logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.02.2010 р. N 1661/6/25-0515

Рішення про результати розгляду повторної скарги

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула повторну скаргу голови представництва в Україні на податкові повідомлення-рішення ДПІ.

У скарзі голова представництва в Україні висловлює незгоду з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями і просить їх скасувати як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Також перевіркою (акт перевірки від 15 жовтня 2009 року N 1345/22-513/26603641) встановлено, що представництво в Україні (отримувач) згідно з контрактом від 08.02.2008 р. (термін дії до 2010 року) здійснювало імпорт товару від фірми, Італія (постачальник), за ватажними митними деклараціями. Згідно з контрактом постачальник поставляє, а отримувач приймає обладнання, техніку, транспортні засоби, витратні матеріали (далі - матеріали), необхідні для проведення ремонту автодороги. Після завершення ремонту автодороги матеріали, необхідні для проведення ремонту (основні засоби), підлягають поверненню в 2010 році постачальнику. Відповідно до пункту 4.1 вказаного контракту платежі за матеріалі не проводяться.

Особа, відповідальна за фінансове врегулювання за вантажними митними деклараціями, - Представництво. Згідно з даними бухгалтерського обліку отримані матеріали, необхідні для проведення ремонту автодороги, оприбутковані Представництвом на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Перевіркою зроблено висновок, що в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Представництво в Україні завищило податковий кредит, включивши до його складу у період з червня 2008 року по березень 2009 року податок на додану вартість, сплачений митним органам при тимчасовому та безоплатному ввезенні основних засобів та матеріалів, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 7872694 грн., у тому числі за червень 2008 року на 1881112 грн., за вересень 2008 року на 2525252 грн., за листопад 2008 року на 1687190 грн., за грудень 2008 року на 551364 грн., за березень 2009 року на 1227776 грн.

За результатами перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15615106 грн., у тому числі 7807553 грн. основного платежу і 7807553 грн. штрафних санкцій.

Рішенням ДПІ від 16 листопада 2009 року, із змінами, прийнятими за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2009 року (від 17 листопада 2009 року) в частині 3903776,50 грн. штрафної санкції, застосованої з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

ДПА рішенням від 20 січня 2010 року, прийнятим за розглядом повторної скарги, зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. На підставі вказаного рішення та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за N 567/5758 (із змінами і доповненнями), ДПІ надіслала платнику податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 188 Митного кодексу України імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" з метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і підпунктами 1, 3 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, із змінами і доповненнями), Державна податкова адміністрація України скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ від 27 жовтня 2009 року та у відповідній частині рішення ДПІ і ДПА в області від 16 листопада 2009 року із змінами і від 20 січня 2010 року, прийняті за розглядом скарг відповідно (податкові повідомлення-рішення від 17 листопада 2009 року, від 27 січня 2010 року).

Заступник Голови

Ф. Ярошенко

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

МЕНЮ

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3