розділу I Закону України
від 7 липня 2011 року N 3609-VI, набирають чинності з 1 жовтня 2011 року;
зміни, внесені абзацом двадцять восьмим підпункту 1, абзацами п'ятим і шостим підпункту 61,
абзацом сьомим підпункту 63, абзацами одинадцятим - тринадцятим підпункту 66,
абзацами другим і третім підпункту 67, підпункту 96, підпункту 98, підпункту 115 та
підпункту 117 пункту 1 розділу I Закону України від 7 липня 2011 року N 3609-VI,
набирають чинності з 1 січня 2012 року),
від 7 липня 2011 року N 3610-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2404,
від 8 липня 2011 року N 3675-VI, ОВУ, 2011 р., N 59, ст. 2350
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 2 розділу І Закону України
від 8 липня 2011 року N 3675-VI, вводяться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим
актом Кабінету Міністрів України щодо визначення
обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають
під пільговий режим оподаткування),
від 20 вересня 2011 року N 3741-VI, ОВУ, 2011 р., N 79, ст. 2896,
від 4 листопада 2011 року N 4014-VI, ОВУ, 2011 р., N 91, ст. 3291
(зміни, внесені Законом України від 4 листопада 2011 року N 4014-VI, набирають чинності
з 1 січня 2012 року, крім змін, внесених підпунктом 10, абзацами двадцять третім, сто чотирнадцятим
сто п'ятнадцятим і сто шістнадцятим підпункту 14 пункту 1 розділу I
Закону України від 4 листопада 2011 року N 4014-VI),
від 17 листопада 2011 року N 4057-VI, ОВУ, 2011 р., N 97, ст. 3525,
від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, 2012 р., N 5, ст. 164,
від 22 грудня 2011 року N 4220-VI, 2012 р., N 5, ст. 165,
від 22 грудня 2011 року N 4235-VI, 2012 р., N 4, ст. 137
(зміни, передбачені пунктом 1 розділу І Закону України
від 22 грудня 2011 року N 4235-VI до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215
щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові
дистиляти, алкогольні напої, набирають чинності з 1 квітня 2012 року),
від 22 грудня 2011 року N 4238-VI, ОВУ, 2012 р., N 4, ст. 138,
від 22 грудня 2011 року N 4268-VI, ОВУ, 2012 р., N 1, ст. 13,
від 22 грудня 2011 року N 4279-VI, ОВУ, 2012 р., N 4, ст. 140,
від 23 лютого 2012 року N 4453-VI, ОВУ, 2012 р., N 21, ст. 792,
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI, ОВУ, 2012 р., N 37, ст. 1371,
від 24 квітня 2012 року N 4661-VI, ОВУ, 2012 р., N 34, ст. 1255,
від 15 травня 2012 року N 4677-VI, ОВУ, 2012 р., N 41, ст. 1568,
від 24 травня 2012 року N 4834-VI, ОВУ, 2012 р., N 49, ст. 1917
(зміни, внесені абзацами другим, третім, п'ятим - сьомим пункту 14 та пунктами 15 і
19 розділу І Закону України від 24 травня 2012 року N 4834-VI, набирають чинності з
17 грудня 2012 року;
зміни, внесені пунктом 1, абзацами другим, двадцять другим,
двадцять третім пункту 2, пунктами 32, 72, 73, 77 до окремих норм статті 263
розділу I, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 24 травня 2012 року N 4834-VI,
набирають чинності з 1 січня 2013 року),
від 7 червня 2012 року N 4915-VI, ОВУ, 2012 р., N 51, ст. 2034,
від 21 червня 2012 року N 5019-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2310,
від 4 липня 2012 року N 5043-VI, ОВУ, 2012 р., N 62, ст. 2507,
від 5 липня 2012 року N 5073-VI, ОВУ, 2013 р., N 9, ст. 325,
від 5 липня 2012 року N 5074-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2317,
від 5 липня 2012 року N 5083-VI, ОВУ, 2012 р., N 62, ст. 2510,
(зміни, внесені пунктом 16, підпунктом 2 пункту 46, підпунктом 3 пункту 47,
підпунктами 1, 2, 3, 4, 5 пункту 68 розділу I
Закону України від 5 липня 2012 року N 5083-VI, набирають чинності з 1 січня 2013 року),
від 5 липня 2012 року N 5091-VI, ОВУ, 2012 р., N 58, ст. 2320,
від 6 липня 2012 року N 5180-VI, ОВУ, 2012 р., N 63, ст. 2573,
від 6 вересня 2012 року N 5203-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3067,
від 6 вересня 2012 року N 5211-VI, ОВУ, 2012 р., N 76, ст. 3074
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 20 листопада 2012 року N 5503-VI),
від 2 жовтня 2012 року N 5412-VI, ОВУ, 2012 р., N 85, ст. 3435
(зміни, внесені пунктом 2 розділу I Закону України від 2 жовтня 2012 року N 5412-VI,
набирають чинності з 14 листопада 2012 року;
зміни, внесені пунктом 8 та підпунктом 1 пункту 19 розділу I Закону України
від 2 жовтня 2012 року N 5412-VI, набирають чинності з 20 листопада 2012 року;
зміни, внесені підпунктом 2 пункту 1, пунктами 3, 4, 5, підпунктом 2 пункту 6,
пунктами 7, 9, підпунктом "б" підпункту 2 пункту 19 розділу I
Закону України від 2 жовтня 2012 року N 5412-VI,
набирають чинності з 1 січня 2013 року
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 20 листопада 2012 року N 5503-VI),
від 2 жовтня 2012 року N 5413-VI, ОВУ, 2012 р., N 85, ст. 3436,
від 2 жовтня 2012 року N 5414-VI, ОВУ, 2012 р., N 83, ст. 3336,
від 6 листопада 2012 року N 5471-VI, ОВУ, 2012 р., N 86, ст. 3507,
від 20 листопада 2012 року N 5503-VI, ОВУ, 2013 р., N 1, ст. 5,
від 6 грудня 2012 року N 5515-VI, ОВУ, 2012 р., N 97, ст. 3903
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 4 липня 2013 року N 391-VII),
від 6 грудня 2012 року N 5519-VI, ОВУ, 2013 р., N 1, ст. 7,
від 4 липня 2013 року N 403-VII, ОВУ, 2013 р., N 59, ст. 2116,
від 4 липня 2013 року N 404-VII, ОВУ, 2013 р., N 60, ст. 2134,
від 4 липня 2013 року N 407-VII, ОВУ, 2013 р., N 59, ст. 2117,
від 4 липня 2013 року N 408-VII, ОВУ, 2013 р., N 60, ст. 2137,
від 4 липня 2013 року N 422-VII, ОВУ, 2013 р., N 60, ст. 2139
(зміни, внесені підпунктами 2 - 3 пункту 1, пунктами 2, 8 - 10 розділу І Закону України
від 4 липня 2013 року N 422-VII, набирають чинності з 1 жовтня 2013 року),
від 3 вересня 2013 року N 427-VII, ОВУ, 2013 р., N 76, ст. 2809,
від 5 вересня 2013 року N 443-VII, ОВУ, 2013 р., N 78, ст. 2894,
від 24 жовтня 2013 року N 657-VII, ОВУ, 2013 р., N 88, ст. 3235
(зміни, внесені пунктами 1 - 4, 6 - 52, підпунктами 2, 4 пункту 53 розділу І
Закону України від 24 жовтня 2013 року N 657-VII,
набирають чинності з 1 січня 2014 року),
від 19 грудня 2013 року N 713-VII, ОВУ, 2014 р., N 3, ст. 45,
від 16 січня 2014 року N 719-VII, ОВУ, 2014 р., N 8, ст. 230
(враховуючи зміни, внесені Законом України
від 27 березня 2014 року N 1165-VII),
від 16 січня 2014 року N 721-VII, ОВУ, 2014 р., N 8, ст. 231
(зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII, втратили чинність
