Лист ДПАУ N 17139/7/15-0717з від 21.06.2011 р-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.06.2011 р. N 17139/7/15-0717з

Щодо справляння земельного податку

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗКУ юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗКУ).

Згідно зі статтею 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначено статтею 126 ЗКУ.

Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина перша статті 126 ЗКУ).

Відповідно до частини другої статті 126 ЗКУ право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (частина третя статті 126 ЗКУ).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина п'ята статті 126 ЗКУ).

Разом з тим, відповідно до абзацу е) статті 141 ЗКУ набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗКУ (частина п'ята статті 116 ЗКУ).

Для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою призначений державний земельний кадастр (стаття 194 ЗКУ).

Статтею 204 ЗКУ визначено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Крім цього, відповідно до статті 15 ЗКУ до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, зокрема  належить здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель.

Статтею 206 ЗКУ визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки,  компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПКУ з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ "Плата за землю".

Відповідно до статті 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПКУ).

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПКУ).

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Водночас, необхідно врахувати окремі особливості обчислення та сплати плати за землю, які встановлено статтями 286 та 287 ПКУ.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 286.5 статті 286 ПКУ у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Крім цього, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.6 статті 287 ПКУ).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Щодо бази оподаткування зазначимо, що відповідно до статті 271 ПКУ базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПКУ, а у разі, якщо  нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює  центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (абзац другий статті 289 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього статті 23 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1378-IV "Про оцінку земель" (із змінами та доповненнями) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

8 квітня 2011 року Указом Президента України за N 445/2011 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, відповідно до якого витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає Держземагентство України, яке здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Заступник Голови комісії з
проведення реорганізації ДПАУ,
Заступник Голови

О. В. Матвєєв

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» N 2629-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30