logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.09.2010 р. N 4616/0800-6-5

1. Підпунктом "г" пункту 8 частини другої статті 5 Закону нотаріусів віднесено до спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується нотаріусами у випадку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочинів, перелік яких визначено частиною першою статті 8 Закону.

Відповідно до пунктів "б" та "в" пункту 6 частини другої статті 6 Закону нотаріуси, як суб'єкти первинного фінансового моніторингу, зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також про виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Нотаріуси не повідомляють Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює або перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень (частина шоста статті 8 Закону).

Отже, нотаріуси у разі виникнення підозр повідомляють Держфінмоніторинг про випадки посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною шостою статті 8 Закону.

2. Згідно з абзацом другим частини шостої статті 6 Закону на нотаріусів, як на спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, не поширюється положення пункту 22 частини другої статті 6 Закону, а саме, вимоги щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону.

3. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 6 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, встановлених законом.

Згідно статті 1 Закону, клієнт - будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, що передбачено частиною першою статті 9 Закону.

Водночас, відповідно до вимог частини п'ятнадцятої статті 9 Закону, у разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи в інтересах іншої особи, або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.

Стосовно здійснення ідентифікації юридичних осіб, учасниками яких (мають істотну участь або здійснюють контроль) є юридичні особи, зазначаємо, що у разі проведення ідентифікації юридичної особи, засновником якої є інша юридична особа, у якої в свою чергу засновник - ще одна юридична особа, необхідно мати інформацію про всіх учасників цього ланцюга - фізичних осіб, які є власниками істотної участі зазначених юридичних осіб або є контролерами юридичної особи.

При цьому зазначаємо, що всі документи, необхідні для здійснення ідентифікації, надаються суб'єкту первинного фінансового моніторингу клієнтом.

4. Статтею 6 Закону визначено коло обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу, до яких, зокрема, віднесено надання, у встановлених Законом випадках, інформації до Держфінмоніторингу.

Відповідно до пункту 29 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 р. N 747 (далі - Порядок), інформацію на запит Держфінмоніторингу суб'єкт подає на паперових носіях разом із супровідним листом, в якому зазначається перелік документів (копій документів), що подаються. Копії документів повинні бути засвідчені підписом керівника суб'єкта, скріпленим печаткою.

Згідно із пунктом 4 Порядку будь-яка інформація, яку суб'єкт подає Держфінмоніторингу, на паперових носіях надсилається поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або нарочним.

При цьому, Закон не передбачає фінансування або відшкодування витрат, пов'язаних з процедурою передачі інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

5. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний стати на облік у Держфінмоніторингу та у разі припинення діяльності повідомити про це Держфінмоніторинг у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

З метою реалізації даної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.08.2010 р N 747 затвердив Порядок взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Згаданим Порядком врегульовані питання щодо подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік у Держфінмоніторингу, у тому числі строки подачі такої інформації.

Зокрема, абзацом п'ятим пункту 6 Порядку встановлено, що нотаріуси, як спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу, подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір вчинити один з правочинів, визначених частиною першою статті 8 Закону.

Такими правочинами, згідно з частиною першою статті 8 Закону, є купівля-продаж нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними,а також купівля-продаж юридичних осіб.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

МЕНЮ

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3