Роз'яснення ДПАУ від 01.09.2011 р. щодо питань з якими найчастіше звертаються підприємці-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

Податок на прибуток підприємств

1. Чи враховується у графі 4 таблиці 3 додатка АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства вартість поліпшень основних засобів, здійснених у І кварталі 2011 року?

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв до 01.04.2011 р., платники податку мали право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягали амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Пунктом 2 підрозд.4 р. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) з дати набрання чинності розділом III ПКУ (01.04.2011 р.) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до п.146.12 ст.146 ПКУ сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Враховуючи зазначене, при обчисленні об’єкта оподаткування за звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року у складі витрат не враховується 10 відсотковий ліміт витрат на поліпшення основних засобів, включений до складу валових витрат у І кварталі відповідно до норм Закону N 334.

При цьому за звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року, у таблиці 3 додатка АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 144, у графі 2 таблиці 3 додатка АМ "Балансова вартість на початок звітного (податкового) року" відображається балансова вартість всіх груп основних засобів на початок 2011 року, у графі 3 таблиці 3 додатка АМ "Сума ліміту (10 %) поліпшень на звітний (податковий) рік" зазначається сума ліміту (10 %) поліпшень, що залишилась невикористаною станом на 01.04.2011 р.,  у графі 4 додатка АМ "Фактичні обсяги поліпшень за звітний (податковий) період" відображаються фактичні обсяги поліпшень основних засобів, проведених після 01.04.2011 року, тобто без врахування фактичних обсягів поліпшень, здійснених у І кварталі 2011 року.

Разом із додатком АМ до декларації в цьому випадку платник податку має надати пояснення із зазначенням сум 10 відсоткового ліміту витрат на поліпшення основних засобів, включеного до складу валових витрат у І кварталі відповідно до норм Закону N 334 та фактичних обсягів поліпшень, здійснених у І кварталі 2011 року.

2. Чи враховуються  у рядках 15, 18, 21 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року значення показників відповідної звітності за І квартал 2011 року?

Відповідно до п.2 підрозд.4 р. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI. (далі - ПКУ) з дати набрання чинності розділом III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ (з 01.04.2011 р.) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Отже, у рядку 15 "Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень", у рядку 18 "Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень" та у рядку 21 "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що мала бути сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року за місцезнаходженням юридичної особи з урахуванням уточнень" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 114, значення показників відповідної звітності за І квартал 2011 року не враховуються.

3. Як в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства відображається орендна плата за землю (податок за землю)?

Відповідно до пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Земельний податок – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПКУ суми нарахованих податків та зборів, установлених ПКУ, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі інших витрат операційної діяльності, пов'язаних з господарською діяльністю.

Відповідно до пп.138.5.1 п.138.5 ст.138 ПКУ датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Враховуючи вищевикладене, суми земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування платника податку у складі витрат у звітному податковому періоді нарахування таких платежів.

В Податковій декларації з податку на прибуток підприємства (далі - Декларація), форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 114, суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності відображаються у рядку 06.5.13 "Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" додатка ІВ до Декларації з відповідним перенесенням до рядка 06.5 Декларації.

4. Чи змінюється протягом звітного (податкового) року значення графи 3 табл. 1 додатка АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства у зв’язку з введенням в експлуатацію або виведенням з експлуатації основних засобів?

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно з п. 3 підрозд. 4 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація) затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 114.

У графі 3 "Балансова вартість на початок звітного (податкового) періоду" таблиці 1 "Інформація щодо нарахованої амортизації" додатка АМ до декларації зазначається балансова вартість (основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів) на початок звітного (податкового) періоду. Показник графи 3 "Балансова вартість на початок звітного (податкового) періоду" таблиці 1 "Інформація щодо нарахованої амортизації" додатка АМ до декларації за квартал (у 2011 році – за другий квартал 2011 року) при заповненні декларацій в межах звітного (податкового) року не змінюється.

5. Як у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства відображаються результати перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, якщо виникають як позитивне значення, так і від’ємне значення курсових різниць?

Відповідно до пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Зокрема, позитивні значення курсових різниць включаються до доходів як інші доходи (пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПКУ), а від'ємне значення курсових різниць включаються до витрат як інші операційні витрати (пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПКУ).

