Лист ДПАУ N 2689/5/17-0715 від 02.03.2011 р-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.03.2011 р. N 2689/5/17-0715

Про розгляд листа

Питання призначення щомісячного грошового утримання суддів регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. N 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (далі - Постанова).

Відповідно до пункту 31 Постанови судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.

Кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, встановлено статтею 165 розділу IV Кодексу.

Доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, та продовжує працювати на посаді судді, не входять до переліку доходів, визначених статтею 165 розділу IV Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Кодексу інші доходи, крім доходів, зазначених у статті 165 Кодексу, включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

У зв’язку з цим суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Зокрема, доходи, одержані у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, оподатковуються за ставкою 15 відсотків.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році - 9410 грн.), ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків.

Заступник Голови Комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПС України



С. Лекарь

Коментарі 

 
0 #1 Експерт 18.05.2011 11:09
Відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів» ( втратила чинність з 01.01.2011), частини 2 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів " судді виплачувалося звільнене від сплати податку щомісячне ( довічне ) грошове утримання.
Пенсійний фонд України листом від 28.02.2011р. №3838/03-20 адресованому Державній судовій адміністрації України повідомив, що єдиний внесок на загальнообов’яз кове державне соціальне страхування на суми щомісячного грошового утримання суддів не нараховується та не сплачується.
Лист Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України - Заступника Голови ДПС України Лекаря С. І. від 02.03.11р. № 2689/5/17-0716 , є таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного:
Правовідносини, що виникають в Україні у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (ст.1 Кодексу).
Згідно пункту 163.1.1 статті 163 Кодексу, об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподаткований дохід.
Відповідно до підпункту «е» пункту 165.1.1 статті 165 Кодексу, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи:
- сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно) сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання судді, який має право на відставку, незалежно від того перебуває він в трудових відносинах чи не перебуває та незалежно від того отримується вказане грошове утримання з Пенсійного фонду чи з бюджету, не включається до загального місячного оподатковуваног о доходу, тобто не підлягає оподаткуванню.
Вказаний висновок також випливає із змісту частин 2, 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " та статті 43 Закону України "Про статус суддів " ( втратила чинність з 01.01.11р.).
Таким чином, інформація зазначена у вищевказаному листі Заступника голови ДПС України та дії фінансово-економічного відділу господарського суду Вінницької області щодо оподаткування щомісячного грошового утримання суддів, не відповідає вимогам ст. 163 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зміст прав і свобод людини – це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини – це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступень прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004.
Отже, думка ДПА України щодо оподаткування щомісячного грошового забезпечення, яка викладена в листі від 02.03.2011р. №2689/5/17-0716 суперечить частині третій статті 22 Конституції України, а тому не може прийматися фінансово-економічним відділом господарського суду Вінницької області до уваги.
Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості .
Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Кожна держава, як зазначається в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи "Незалежність, дієвість та роль суддів" від 13 жовтня 1994 року № (94)12 , має "забезпечити те, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальност і, яку вони беруть на себе".
Право судді, який працює на відповідній посаді чи перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Як зазначено в абзаці 5 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005, щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.
Такі правові позиції висловлював Конституційний Суд України у рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (абзаци четвертий, п'ятий,
шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) .
Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заро:oops:ти додаткові матеріальні блага.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій статус суддів".
Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Цей конституційний припис кореспондується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів", які передбачають, що рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків повинен бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1).
Пунктом 8 частини 4 статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " передбачено, що гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України. Це положення кореспондується з частиною шостою статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів ", згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Як зазначено в абз. 4 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 №19-рп/2004, питання гарантій незалежності суддів і судів уже були предметом розгляду Конституційного Суду України. Так, у Рішенні від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів) Конституційний Суд України зазначив, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів, а важливим механізмом їх забезпечення є обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, встановлений частиною першою статті 130 Конституції України.
Гарантії незалежності суддів, визначені Конституцією та законами України, мають бути реально забезпечені, як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний суд України в Рішенні від 24 червня 1999 року №6-рп/99 зазначив, що зменшення належного матеріального чи соціального забезпечення суддів є формою фінансового впливу на них, що ставить під сумнів, гарантовану Конституцією України, незалежність судової влади України, а отже — і конституційне право людини і громадянина на судовий захист, оскільки реалізація конституційних положень про гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадянина пов'язана із створенням державою належних умов для діяльності суддів.
Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 року та в низці інших міжнародних документів, а саме: «Основні принципи незалежності судових органів», ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 року та 40/146 від 13 грудня 1985 року, Генеральної Асамблеї ООН, "Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів", затверджені 24 травня 1989 року Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, Рекомендації N (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи «Незалежність, дієвість та роль суддів» від 13 жовтня 1994 року та інших.
Цей підхід також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, виконання вимог вищевказаного листа щодо оподаткування довічного щомісячного грошового утримання суддів фактично є зменшенням Конституційних гарантій та порушенням принципу незалежності суддів, що може призвести до порушення конституційних прав громадян України на судовий захист і згідно абзац 2 п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України " становитиме загрозу національній безпеці України.
Крім того, як зазначено в ч. 6 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу, визначених Конституцією України, гарантій незалежності суддів.
Відповідно до абз. 7 п. 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 №19-рп/2004, зниження рівня гарантій незалежності суддів у разі прийняття нових законів чи внесення змін до чинних законів є неприпустимим.
Слід зазначити, що роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків також є одним із завдань органів державної податкової служби (абзац шостий статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"), однак дані роз’яснення носять лише роз’яснювальний , інформаційний характер та не повинні містити нових правових норм. Якщо виникають ситуації, коли роз’ясненнями законодавства встановлюються нові правові норми, і як наслідок створюють нові правові суперечності, такі роз’яснення законодавства є нечинними.
Підпунктом «е» пункту 165.1.1 статті 165 Кодексу, чітко зазначено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається щомісячне довічне грошове утримання, отримуване платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а пунктами 2, 3 статті 138 Закону України " Про судоустрій і статус суддів " встановлено, що суддя за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років отримує неоподатковане щомісячне довічне грошове утримання.

Вище наведені норми законодавства підтверджують той факт, що щомісячне грошове утримання судді не включається до загального місячного оподаткованого доходу, а тому щомісячне грошове утримання не підлягає оподаткуванню.
Цитувати | Поскаржитись модератору
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Травень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31