у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII
згідно із Законом України від 28 січня 2014 року N 732-VII),
від 16 січня 2014 року N 727-VII, ОВУ, 2014 р., N 8, ст. 237
(зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року N 727-VII, втратили чинність
у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року N 727-VII
згідно із Законом України від 28 січня 2014 року N 732-VII),
від 28 січня 2014 року N 736-VII, ОВУ, 2014 р., N 10, ст. 317,
від 23 лютого 2014 року N 767-VII, ОВУ, 2014 р., N 20, ст. 618,
від 13 березня 2014 року N 879-VII, ОВУ, 2014 р., N 25, ст. 747,
від 27 березня 2014 року N 1166-VII, ОВУ, 2014 р., N 28, ст. 783
(зміни, внесені абзацом третім пункту 15 розділу І Закону України
від 27 березня 2014 року N 1166-VII, набирають чинності з 1 травня 2014 року;
зміни, внесені пунктами 4 - 9, абзацом третім пункту 15, абзацом сімнадцятим
пункту 36 розділу І Закону України від 27 березня 2014 року N 1166-VII,
набирають чинності з 1 липня 2014 року,
враховуючи зміни, внесені законами України від 10 квітня 2014 року N 1200-VII,
від 4 липня 2014 року N 1588-VII),
від 8 квітня 2014 року N 1191-VII, ОВУ, 2014 р., N 34, ст. 899,
від 10 квітня 2014 року N 1200-VII, ОВУ, 2014 р., N 34, ст. 901
(зміни, внесені пунктом 6 розділу І Закону України
від 10 квітня 2014 року N 1200-VII, набирають чинності з 1 вересня 2014 року),
від 13 травня 2014 року N 1260-VII, ОВУ, 2014 р., N 44, ст. 1160,
від 20 травня 2014 року N 1275-VII, ОВУ, 2014 р., N 47, ст. 1226,
від 1 липня 2014 року N 1561-VII, ОВУ, 2014 р., N 60, ст. 1642,
від 4 липня 2014 року N 1588-VII, ОВУ, 2014 р., N 63, ст. 1729,
від 31 липня 2014 року N 1621-VII, ОВУ, 2014 р., N 63, ст. 1732
(зміни, внесені підпунктом 19 пункту 1 розділу I в частині змін, що вносяться
до підпунктів 215.3.2 та 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, Закону України
від 31 липня 2014 року N 1621-VII, набирають чинності з 1 вересня 2014 року;
зміни, внесені абзацом дев'ятим підпункту 21 пункту 1 розділу І Закону України
від 31 липня 2014 року N 1621-VII, набирають чинності 1 жовтня 2014 року;
зміни, внесені підпунктами 1 і 19 пункту 1 (крім змін, що вносяться до
підпунктів 215.3.2 - 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу) розділу І
Закону України від 31 липня 2014 року N 1621-VII, набирають чинності з 1 листопада 2014 року),
від 12 серпня 2014 року N 1636-VII, ОВУ, 2014 р., N 78, ст. 2222
від 12 серпня 2014 року N 1638-VII, ОВУ, 2014 р., N 71, ст. 1988,
від 14 серпня 2014 року N 1654-VII, ОВУ, 2014 р., N 73, ст. 2059,
від 2 вересня 2014 року N 1658-VII, ОВУ, 2014 р., N 78, ст. 2224
(зміни, внесені Законом України від 2 вересня 2014 року N 1658-VII,
поширюються у тому числі на продукцію оборонного призначення, яка перебувала під
митним контролем, але не була випущена для вільного обігу на території України
до дня набрання чинності Законом України від 2 вересня 2014 року N 1658-VII,
крім тієї, що підпадає під визначення пункту 2 Закону України від 2 вересня 2014 року N 1658-VII),
від 2 вересня 2014 року N 1668-VII, ОВУ, 2014 р., N 78, ст. 2028,
від 7 жовтня 2014 року N 1690-VII, ОВУ, 2014 р., N 91, ст. 2602
(зміни, внесені абзацом чотирнадцятим пункту 3 розділу I Закону України від 7 жовтня 2014 року N 1690-VII
в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, набирають чинності з 1 січня 2015 року),
від 25 грудня 2014 року N 54-VIII, ОВУ, 2015 р., N 3, ст. 42,
від 25 грудня 2014 року N 63-VIII, ОВУ, 2015 р., N 5, ст. 92,
від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, ОВУ, 2015 р., N 3, ст. 46
(зміни, внесені абзацами шостим та вісімдесят восьмим пункту 5, пунктами 19, 29,
абзацами третім і четвертим пункту 60 та пункту 68 розділу I Закону України
від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, набирають чинності з 1 квітня 2015 року;
зміни, внесені абзацами четвертим і п'ятим, шістдесят сьомим і шістдесят восьмим пункту 5,
абзацами шостим - дев'ятим, дванадцятим - шістнадцятим пункту 45, пунктом 46,
абзацом тридцять першим пункту 49, абзацами двадцять шостим і двадцять сьомим пункту 118 розділу I
Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, набирають чинності з 1 липня 2015 року),
від 28 грудня 2014 року N 72-VIII, ОВУ, 2015 р., N 3, ст. 47,
від 13 лютого 2015 року N 206-VIII, ОВУ, 2015 р., N 18, ст. 482,
від 2 березня 2015 року N 211-VIII, ОВУ, 2015 р., N 21, ст. 572
(зміни, внесені абзацами другим - шостим підпункту 2 пункту 1
Закону України від 2 березня 2015 року N 211-VIII, набирають чинності з 1 квітня 2015 року),
від 2 березня 2015 року N 215-VIII, ОВУ, 2015 р., N 21, ст. 576
(зміни, внесені Законом України від 2 березня 2015 року N 215-VIII,
діють до 31 грудня 2015 року включно),
від 18 березня 2015 року N 263-VIII, ОВУ, 2015 р., N 29, ст. 843,
від 9 квітня 2015 року N 321-VIII, ОВУ, 2015 р., N 37, ст. 1112,
від 9 квітня 2015 року N 332-VIII, ОВУ, 2015 р., N 37, ст. 1118,
від 21 квітня 2015 року N 344-VIII, ОВУ, 2015 р., N 38, ст. 1138,
від 23 квітня 2015 року N 364-VIII, ОВУ, 2015 р., N 42, ст. 1292,
від 23 квітня 2015 року N 366-VIII, ОВУ, 2015 р., N 43, ст. 1350,
від 12 травня 2015 року N 381-VIII, ОВУ, 2015 р., N 46, ст. 1448,
від 14 травня 2015 року N 420-VIII, ОВУ, 2015 р., N 46, ст. 1454,
від 22 травня 2015 року N 482-VIII, ОВУ, 2015 р., N 42, ст. 1294,
від 18 червня 2015 року N 548-VIII, ОВУ, 2015 р., N 55, ст. 1787
(зміни, внесені Законом України від 18 червня 2015 року N 548-VIII,
вводяться в дію з 9 вересня 2015 року),
від 30 червня 2015 року N 555-VIII, ОВУ, 2015 р., N 59, ст. 1929,
від 30 червня 2015 року N 557-VIII, ОВУ, 2015 р., N 59, ст. 1931,
від 1 липня 2015 року N 569-VIII, ОВУ, 2015 р., N 59, ст. 1932,
від 15 липня 2015 року N 609-VIII, ОВУ, 2015 р., N 64, ст. 2103,
від 16 липня 2015 року N 643-VIII, ОВУ, 2015 р., N 61, ст. 2000,
від 17 липня 2015 року N 652-VIII, ОВУ, 2015 р., N 64, ст. 2111,
від 17 липня 2015 року N 653-VIII, ОВУ, 2015 р., N 63, ст. 2090,
від 17 липня 2015 року N 654-VIII, ОВУ, 2015 р., N 64, ст. 2112,
від 17 липня 2015 року N 655-VIII, ОВУ, 2015 р., N 64, ст. 2113,
від 17 вересня 2015 року N 702-VIII, ОВУ, 2015 р., N 76, ст. 2493,
від 24 листопада 2015 року N 812-VIII, ОВУ, 2015 р., N 101, ст. 3468,
від 23 грудня 2015 року N 903-VIII, ОВУ, 2016 р., N 3, ст. 151,