З урахуванням викладеного, якщо за підсумками перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, у платника податку виникають як позитивне значення, так і від’ємне значення курсових різниць, то такі показники не згортаються.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 114, позитивне значення курсових різниць відображається у рядку 03.19 додатку ІД до рядка 03 декларації та переноситься у складі підсумкової суми цього додатка до рядка 03 декларації, від’ємне значення курсових різниць – у рядку 06.05.12 додатка ІВ до рядка 06.5 декларації та переноситься у складі підсумкової суми цього додатка до рядка 06.5 декларації.

6. Який залишок коштів на спеціальних рахунках необхідно зазначити бюджетним установам (організаціям) при заповненні рядка 1.2 І частини Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року?

Відповідно до пп. "а" п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, належать до неприбуткових установ та організацій.

Згідно з п. 157.10 ст. 157 ПКУ доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року.

Відповідно до п. 157.14 ст. 157 ПКУ центральний орган державної податкової служби встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій.

Форму та Порядок складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі – Звіт) затверджено наказом ДПА України від 31.01.2011 р. N 56. Звіт складається та подається неприбутковою установою, організацією, їх відокремленими підрозділами за кожний звітний (податковий) період.

Відповідно до встановленої форми Звіту залишки коштів на спеціальних рахунках, що перейшли з попереднього року, відображаються  у рядку 1.2 І частини Звіту.

Згідно з пп. 2 підрозд. 2 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ з дати набрання чинності розділом III ПКУ платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З урахуванням викладеного, оскільки у 2011 році платники, на яких поширюються норми р. ІІІ ПКУ, складають податкову звітність окремо за перший квартал 2011 року та окремо за другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року, то бюджетні установи (організації) при заповненні Звіту починаючи з другого 2011 року у рядку 1.2 І частини Звіту зазначають залишки коштів на спеціальних рахунках, що перейшли з І кварталу 2011 року (залишки коштів станом на 01.04.2011 р.).

7. Як у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображається нарахування амортизації на основні засоби та інші необоротні активи груп 10 (малоцінні необоротні матеріальні активи) та 11 (бібліотечні фонди) за методом нарахування амортизації 50%/50% (100%)?

Відповідно до пп. 145.1.6 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Інформація щодо нарахування амортизації відображається платником податку у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація), форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. N 114.

У таблиці 2 додатка АМ до декларації платником податку зазначаються відомості про обраний метод амортизації (50%/50% або 100%) малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів.

У таблиці 1 додатка АМ до декларації зазначається балансова вартість на початок звітного (податкового періоду) (графа 3), нарахована сума амортизації за звітний (податковий) період (графа 4), сума амортизації, що включається у звітному (податковому) періоді до витрат, (розподіл за складовими витрат), (графи 6-10) та нарахована амортизація, що включається до витрат у майбутніх звітних (податкових) періодах (графа 11).

Якщо платник податку обрав метод нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів 100%, то при заповненні декларації за підсумками звітного (податкового) періоду, на який припадає перший місяць використання малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів, у графі 4 рядків А9 та А10 додатка АМ до декларації відображається нарахована сума амортизації у розмірі 100 відсотків вартості таких малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів. У графах 6-10 рядків А9 та А10 додатка АМ проводиться розподіл суми амортизації, що включається у звітному (податковому періоді), за складовими.

Якщо платник податку обрав метод нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів 50%/50%, то при заповненні декларації за підсумками звітного (податкового) періоду, на який припадає перший місяць використання малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів, у графі 4 рядків А9 та А10 додатка АМ до декларації відображається нарахована сума амортизації у розмірі 50% відсотків вартості таких малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів. У графах 6-10 рядків А9 та А10 додатка АМ проводиться розподіл суми амортизації, що включається у звітному (податковому періоді), за складовими. Інші 50% відсотків вартості таких малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів у аналогічному порядку зазначаються при заповненні у додатку АМ до декларації, що складається за підсумками податкового періоду, на який припадає місяць їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом.

