Лист ДПАУ N 8036/6/15-0716 від 27.04.2011 р-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 27.04.2011 р. N 8036/6/15-0716

Щодо сплати земельного податку товариствами та кооперативами

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо питань оподаткування земельним податком і повідомляє.

Справляння плати за землю з 1 січня 2011 року здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 14 ПКУ земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статей 270, 271 ПКУ об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

За земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), положеннями ПКУ ставка земельного податку встановлена у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Разом з тим положеннями ПКУ визначено особливості оподаткування окремих земельних ділянок.

Так, пунктом 276.1 статті 276 ПКУ визначено, що земельний податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

При цьому необхідно врахувати, що відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Щодо сплати земельного податку товариствами та кооперативами відповідно до пункту 276.1 статті 276 ПКУ зазначаємо наступне.

Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Підприємницькі товариства можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (стаття 84 ЦКУ).

Непідприємницькі не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦКУ).

Так, відповідно до статті 2 Закону України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію" (із змінами та доповненнями) обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Отже, земельний податок товариствами та кооперативами сплачується відповідно до положень розділу XIII ПКУ з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 276.1 статті 276 ПКУ, та даних державного земельного кадастру, який відповідно до статей 193 та 204 Земельного кодексу України встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Водночас відповідно до абзацу дев'ятого частини першої наказу Держспоживстандарту України від 28.05.2004 р. N 97 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 р. N 59 та скасування нормативних документів" (із змінами та доповненнями) та пунктів 10, 11 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. N 118 (із змінами та доповненнями), ведення Державного класифікатора "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (ДК 002:2004) та присвоєння класифікаційних кодів суб'єктам відповідно до державних класифікаторів здійснюється Державним комітетом статистики України та його територіальними органами.

Заступник Голови комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України

О. Любченко

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Травень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31