від 24 грудня 2015 року N 909-VIII, ОВУ, 2016 р., N 3, ст. 152
(зміни, внесені підпунктом 10 пункту 45 розділу I Закону України
від 24 грудня 2015 року N 909-VIII, набирають чинності з 1 лютого 2016 року),
від 12 квітня 2016 року N 1084-VIII, ОВУ, 2016 р., N 38, ст. 1456,
від 31 травня 2016 року N 1389-VIII, ОВУ, 2016 р., N 54, ст. 1879,
від 2 червня 2016 року N 1411-VIII, ОВУ, 2016 р., N 47, ст. 1691,
від 6 жовтня 2016 року N 1665-VIII, ОВУ, 2016 р., N 88, ст. 2878,
від 6 жовтня 2016 року N 1667-VIII, ОВУ, 2016 р., N 92, ст. 2990,
від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII, ОВУ, 2017 р., N 4, ст. 103,
від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII, ОВУ, 2017 р., N 4, ст. 104,
від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, ОВУ, 2017 р., N 4, ст. 106
(враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII),
(зміни, внесені пунктом 22 та підпунктом 5 пункту 94 розділу I Закону України
від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, набирають чинності з 1 квітня 2017 року;
зміни, внесені абзацом двадцять другим підпункту 4 пункту 94 розділу I Закону України
від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, набирають чинності з 1 липня 2017 року;
зміни, внесені пунктом 110 розділу I Закону України
від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, набирають чинності з 1 січня 2018 року),
від 23 лютого 2017 року N 1910-VIII, ОВУ, 2017 р., N 27, ст. 772
(зміни, внесені Законом України від 23 лютого 2017 року N 1910-VIII, застосовуються до доходів,
отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка),
від 23 березня 2017 року N 1988-VIII, ОВУ, 2017 р., N 33, ст. 1024,
від 23 березня 2017 року N 1989-VIII, ОВУ, 2017 р., N 33, ст. 1025
(зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII,
застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року),
від 13 липня 2017 року N 2143-VIII, ОВУ, 2017 р., N 61, ст. 1856,
від 7 вересня 2017 року N 2146-VIII, ОВУ, 2017 р., N 74, ст. 2264,
від 7 листопада 2017 року N 2176-VIII, ОВУ, 2017 р., N 98, ст. 2981
(зміни, внесені пунктами 1 - 3 розділу І Закону України
від 7 листопада 2017 року N 2176-VIII, набирають чинності з 1 січня 2018 року),
від 9 листопада 2017 року N 2198-VIII, ОВУ, 2017 р., N 97, ст. 2970,
від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII, ОВУ, 2018 р., N 4, ст. 152
(зміни, внесені пунктом 13, підпунктом 2 пункту 31 та абзацами шістнадцятим - двадцять першим
підпункту 1 пункту 56 розділу I Закону України від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII,
набирають чинності з 31 грудня 2017 року;
зміни, внесені пунктом 36 розділу I Закону України
від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII, набирають чинності з 1 липня 2018 року;
зміни, внесені підпунктом 1 пункту 25, абзацами другим - четвертим пункту 27
та підпунктом 2 пункту 44 у частині зменшення ставок рентної плати на газовий конденсат
розділу I Закону України від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII, набирають чинності з 1 січня 2019 року),
від 22 березня 2018 року N 2374-VIII, ОВУ, 2018 р., N 33, ст. 1147,
від 22 травня 2018 року N 2440-VIII, ОВУ, 2018 р., N 69, ст. 2326,
від 19 червня 2018 року N 2463-VIII, ОВУ, 2018 р., N 53, ст. 1864
(зміни, внесені розділом I Закону України від 19 червня 2018 року N 2463-VIII,
застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 травня 2018 року),
від 3 липня 2018 року N 2477-VIII, ОВУ, 2018 р., N 62, ст. 2129,
від 10 липня 2018 року N 2497-VIII, ОВУ, 2018 р., N 65, ст. 2204,
від 6 вересня 2018 року N 2530-VIII, ОВУ, 2018 р., N 78, ст. 2590,
від 8 листопада 2018 року N 2611-VIII, ОВУ, 2018 р., N 94, ст. 3101,
від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, набирають чинності з 1 березня 2019 року;
зміни, внесені абзацами шістнадцятим та сімнадцятим підпункту 3 пункту 60 розділу І
Закону України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, набирають чинності з 1 червня 2019 року;
зміни, внесені підпунктами 2, 3, 9, 10, 11 пункту 3, пунктами 8, 11, 12, 14, 15, 16,
36, 37, 39, 40, 41, підпунктом 1 пункту 42, пунктами 43, 44, 45 розділу І Закону України
від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, набирають чинності з 1 липня 2019 року;
зміни, внесені пунктом 46 розділу І Закону України
від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, набирають чинності з 1 липня 2020 року,
враховуючи зміни, внесені Законами України
від 18 грудня 2019 року N 391-IX, від 30 березня 2020 року N 540-IX),
від 16 травня 2019 року N 2725-VIII, ОВУ, 2019 р., N 41, ст. 1428,
від 20 вересня 2019 року N 129-IX, ОВУ, 2019 р., N 84, ст. 2831
(враховуючи зміни, внесені Законами України від 16 січня 2020 року N 465-IX,
від 17 березня 2020 року N 533-IX,
(зміни, внесені абзацами третім та четвертим пункту 15 та
абзацами другим - одинадцятим пункту 18 розділу I Закону України
від 20 вересня 2019 року N 129-IX, набирають чинності з 20 жовтня 2019 року),
від 3 грудня 2019 року N 314-IX, ОВУ, 2019 р., N 98, ст. 3261,
від 3 грудня 2019 року N 323-IX, ОВУ, 2020 р., N 2, ст. 41,
від 5 грудня 2019 року N 344-IX, ОВУ, 2020 р., N 1, ст. 1,
від 5 грудня 2019 року N 354-IX , ОВУ, 2020 р., N 2, ст. 41,
від 18 грудня 2019 року N 391-IX ОВУ, 2020 р., N 4, ст. 191,
від 20 грудня 2019 року N 425-IX ОВУ, 2020 р., N 4, ст. 195,
від 16 січня 2020 року N 466-IX, ОВУ, 2020 р., N 44, ст. 1411
(зміни, внесені окремими пунктами розділу І Закону України
від 16 січня 2020 року N 466-IX, набирають чинності з 1 липня 2020 року),
від 4 лютого 2020 року N 490-IX, ОВУ, 2020 р., N 22, ст. 799,
від 17 березня 2020 року N 530-IX, ОВУ, 2020 р., N 26, ст. 955
(зміни, внесені пунктом 4 розділу І Закону України
від 17 березня 2020 року N 530-IX, діють до 17 червня 2020 року),
від 17 березня 2020 року N 532-IX, ОВУ, 2020 р., N 26, ст. 957
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 5 розділу I Закону України
від 17 березня 2020 року N 532-IX, набирають чинності з 18 березня 2020 року),
від 17 березня 2020 року N 533-IX, ОВУ, 2020 р., N 26, ст. 958,
від 30 березня 2020 року N 540-IX, ОВУ, 2020 р., N 30, ст. 1059,
від 13 травня 2020 року N 591-IX, ОВУ, 2020 р., N 44, ст. 1413,
від 14 липня 2020 року N 786-IX,
від 21 липня 2020 року N 821-IX,
від 17 вересня 2020 року N 905-IX