Податок на додану вартість

1. Чи виписується розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної на товари/послуги, які звільняються від оподаткування ПДВ та який порядок відображення такої операції в податковій декларації з ПДВ?

Пунктом 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. N 969 (далі – Порядок N 969), визначено, зокрема, що для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 та граф 7, 8 і 9).

Згідно з п.192.1 ст.192 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.18 Порядку N 969, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст.192 р.V ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби (п.192.3 ст.192 р.V ПКУ).

Так, згідно з п.3.9 та п.4.5 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 р. N 41, збільшення або зменшення згідно зі ст.192 р.V ПКУ обсягів постачання/придбання, по яких не нараховувався ПДВ, продавцем товарів/послуг відображається у рядку 8.1.1 податкової декларації з ПДВ, а покупцем - у рядку 16.1.1 податкової декларації з ПДВ. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатка 1 (Д1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Враховуючи зазначене, у разі якщо після постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати за такі товари/послуги, постачальник таких товарів/послуг повинен виписати розрахунок коригування до раніше виписаної ним податкової накладної та відкоригувати обсяги їх постачання. При цьому, збільшення або зменшення обсягів постачання/придбання, по яких не нараховувався ПДВ, продавцем товарів/послуг відображається у рядку 8.1.1 податкової декларації з ПДВ, а покупцем - у рядку 16.1.1 податкової декларації з ПДВ. При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатка 1 (Д1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

2. Протягом якого часу платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Пунктом 201.10 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

3. Як особі, яка не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від 300 тис. грн., добровільно зареєструватися таким платником?

Відповідно до п.182.1 ст.182 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Згідно з п.183.3 ст.183 р.V ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Особи, зазначені у пунктах 183.3 та 183.4 цієї статті (у разі добровільної реєстрації), можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних (п.183.5 ст.183 р.V ПКУ).

Пунктом 183.7 ст.183 р.V ПКУ визначено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

4. У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ?

Відповідно до п.181.1 ст.181 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно із п.183.2 ст.183 р.V ПКУ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст.183 р.V ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із пп.6 п.180.1 ст.180 р.V ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п.181.1 ст.181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

5. Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ податкових накладних, що надійшли із запізненням в інших податкових періодах?

Згідно з п.201.6 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 198.6 ст.198 р.V ПКУ визначено, зокрема, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п.198.2 ст.198 р.V ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пп.9.2 п.9 п.2 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 р. N 1002, отримані податкові накладні, відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

Отже, податкові накладні, обґрунтовано отримані платником ПДВ протягом 365 календарних днів з дати їх виписки, а для платників які застосовують касовий метод протягом 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів, у періодах, наступних за періодами їх виписки, відображаються у розділі IІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних на дату їх отримання. Податковий кредит, сформований на підставі таких податкових накладних, розшифровується у розділі II додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) " до податкової декларації з ПДВ із зазначенням періоду виписки податкових накладних і відповідно декларується у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ.

6. В якій графі податкової накладної необхідно зазначати код товару згідно УКТ ЗЕД при постачанні платником податку раніше імпортованого товару?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом ДПА України від 21.12.10 р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (далі – Порядок N 969).

Відповідно до п. 12 Порядку N 969 до графи 3 податкової накладної вносяться дані щодо номенклатури постачання товарів/послуг, а тому при виписуванні платником податку податкової накладної у разі здійснення операції з постачання товарів, що раніше були ним імпортовані, номенклатура поставлених товарів та їх код згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в графі 3 такої податкової накладної (до внесення змін до форми податкової накладної).

7. Чи необхідно зазначати в податковій накладній код товару згідно УКТ ЗЕД на всіх етапах його постачання на митній території України?

Відповідно до п.201.1 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, код товару, ввезеного (імпортованого) на митну територію України, згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальниками в податковій накладній на всіх етапах постачання такого товару на митній території України.

8. Чи можливо з Єдиного реєстру податкових накладних вилучити податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до неї, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку?

Відповідно до п. 11 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, (далі – Порядок N 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого Державною податковою службою (п.1 Порядку N 1246).

Чинним законодавством не передбачено можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони не підлягають реєстрації.

Податок на доходи фізичних осіб

1. За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу сировини (матеріалів, запасних частин тощо)?