(З 1 січня 2018 року до окремих положень цього Кодексу внесені зміни згідно із Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII)

(З дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє, до окремих положень цього Кодексу будуть внесені зміни, згідно із Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII)

(З першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна України рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року, до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені пунктами 2 - 5 розділу І Закону України від 5 грудня 2019 року N 354-IX)

(З 1 січня 2025 року до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені відповідними пунктами розділу І Закону України від 7 грудня 2017 року N 2245-VIII)

(З 1 січня 2021 року до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені окремими пунктами Закону України від 16 січня 2020 року N 466-IX)

(З 1 січня 2021 року до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені пунктами 1, 4, підпунктом 2 пункту 5, пунктами 6, 7, 10, 11, абзацом другим пункту 15 розділу I Закону України від 20 вересня 2019 року N 129-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17 березня 2020 року N 533-IX)

(З 7 листопада 2020 року та з 1 січня 2021 року до окремих положень цього Кодексу будуть внесені згідно із Законом України від 14 липня 2020 року N 786-IX)

(Зміни, передбачені підпунктами 2, 3, 8 - 10, 12 - 17, абзацом другим підпункту 18, абзацами третім - шостим підпункту 21 пункту 1 розділу I Закону України від 31 липня 2014 року N 1621-VII, з 1 січня 2015 року внесені не будуть у зв’язку з виключенням цих пунктів Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII)

(Зміни, передбачені пунктом 28 розділу І Закону України від 27 березня 2014 року N 1166-VII, внесені не будуть у зв’язку з виключенням статті 303 цього Кодексу Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII)

Поняттю "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься
у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165
цього Кодексу дано офіційне тлумачення
Рішенням Конституційного Суду України
від 14 грудня 2011 року N 18-рп/2011

(На часткову зміну положень статті 220 цього Кодексу виробники або імпортери тютюнових виробів можуть подати у місяці, в якому опубліковано Закон України від 22 грудня 2011 року N 4235-VI, нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни, включаючи останній робочий день цього календарного місяця згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4235-VI)

Окремі положення цього Кодексу визнано такими, що
відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 12 червня 2012 року N 13-рп/2012)

Положення абзацу першого підпункту 164.2.19
пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу визнано таким, що
не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного суду України
від 27 лютого 2018 року N 1-р/2018)

Окремі зміни до цього Кодексу, внесені
Законом України від 23 березня 2017 року N 1989-VIII, визнано такими,
що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 5 червня 2019 року N 3-р(I)/2019)

(Установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу)

(Установлено, що у 2017 році на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, не поширюються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу в частині плати за землю)

(Законом України від 7 грудня 2017 року N 2246-VIII установлено, що норми і положення пункту 64 підрозділу 2 та пункту 19 підрозділу 5 розділу XX цього Кодексу щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, діють до 1 січня 2019 року)

(Установлено, що у період з 1 квітня 2020 року по 1 липня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі згідно із Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 18 грудня 2019 року N 391-IX)

(У тексті Кодексу: слова "центральний орган державної податкової служби", "центральний орган державної податкової служби України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики" у відповідному відмінку; слова "Міністерство фінансів України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики" у відповідному відмінку; слова "орган Державного казначейства України", "орган Державного казначейства" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів" у відповідному відмінку та числі; слова "орган державної митної служби" в усіх відмінках замінено словами "митний орган" у відповідному відмінку; слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи" у відповідному відмінку; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку; слова "центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів" у всіх відмінках і числах замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5083-VI)

(У тексті Кодексу: слова "в органі державної податкової служби" в усіх відмінках і числах замінено словами "у контролюючому органі" у відповідному відмінку і числі, а слова "орган державної податкової служби, митний орган", "орган державної податкової служби", "орган податкової служби", "податковий орган", "державна податкова служба", "митний орган" в усіх відмінках і числах - словами "контролюючий орган" у відповідному відмінку і числі; слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" у відповідному відмінку; слова "податків, зборів (обов'язкових платежів)" в усіх відмінках і числах замінено словами "податків, зборів, платежів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 4 липня 2013 року N 404-VII)

(У тексті Кодексу слова "інвалід", "дитина-інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 5 грудня 2019 року N 344-IX)

(У тексті Кодексу, крім розділу XVIII2 "Податкова міліція": слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" у відповідному відмінку; слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 січня 2020 року 466-IX)

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України

1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

(абзац перший пункту 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX)

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

(пункт 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.07.2012 р. N 5083-VI,
від 04.07.2013 р. N 404-VII,
від 16.01.2014  р. N 721-VII - втратив чинність на підставі
Закону України від 28.01.2014 р. N 732-VII; із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 767-VII;
в редакції Закону України від 21.12.2016р. N 1797-VIII)

1.2. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

(пункт 1.2 статті 1 в редакції Закону
України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

1.3. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

(пункт 1.3 статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 04.07.2013 р. N 404-VII,
від 10.04.2014 р. N 1200-VII, від 03.12.2019 р. N 323-IX,
від 16.01.2020 р. N 466-IX)

1.4. Встановлення і скасування зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".

(статтю 1 доповнено пунктом 1.4 згідно із
Законом України від 10.04.2014 р. N 1200-VII)

Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України

2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Стаття 3. Податкове законодавство України

3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

(пункт 3.1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України

4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.

4.3. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

(пункт 4.4 статті 4 в редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

4.5. При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

(статтю 4 доповнено пунктом 4.5 згідно із
Законом України від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами

5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Стаття 6. Поняття податку та збору

6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

6.2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів

7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об'єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Стаття 8. Види податків та зборів

8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

(пункт 8.3 статті 8 в редакції Законів
України від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних податків належать:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

9.1.5. екологічний податок;

9.1.6. рентна плата;

9.1.7. мито.

(пункт 9.1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.05.2012 р. N 4834-VI; в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

9.2. Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Стаття 10. Місцеві податки

10.1. До місцевих податків належать:

10.1.1. податок на майно;

10.1.2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів;

10.2.2. туристичний збір.

10.21. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

(пункт статті 10 в редакції Закону
України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

10.3. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

(пункт 10.3 статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

10.4. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

10.5. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

(стаття 10 в редакції Закону
України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

Стаття 11. Спеціальні податкові режими

11.1. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.

11.2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

11.4. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом.

Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів

(назва статті 12 в редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

12.1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає:

12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів;

12.1.2. перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

(підпункт 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

12.1.3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів;

12.1.4. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів.

12.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим належать:

12.2.1. установлення на території Автономної Республіки Крим рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом;

(підпункт 12.2.1 пункту 12.2 статті 12 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

12.2.2. зміна розміру ставок рентної плати, передбаченої підпунктом 12.2.1 цього пункту, у межах її граничних ставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом;

(підпункт 12.2.2 пункту 12.2 статті 12 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

12.2.3. визначення розміру і надання додаткових податкових пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України.

12.3. Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

(абзац перший пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 909-VIII,
від 16.01.2020 р. N 466-IX)

12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

12.3.2. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

(підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX)

12.3.3. Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність в розрізі платників податків - юридичних осіб надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.

Порядок надання звітності в розрізі платників податків юридичних осіб органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

(підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 в редакції
Законів України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ,
від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

(підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

12.3.5. У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

(підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 в редакції
Законів України від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 24.12.2015 р. N 909-VIII,
від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

12.3.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.

(підпункт 12.3.6 пункту 12.3 статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

12.3.7. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

(підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 в редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:

(абзац перший пункту 12.4 статті 12 в редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

(підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

12.4.3. прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

(підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 із змінами, внесеними
згiдно iз Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

12.4.4. виключено.

(пункт 12.4 статті 12 доповнено підпунктом 12.4.4 згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII;
підпункт 12.4.4 пункту 12.4 статті 12 виключено на підставі
Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

12.5. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

(абзац перший пункту 12.5 статті 12 із змінами, внесеними
згiдно iз Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов'язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або про внесення змін до таких рішень. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

(пункт 12.5 статті 12 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ,
абзац другий пункту 12.5 статті 12 із змінами, внесеними
згiдно iз Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування

13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

13.3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

13.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

13.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Стаття 14. Визначення понять

14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

14.1.1. аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя;

14.1.11. адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.11
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 404-VII)

14.1.12. актив з права користування - визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.12 згідно із
Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.2. виключено;

(підпункт 14.1.2 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.3. амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);

(підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 06.12.2012 р. N 5519-VI,
від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.5. алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

(підпункт 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.07.2014 р. N 1621-VII,
від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

14.1.6. акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

(пункт 14.1.6. статті 14 доповнено новим абзацом
згiдно iз Законом України від 18.12.2019 р N 391-IX
у зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати
відповідно абзацами восьмим і дев'ятим)

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

(абзац дев’ятий підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14
із змінами, внесеними згідно із Законом України
від 18.12.2019 р. N 391-IX)

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

(пункт 14.1.6. статті 14 доповнено новим абзацом десятим
згiдно iз Законом України від 18.12.2019 р N 391-IX)

(підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 28.12.2014 р. N 71-VIII, від 20.11.2012 р. N 5503-VI;
в редакції Законів України від 24.12.2015 р. N 909-VIII,
від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.61. акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

(пункт 14.1.61 статті 14 доповнено новим абзацом
згiдно iз Законом України від 18.12.2019 р N 391-IX)

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

(пункт 14.1.61 статті 14 доповнено новим абзацом
згiдно iз Законом України від 18.12.2019 р N 391-IX,
у зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом восьмим)

Не є акцизним складом пересувним:

(абзац восьмий підпункту 14.1.61 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 18.12.2019 р. N 391-IX)

транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

(абзац підпункту 14.1.61 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 18.12.2019 р. N 391-IX)

паливний бак транспортного засобу;

(абзац підпункту 14.1.61 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 18.12.2019 р. N 391-IX)

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.61
згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.7. оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку;

14.1.8. аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці;

14.1.9. залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу;

(підпункт 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.10. бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору;

14.1.11. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) виключено

(підпункт "г" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14
в редакції Законів України від 09.04.2015 р. N 321-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ; виключено
на підставі Закону України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

(підпункт "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 17.07.2015 р. N 655-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.12.2016 р. N 1791-VІІІ; редакції
Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

(підпункт "є" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 17.07.2015 р. N 655-VIII)

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "з"
згідно із Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII)

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом дванадцятим
згiдно iз Законом України від 20.12.2016 р. N 1791-VІІІ,
абзац дванадцятий підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

пов'язаних з таким кредитором;

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом тринадцятим
згiдно iз Законом України від 20.12.2016 р. N 1791-VІІІ)

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом чотирнадцятим
згiдно iз Законом України від 20.12.2016 р. N 1791-VІІІ)

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки;

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом п'ятнадцятим
згiдно iз Законом України від 20.12.2016 р. N 1791-VІІІ)

(підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, від 24.10.2013 р. N 657-VII;
в редакції Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.12. базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування;

14.1.13. безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

14.1.14. біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо або біокомпонент та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;

(підпункт 14.1.14 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.15. будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності;

14.1.16. виробнича дотація з бюджету - фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг;

14.1.17. бюджетна установа - у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України;

14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника;

(підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.19. виключено;

(пункт 14.1.19 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.20. виключено;

(пункт 14.1.20 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.21. виключено;

(пункт 14.1.21 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.211. Ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.211
згідно із Законом України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

14.1.22. векселедавець для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує:

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229  розділу  VI цього Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2 - 229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу;

(абзац третій підпункту 14.1.22 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

(підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 07.07.2011 р. N 3609-VI)

14.1.23. векселедержатель для цілей розділу VI - контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця;

14.1.24. великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

(підпункт 14.1.24 пункту 14.1.статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 404-VII; в редакції
Законів України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ,
від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ; із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.25. виключено;

(підпункт 14.1.25 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

14.1.26. виноробна продукція - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід;

14.1.27. виключено;

(пункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.28. вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої в пункт виміру;

14.1.281. виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.281
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

14.1.29. відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

14.1.30. відокремлені підрозділи - у значенні, визначеному Цивільним кодексом України. Для розділу IV цього Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України;

(підпункт 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 24.05.2012 р. N 4834-VI,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.31. відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування;

(підпункт 14.1.31 пункту 14.1.статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 404-VII)

14.1.32. відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик;

(підпункт 14.1.32 пункту 14.1.статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 404-VII)

14.1.33. виключено;

(пункт 14.1.33 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.34. власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;

14.1.35. вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією;

(підпункт 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

14.1.37. господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу - діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин;

(підпункт 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.371. виключено;

(підпункт 14.1.371 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 23.02.2014 р. N 767-VII)

14.1.38. грошове зобов'язання в міжнародних правовідносинах - зобов'язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави;

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

(підпункт  14.1.39  пункту  14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI,
від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.40. гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл;

14.1.41. давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Виключено;

(абзац другий підпункту 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

14.1.42. дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону;

14.1.43. дебітор - особа, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їх еквіваленту або інших активів;

14.1.44. депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом;

14.1.441. державні цінні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпуктом 14.1.441
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.09.2017 р. N 2146-VIII)

14.1.45. дериватив - документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством;

(абзац перший підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

До деривативів належать:

14.1.45.1. своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу, в тому числі процентних ставок, в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту;

(підпункт 14.1.45.1 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.45.2. опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону;

14.1.45.3. форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

(абзац перший підпункту 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14
із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.

Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

(підпункт 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII)

14.1.45.4. ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами;

14.1.46. діяльність у сфері розваг - господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо;

14.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

14.1.48. заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом;

14.1.49. дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

(підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом другим
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

(підпункт 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону
України від 28.12.2014 р. N 71-VIII: із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.50. добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти моторного палива, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива;

14.1.51. добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини;

14.1.52. договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;

14.1.521. договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.521
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.522. договір страхування додаткової пенсії - це договір страхування, який передбачає обов'язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.522
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.53. документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах - рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування податкового боргу до бюджету такої держави, що на запит зазначеного компетентного органу відповідно до міжнародного договору України підлягає виконанню на території України;

14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

(підпункт "а" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX)

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

(підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "з"
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX)

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

(абзац п’ятнадцятий підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 замінено
двома новими абзацами згідно із Законом України від 14.07.2020 р. N 786-IX)

(підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 доповнено підпунктом "и"
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX)

14.1.55. дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам;

14.1.56. виключено;

(підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

- адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені, що використовується платником податків для листування з державними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті;

(до пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.56
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.561. електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або представника фізичної чи юридичної особи. Дозволені для використання технології для ідентифікації платників податків в електронному кабінеті платника податків визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.561
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII)

14.1.562. електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через:

портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих;

програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.562
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ;
підпункт 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 14.07.2020 р. N 786-IX)

14.1.57. екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;

(підпункт 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами України
від 04.07.2013 р. N 422-VII,
від 08.04.2014 р. N 1191-VII)

14.1.58. емісійний дохід - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів;

14.1.59. житлово-комунальні підприємства - суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX цього Кодексу);

(підпункт 14.1.59 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.60. єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

(підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5083-VI; в редакції
Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.601. Єдиний реєстр акцизних накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.601
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

(з 01.01.2025 р. пункт 14.1 статті 14 буде доповнено підпунктом 14.1.602 відповідно до абзаців другого - восьмого підпункту 4 пункту 2 розділу І Закону України від 07.12.2017 р. N 2245-VIII)


14.1.61. виключено;

(підпункт 14.1.61 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.62. виключено;

(підпункт 14.1.62 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.63. виключено;

(підпункт 14.1.63 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.64. виключено;

(підпункт 14.1.64 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.65. виключено;

(підпункт 14.1.65 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.66. виключено;

(підпункт 14.1.66 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.67. виключено;

(підпункт 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.68. виключено;

(підпункт 14.1.68 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.69. виключено;

(підпункт 14.1.69 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 04.07.2013 р. N 408-VII)

14.1.70. виключено;

(підпункт 14.1.70 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 04.07.2013 р. N 408-VII)

14.1.71. звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

(абзац перший підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 72-VIII)

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

(абзац другий підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 609-VIII)

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

(абзац третій підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 609-VIII)

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

(абзац п'ятий підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 609-VIII)

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу;

(підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 04.07.2013 р. N 408-VII)

14.1.72. земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

(підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

14.1.74. земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами;

14.1.75. земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

14.1.76. землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

14.1.77. землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції;

(підпункт 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.78. землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

14.1.781. землі залізничного транспорту - до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.781
згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI)

14.1.79. значні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин;

14.1.80. ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:

фізичні характеристики;

якість та репутація на ринку;

країна виробництва (походження);

виробник;

14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій;

14.1.811. інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.811
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.82. інвестиційна складова - кошти, передбачені в тарифі на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також транспортування, зберігання та постачання природного газу ліцензіата як частина прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта господарювання для цільового фінансування видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією основних засобів (у тому числі заходів з підвищення безпеки та дотримання екологічних норм) та будівництвом нових об'єктів підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

(підпункт 14.1.82 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 24.10.2013 р. N 657-VII)

14.1.83. термін "інвестор" для цілей оподаткування відповідно до розділу XVIII цього Кодексу вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про угоди про розподіл продукції".

При укладанні багатосторонньої угоди інвесторами визначається оператор угоди, на якого покладаються функції, передбачені Законом України "Про угоди про розподіл продукції", у тому числі ведення обліку і сплати податкових зобов’язань у порядку, визначеному угодою.

(абзац другий підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 04.07.2013 р. N 422-VII,
від 07.10.2014 р. N 1690-VII)

У разі створення інвестором - нерезидентом для виконання угоди постійного представництва на території України представництво для цілей оподаткування розглядається як інвестор (оператор).

(абзац третій підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 07.10.2014 р. N 1690-VII)

У статтях цього Кодексу, якими регулюється оподаткування при виконанні угоди про розподіл продукції, під терміном "інвестор (оператор)" розуміється "інвестор" при виконанні угоди про розподіл продукції за участю одного інвестора та "інвестор та/або оператор" - при виконанні багатосторонньої угоди про розподіл продукції за участю кількох інвесторів залежно від умов такої багатосторонньої угоди.

(абзац четвертий підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 07.10.2014 р. N 1690-VII)

(підпункт 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 02.10.2012 р. N 5412-VI)

14.1.84. інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства;

(підпункт 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.85. інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами);

14.1.86. інститути спільного інвестування (далі - ІСІ) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства;

14.1.87. іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу;

14.1.88. іпотечний сертифікат (у тому числі іпотечний сертифікат участі та іпотечний сертифікат з фіксованою дохідністю) - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками відповідно до закону;

14.1.89. консолідований іпотечний борг - зобов'язання за договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем відповідно до закону;

14.1.891. термін "кооперативні виплати" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про кооперацію";

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.891 згідно із
Законом України від 02.10.2012 р. N 5412-VI;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.10.2013 р. N 657-VII)

14.1.90. корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

(підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.91. корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;

14.1.92. виключено;

(підпункт 14.1.92 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.93. кошти - гривня або іноземна валюта;

14.1.94. компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат;

14.1.941. котирувальні ціни (для цілей статті 39 цього Кодексу) - ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості орієнтира (еталона) непов'язаними особами для визначення цін в операціях між ними. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.941
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.95. кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів;

14.1.96. кузови, що використовувалися для транспортних засобів, визначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД - кузови, які вже були встановлені на транспортних засобах або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року;

14.1.961. курсова різниця для цілей розділу IV цього Кодексу - позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.961
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.97. лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

(абзац перший підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 24.10.2013 р. N 657-VII)

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Лізингові операції поділяються на:

а) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);

б) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

(абзац сьомий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном "строк фінансового лізингу" слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору;

в) зворотний лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг;

г) оренда житлових приміщень - операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату;

ґ) оренда житла з викупом - господарська операція юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оренди житла з викупом передання другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та/або житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати відступлення права вимоги на платежі за договором оренди житла з викупом;

14.1.98. лісові землі - земельні ділянки, на яких розташовані лісові ділянки;

14.1.99. ліцензія - у значенні, наведеному в Господарському кодексі України;

14.1.100. ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу;

14.1.101. лотерея - масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підприємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід);

14.1.102. магазин безмитної торгівлі - заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України;

(підпункт 14.1.102 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI;
в редакції Закону України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

14.1.103. материнські компанії - юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи;

14.1.1031. материнська компанія міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - юридична особа, яка входить до складу міжнародної групи компаній та одночасно відповідає таким вимогам:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії) у складі міжнародної групи і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1031
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.104. майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів;

14.1.105. майно - у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України;

14.1.106. максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

(підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.107. марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

14.1.108. маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

14.1.109. маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;

14.1.110. виключено;

(підпункт 14.1.110 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.110. методолог електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

(до пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.110
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.111. виключено;

(підпункт 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.111. методологічна помилка електронного кабінету - невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків;

(до пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.111
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.112. мінеральна сировина - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів;

Виключено

(абзац другий підпункту 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

(підпункт 11.1.112 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.113. митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

14.1.1131. митні режими - вживається у значенні, наведеному в Митному кодексі України;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1131
згідно із Законом України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

14.1.1132. міжнародні поштові відправлення, міжнародні експрес-відправлення, несупроводжуваний багаж, особисті речі, ручна поклажа, супроводжуваний багаж - вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1132
згідно із Законом України від 07.06.2012 р. N 4915-VI)

14.1.1133. міжнародна група компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов'язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов'язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов'язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1133
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.114. мінімальне акцизне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку з сигарет, виражена у твердій сумі за 1000 штук сигарет одного найменування, реалізованих на митній території України чи ввезених на митну територію України;

14.1.1141. виключено.