Згідно з п.п.165.1.25 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-IV (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних та дорогоцінних металів.

Згідно з ст.1 Закон України від 5 березня 1998 року N 187/98-ВР "Про відходи" із змінами та доповненнями побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 183 із змінами та доповненнями, до вторинної сировини відносяться, зокрема, макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики).

Таким чином, дохід від реалізації матеріалів, запасних частин та інших речей, які не відносяться до переліку вторинної сировини, визначеного Кабінетом Міністрів України, та побутових відходів, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ (15% та/або 17% в залежності від розміру отриманого доходу у звітному податковому місяці).

2. В який термін надається податкова декларація фізичними особами – підприємцями з 1.01.2011 року?

Відповідно до пп. 49. 18.5 п. 4.18 ст. 49 розділу ІІ та п. 177.5 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

3. Який алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб за цивільно-правовими договорами?

Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного)  оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно із п. 164.6 ст. 164 ПКУ при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до  п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у п.167.2 – 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовим договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто перевищує 9410 грн., ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. (Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011рік” мінімальна заробітна плата на 1 січня 2011 року становить 941 грн.).

Наприклад, у разі якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді винагороди, що дорівнює 10 000 грн., то податковий агент повинен виконати наступний алгоритм оподаткування даного доходу:

База оподаткування до якої застосовується  ставка податку 15 % становитиме 9165,34 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (9410 грн. – 9410 грн. х 2,6%  = 9165,34 грн., де 2,6 % - єдиний соціальний внесок).

База оподаткування до якої застосовується  ставка податку 17 % відповідно становитиме 574,66 грн. за вирахуванням єдиного соціального внеску (590 грн. – 590 грн. х 2,6% = 574,66 грн.)

Далі визначається сума  податку:

- за ставкою  15%  оподатковується  дохід  9165,34 грн., з якого податок дорівнює 1374,80 грн.;

- за ставкою 17 % оподатковується дохід  574,66 грн., з якого податок дорівнює  97,69 грн.

Отже, виходячи з прикладу, загальна сума податку, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку 10000 грн. становить 1472,49 грн. (1374,80 грн. + 97,69 грн.).

4. Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку?

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166  розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

При цьому, пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ передбачено, що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання  декларації не обмежується 1 травня поточного року.

5. За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. N 1ДФ за періоди до 01.01.2011 р. та після 01.01.2011 р.?

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби затверджені наказом ДПА України від 24.12.10 р. N 1020 (далі – Порядок N 1020).

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, п. 46.1 ст. 46 ПКУ передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 4.3 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди.

При цьому, згідно із пп. 3.1.2 п. 3.1 Порядку у разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці "Уточнюючий" проставляється відмітка.

Відповідно до п. 4.4 Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Для вилучення одного помилкового рядка з попередньої введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на вилучення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому – "0" - рядок на введення.

У разі проведення коригувань показників податкового розрахунку за ф. N 1ДФ за звітні податкові періоди з 01.01.2011 р., такий податковий розрахунок заповнюється і подається за формою та відповідно до Порядку N 1020.

У разі необхідності проведення коригувань показників  податкового розрахунку ф. N 1ДФ, поданого за звітний період до 01.01.2011 р., такий податковий розрахунок заповнюється і подається за формою та відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.03 р. N 451.

6. Яким чином подавати податковий розрахунок за ф. N 1ДФ за не уповноважений відокремлений підрозділ та який порядок подання копій податкових розрахунків до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у разі коли податковий агент подає податковий розрахунок у паперовому вигляді?

Відповідно до пп. "б" п.176.2 ст.176 р. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 р. N 1020 (далі – Порядок).

Окремого порядку подання копій розрахунку за ф. N 1ДФ даним Порядком не встановлено.

При цьому, податкова звітність подається платником податку до органів ДПС згідно із ст. 49 р. ІІ ПКУ.

Відповідно до п. 49.3 ст.49 р. ІІ ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищевикладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу ДПС за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 р. ІІ ПКУ.

Тобто, юридична особа, яка подає податковий розрахунок за ф. N 1ДФ на паперових носіях, надсилає копію розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням не уповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому, копія податкового розрахунку за ф. N 1ДФ повинна дублювати дані, зазначені у поданому розрахунку до податкового органу за місцезнаходженням юридичної особи. Інших умов щодо подання копії податкового розрахунку за ф. N 1ДФ не встановлено.

Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності

1. Який порядок нарахування авансових платежів фізичною особою - підприємцем, яка протягом поточного року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ (далі – ПКУ), авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці, які перейшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування нараховують та сплачують авансові платежі на підставі квартальної декларації, яка подається ними після закінчення кварталу, в якому відбувся перехід.

Наприклад, платник податків перейшов на загальну систему оподаткування з ІІ кварталу, то декларація подається після закінчення цього кварталу і авансові платежі нараховуються платником самостійно з урахуванням суми податку, що нараховується на доходи, вказані в декларації.

2. Чи повинна сплачувати фізична особа - підприємець авансові платежі, якщо вона у наступному році не планує здійснювати діяльність?

Відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VІ (далі – ПКУ) з 1 січня 2011 року фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПКУ, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно та сплачуються до бюджету щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). При цьому, ПКУ передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації та у разі надмірно сплачених сум податку, вони підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку.

3. Які документи необхідно надати фізичною – особою – підприємцем - платником єдиного податку іншому суб’єкту господарювання (юридичній особі або фізичній особі - підприємцю) для уникнення подвійного оподаткування?

Відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-IV (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.

Згідно із ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із п. 5.2 розділу 5 Положення порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 жовтня 2005 року N 97, у витягу для фізичної особи – підприємця зазначаються основні види діяльності.

При цьому, підтвердженням про обрану систему оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку є Свідоцтво про сплату єдиного податку, в якому також відображаються обрані види діяльності.

Крім того, що пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ ПКУ передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Враховуючи вищенаведене, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства рекомендується як юридичним особам, так і фізичним особам - підприємцям, які мають господарські відносини з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, крім копії документа, підтверджуючого, що він зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців), отримувати від такої особи копію Свідоцтва про сплату єдиного податку, що свідчить про обрану систему оподаткування.

Екологічний податок

1. Чи є платниками екологічного податку в частині розміщення відходів суб’єкти господарювання (юридичні особи, фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на території ринку у разі укладання ринком договору з комунальним підприємством на вивіз відходів (у т.ч. побутових)?

Відповідно до пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 розділу VIIІ "Екологічний податок" Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері (п.240.5 ст. 240 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 р.І ПКУ розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Таким чином, суб’єкти господарювання (юридичні особи, фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність на території ринку та розміщують відходи (в тому числі побутові відходи) на території ринку, не є платниками екологічного податку за тимчасове розміщення відходів, за умови укладання ринком договору з комунальним підприємством на вивіз відходів (у т.ч. побутових). У цьому випадку платником екологічного податку за тимчасове розміщення відходів (в тому числі побутових) є ринок.

Суб’єкти господарювання (юридичні особи, фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність на ринку та розміщують відходи (в тому числі побутові відходи) на території ринку, будуть платниками екологічного податку за тимчасове розміщення відходів у разі укладання ними окремих договорів з комунальним підприємством на вивіз відходів (у тому числі побутових).

2. Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення у разі якщо суб’єкт господарювання (орендодавець) використовує автономну систему опалення (котел) для опалення власної будівлі, приміщення, які здаються ним в оренду іншим суб’єктам господарювання (орендарям)?

Відповідно до п.240.1 ст.240 розділу VIIІ "Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755 (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Статтею 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року N 2707-ХІІ "Про охорону атмосферного повітря" із змінами і доповненнями, передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно до пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (абз.1 п.250.12 ст.250 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання (орендодавець), що використовує автономну систему опалення власної будівлі, приміщення, які ним здаються в оренду іншим суб’єктам господарювання (орендарям), має об’єкт оподаткування екологічним податком - обсяг забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згорянні палива (газу, мазуту тощо), та є платником екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення). У цьому випадку орендарі приміщень не є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення.

За матеріалами сайту ДПАУ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» N 4000 від 14.09.2020 р.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4