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1141 згідно
із Законом України від 04.07.2013 р. N 404-VII; виключено
на підставі Закону України від 16.05.2019 р. N 2725-VIII)

14.1.115. надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

14.1.116. недержавне пенсійне забезпечення - пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та/або страховими організаціями за договорами страхування довічної пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та/або страховиками за договорами страхування додаткової пенсії відповідно до підпункту 14.1.522 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

(підпункт 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.117. виключено;

(підпункт 14.1.117 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.118. незначні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;

14.1.119. нелісові землі - земельні ділянки, зайняті чагарниками, комунікаціями, сільськогосподарськими угіддями, водами і болотами, малопродуктивними землями тощо;

14.1.120. виключено;

(підпункт 14.1.120 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.121. неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу;

(підпункт 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 17.07.2015 р. N 652-VIII)

14.1.122. нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України;

Якщо відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору та цього Кодексу фінансовий агент зобов'язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролер власника фінансового рахунка, положення цього підпункту застосовуються в частині, що не суперечить правилам міжнародного договору;

(підпункт 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 доповнено абзацом
п'ятим згiдно iз Законом України від 03.12.2019 р. N 323-IX)

14.1.1221. нерезиденти, що мають офшорний статус, - нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1221
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.123. несільськогосподарські угіддя - господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо;

14.1.124. новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію;

14.1.1241 нова свердловина (в цілях реалізації положень розділу IX цього Кодексу) - свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено новим підпунктом 14.1.1241 згідно із
Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ, із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 08.11.2018 р. N 2611-VІІІ)

14.1.125. нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

(підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.1251. норматив витрат на виплати страховим посередникам - гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей цього Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1251
згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.126. обсяг видобутої вуглеводневої сировини:

а) для цілей розділу IX - обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в підпункті 14.1.128 цієї статті, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку;

(підпункт "а" підпункту 14.1.126 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

б) для цілей розділу XVIII - вироблена продукція у значенні, наведеному в Законі України "Про угоди про розподіл продукції". У випадках, коли вироблена продукція обліковується та використовується інвестором як паливо або сировина, обсяг видобутої вуглеводневої сировини визначається в порядку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту;

(підпункт 14.1.126 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Законів України від 02.10.2012 р. N 5412-VI,
від 27.03.2014 р. N 1166-VII)

14.1.127. обсяг вантажу - обсяг за договором між перевізником та вантажовідправником, що підлягає транспортуванню (переміщенню) засобами трубопровідного транспорту згідно з істотними умовами (обсяги, строки та відповідні маршрути) відповідного договору з надання транспортних послуг;

14.1.128. обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничим підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

(підпункт 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII)

14.1.129. об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;

14.1.129.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

14.1.129.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

14.1.129.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

(підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.1291. об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1291
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.130. одиниця площі оподатковуваної земельної ділянки:

у межах населеного пункту - 1 (один) метр квадратний (кв. метр);

за межами населеного пункту - 1 (один) гектар (га);

14.1.131. однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки:

якість та ділова репутація на ринку;

наявність торговельної марки;

країна виробництва (походження);

виробник;

рік виробництва;

новий чи вживаний;

термін придатності;

14.1.132. виключено;

(підпункт 14.1.132 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.133. операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання;

14.1.134. операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

14.1.135. оподаткування для цілей розділу IX цього Кодексу - оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, оподаткування рентною платою за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

(підпункт 14.1.135 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

14.1.136. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);

(підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.137. орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України;

14.1.1371. уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1371
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.138. основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

(підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 17.07.2015 р. N 655-VIII,
від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.139. особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

(абзац другий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

(абзац третій підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

(абзац четвертий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI, із змінами
внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5083-VI,
в редакції Закону України від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

(абзац п'ятий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI, із змінами
внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5083-VI,
в редакції Закону України від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

б) фізична особа - підприємець, яка:

(абзац шостий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

(абзац сьомий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

(абзац восьмий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI, із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5083-VI,
в редакції Закону України від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

(абзац дев'ятий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI, із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5083-VI
в редакції Закону України від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

(абзац десятий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

г) постійне представництво;

(абзац одинадцятий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14
в редакції Законів України від 24.05.2012 р. N 4834-VI,
від 20.11.2012 р. N 5503-VI)

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

(підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим абзацом
згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5412-VI;
із змінами, внесеними згідно із Законами України
від 04.07.2013 р. N 422-VII, від 07.10.2014 р. N 1690-VII)

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(абзац шістнадцятий підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

(підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.11.2011 р. N 4014-VI)

14.1.1391. особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я - у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров'я;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1391
згідно із Законом України від 17.03.2020 р. N 532-IX)

14.1.140. офіційний валютний курс (валютний курс) - у значенні, наведеному в Законі України "Про Національний банк України";

14.1.141. паливо моторне сумішеве - види палива, отримані в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве;

14.1.1411. пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1411
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

14.1.142. пересувне джерело забруднення - транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин;

14.1.143. передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв’язку тощо);

14.1.144. пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;

(підпункт 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.1441. документ для цілей цього Кодексу - документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1441 згідно із
Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2019 р. N 2725-VIII)

14.1.145. підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

14.1.146. виключено;

(підпункт 14.1.146 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.1461. підзвітний рахунок - фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:

власником фінансового рахунка є фізична особа - нерезидент;

власником фінансового рахунка є юридична особа - нерезидент або представництво нерезидента - юридичної особи;

власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа - нерезидент.

Для цілей цього Кодексу власником підзвітного рахунка вважається будь-яка особа, яка:

а) звертається за наданням послуг до фінансового агента;

б) користується послугами фінансового агента;

в) є стороною договору (для фінансових агентів, перелік яких встановлений відповідним регулятором ринків фінансових послуг, у межах повноважень, визначених статтею 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Для цілей цього Кодексу термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором встановлені інші правила визначення підзвітного рахунка, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням правил міжнародного договору. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1461
згiдно iз Законом України від 03.12.2019 р. N 323-IX)

14.1.147. плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

(підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII; із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.148. плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку. Розмір плати за марки акцизного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України;

14.1.149. платник рентної плати для цілей розділу IX цього Кодексу - платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

(підпункт 14.1.149 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 909-VIII)

14.1.150. первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм);

(підпункт 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 27.03.2014 р. N 1166-VII,
від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.151. виключено;

(підпункт 14.1.151 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.152. погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

14.1.153. податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

14.1.154. податковий борг в міжнародних правовідносинах - грошове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов'язаних з його стягненням, несплачене в установлений строк, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України;

14.1.155. податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

14.1.156. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

(підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.1561. податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1561
згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

14.1.158. податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену документом іноземної держави, за яким здійснюється погашення такої суми грошового зобов'язання відповідно до міжнародного договору України;

14.1.159. пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

(абзац перший підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних, фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);

(абзац другий підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;

(абзац третій підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

(підпункт "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим
абзацом згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

(підпункт "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим
абзацом згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб'єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;

(абзац підпункту "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14
із змінами, внесеними згідно з Законами України
від 15.07.2015 р. N 609-VIII, від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ,
від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

б) для фізичної особи та юридичної особи:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

(абзац другий підпункту "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи;

(підпункт "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим
абзацом згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);

(абзац підпункту "б" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.07.2015 р. N 609-VIII)

в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;

належать будь-якій із пов'язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.

Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 25 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

(абзац п'ятий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

безпосередньо та/або опосередковано належать такій фізичній особі в юридичній особі через володіння корпоративними правами;

(абзац шостий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі (без врахування осіб, пов'язаних з такою фізичною особою через пряме та/або опосередковане володіння корпоративними правами).

(абзац сьомий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до підпункту 14.1.159 цього пункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою.

(підпункт "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим
абзацом згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ;
абзац восьмий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

У разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов'язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов'язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) і така пов'язана особа будь-якого з учасників такого договору.

(підпункт "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 доповнено новим
абзацом згідно із Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІX
у зв’язку з цим абзаци дев'ятий - п'ятнадцятий вважати відповідно
абзацами десятим - шістнадцятим)

Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:

опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;

володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.

У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 20 і більше відсотків, усі особи такого ланцюга є пов'язаними (незалежно від результатів множення).

(абзац тринадцятий підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14
із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ)

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов'язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов'язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.

За наявності обставин, зазначених в абзаці першому цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.

(абзац підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14
в редакції Закону України від 15.07.2015 р. N 609-VIII)

Контролюючий орган у судовому порядку може довести пов'язаність осіб на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи та/або утворення без статусу юридичної особи.

(абзац підпункту "в" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ,
від 07.12.2017 р. N 2245-VІІІ; в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

(підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Законів України від 04.07.2013 р. N 408-VII,
від 28.12.2014 р. N 72-VIII)

14.1.160. пенсійний внесок - кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення чи сплачені до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Накопичувальний фонд) відповідно до закону. Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

14.1.161. пенсійний вклад - кошти, внесені на пенсійний депозитний рахунок, відкритий у банківській установі згідно з договором пенсійного вкладу відповідно до закону;

14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

(підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.163. перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше;

14.1.164. план - графік документальних виїзних перевірок - перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року;

14.1.165. податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню;

14.1.166. податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний дохід для цілей розділу IV цього Кодексу - податок на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи фізичних осіб, дохід фізичної особи, який підлягає оподаткуванню;

14.1.167. виключено;

14.1.167. операція РЕПО - операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях цього Кодексу строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року;

(до пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.167
згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI)

14.1.168. виключено;

(підпункт 14.1.168 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.169. виключено;

(підпункт 14.1.169 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.170. податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом;

14.1.171. податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію";

14.1.172. податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом;

(підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 24.10.2013 р. N 657-VII; в редакції
Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.1721. індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1721
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.173. виключено;

14.1.173. узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства;

(до пункту 14.1 статті 14 включено підпункт 14.1.173
згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI;
в редакції Законів України від 17.07.2015 р. N 655-VIII,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.174. виключено;

(підпункт 14.1.174 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 07.07.2011 р. N 3609-VI)

14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

(підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Законів України від 07.07.2011 р. N 3609-VI,
від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.176. податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу;

(підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII)

14.1.1761. виключено.

(підпункт 14.1.1761 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 04.07.2013 р. N 407-VII)

14.1.177. податковий пост - пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у статті 229 цього Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування;

(підпункт 14.1.177 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.08.2014 р. N 1638-VII)

14.1.178. податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

14.1.179. виключено;

(підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

(підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5412-VI)

14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

14.1.182. помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань;

14.1.1821. технічна помилка - будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою;

(пункт 14.1 статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1821 згідно із
Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII;
підпункт 14.1.1821 пункту 14.1 статті 14із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2019 р. N 2725-VIII, в редакції
Закону України від 14.07.2020 р. N 786-IX)

14.1.1822. технічний збій - будь-які порушення у роботі складових частин електронного кабінету, що не є методологічною та/або технічною помилками, у тому числі їх повне зупинення, що унеможливлює взаємодію платника податків з контролюючим органом;

(пункт 14.1статті 14 доповнено підпунктом 14.1.1822 згідно із
Законом України від 14.07.2020 р. N 786-IX)

14.1.183. послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін;

14.1.184. виключено;

(підпункт 14.1.184 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.185. постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною);

14.1.186. податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього Кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;

14.1.187. податок, платник податку, оподаткування, ставка податку для цілей розділу VI цього Кодексу - акцизний податок, платник акцизного податку, оподаткування акцизним податком, ставка акцизного податку;

14.1.188. виключено;

(підпункт 14.1.188 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.189. виключено;

(підпункт 14.1.189 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.190. покупець марок акцизного податку - суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства України є платником акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

14.1.191. постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

ґ) виключено;

(підпункт "ґ" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 24.05.2012 р. N 4834-VI)

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

14.1.192. виключено;

(підпункт 14.1.192 пункту 14.1 статті 14 виключено
на підставі Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.193. постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає:

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов'язаних із ним осіб - нерезидентів;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Для цілей застосування підпунктів "а" і "б" цього підпункту при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов'язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

тривалість діяльності пов'язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов'язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Для цілей застосування підпунктів "в" і "г" цього підпункту про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

надання нерезидентом обов'язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв'язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов'язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника - резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник - резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб - нерезидентів, які є пов'язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов'язаних осіб - нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи - нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов'язаними особами.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Постійним представництвом не є:

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах "а" - "д" цього підпункту, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів пов'язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів - пов'язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента - пов'язаної особи. Даний абзац застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів - пов'язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов'язаного бізнес-процесу.

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

Визнання особи контролюючою особою відповідно до положень статті 392 цього Кодексу не є постійним представництвом;

(абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 16.01.2020 р. N 466-ІX)

(підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 в редакції
Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII)

14.1.194. постійний представник (представники) контролюючого органу на акцизному складі - призначена наказом контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу посадова особа, яка здійснює постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі підакцизних товарів (продукції) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

(підпункт 14.1.194 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VІІІ)

14.1.195. працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

14.1.196. прибуткова продукція для цілей розділу XVIII цього Кодексу - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;

14.1.197. проведення лотереї - господарська діяльність, яка включає в себе прийняття сплати участі у лотереї (ставок), проведення розіграшів призового (виграшного) фонду лотереї, виплату виграшів (видачу призів), а також інші операції, що забезпечують проведення лотереї;

14.1.198. продавець марок акцизного податку - контролюючі органи;

14.1.199. продукція для цілей розділу XVIII цього Кодексу - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин;

ПРОДОВЖЕННЯ РОЗДІЛУ I 

 

МЕНЮ

Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» N 4000 від 14.09.2020 р.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1