пропозиції підприємців віід 10.10.2011-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДПС України відповідає на побажання та пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства та поліпшення роботи органів ДПС, які платники податків 2 вересня 2011 року залишали у спеціальних скриньках, що були встановлені у кожному органі ДПС

Податок на додану вартість

Питання 1.

Дозволити новоствореним платникам податків відразу реєструватися  платниками ПДВ.

Неможливість відразу зареєструватися платником ПДВ приводить до втрати більшості потенційних клієнтів, бо здебільшого стабільно працюючи суб’єкти підприємницької діяльності не бажають укладати угоди з неплатниками ПДВ.

Пропонується ініціювати зміни до Кодексу і залишити право добровільної реєстрації для осіб, які тільки розпочали свою діяльність.

Відповідь до питання 1.

Податковим кодексом України  (далі – Кодекс) передбачено випадки, коли новоствореним платникам податків дозволено реєструватися платниками податку на додану вартість.

Пунктом 181.1 статті 181 Кодексу визначено, що у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Також, пунктом 182.1 статті 182 Кодексу визначено можливість добровільної реєстрації особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Питання 2.

Згідно з п.21 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу для осіб, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість, операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування таких платників податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування і оподатковані єдиним податком, не оподатковуються податком на додану вартість.

Звідси випливає, що у разі якщо у період перебування таких платників податку на спрощеній системі оподаткування відбулося відвантаження товарів (робіт, послуг), а зарахування коштів від покупця відбулося після переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ, такі кошти оподатковуватимуться податком на додану вартість, що суперечить правилу "першої події".

Відповідь до питання 2.

Пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку першою з подій була дата відвантаження товару, тому операція з постачання товарів (послуг) для оподаткування податком на додану вартість відбулось тоді, коли платник податків був на спрощеній системі оподаткування.

Питання 3.

З метою підтримки державних програм по будівництву доступного житла та житла, що будується за державні кошти, внести відповідні зміни до п.197.15 ст.197 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України, а саме викласти в редакції: "Звільняються від оподаткування операції з постачання об’єктів будівництва, будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти".

Відповідь до питання 3.

Пропозиція щодо звільнення від оподаткування податком операцій з постачання об’єктів будівництва для будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, не може бути підтримана, оскільки направлена на розширення пільг з оподаткування податком на додану вартість і, як наслідок, призведе до втрат бюджету.

Питання 4.

Зменшити кількість критеріїв, необхідних для  автоматичного відшкодування ПДВ.

Відповідь до питання 4.

Податковим кодексом України чітко регламентовано порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), в тому числі процедуру автоматичного бюджетного відшкодування та критерії, відповідність яким надає право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, і строки проведення розрахунків.

Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Податкового кодексу України.

Законом України від 07.07.11 N 3609-IV "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" внесено зміни до пункту 200.19 статті 200 Розділу V Податкового кодексу, а саме:

1. у підпункті 200.19.3 змінено слова "не менше 50 відсотків" на слова "не менше 40 відсотків", тобто на 10 відсотків зменшено показник питомої ваги обсягу поставок, до яких застосовується нульова ставка для отримання бюджетного відшкодування до загального обсягу поставок (з 50 до 40 відсотків);

2. у підпункті 200.19.4 після слів "за даними податкових накладних" доповнено словами "що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу)", тобто обмежено період визначення загальних сум розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів.

Таким чином, питання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість вирішується у межах чинного законодавства і не потребує розробки додаткових умов для платників податків.

Відповідно до статті 2 Кодексу зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до Кодексу.

Також підпунктом 4.1.2. пункту 4.1. статті 4. Кодексу визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах: рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Питання 5.

Ініціювати скасування пільгового порядку оподаткування з ПДВ  постачання зернових культур, передбаченого п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, і для суб’єктів господарювання фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування.

Чинною нормою Кодексу передбачено оподаткування ПДВ на загальних підставах операцій з першого постачання зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Відповідь до питання 5.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово,  до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зазначена норма впроваджена з метою ліквідації схем ухилення від оподаткування  та мінімізації податкових зобов’язань з податку на додану вартість при здійсненні операцій купівлі/продажу зернових культур, технічних культур (ріпак, соняшник).

Разом з тим, з метою державної підтримки сільгосптоваровиробників, звільнення не розповсюджується на першу поставку  зернових та технічних культур виробниками таких товарів.

З урахуванням зазначеного, пропозиція щодо скасування пільги, передбаченої для операцій з постачання зернових та технічних культур, не підтримується.

Питання 6.

До глави 11 «Відповідальність» розділ ІІ "Адміністрування податків, зборів". Включити до Податкового кодексу України норму щодо застосування штрафної санкції внаслідок заниження податкового зобов’язання з ПДВ у спеціальній декларації з податку на додану вартість, а також за неперерахування або несвоєчасне  перерахування коштів на спецрахунок.

Відповідь до питання 6.

Відповідно до статті 209 Кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. N 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках" сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто позитивна різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Питання 7.

Виступити з пропозицією внести зміни до Податкового кодексу України з метою уникнення подвійного оподаткування податком на додану вартість при наступній ситуації.

У разі зняття підприємства з реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до вимог пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України таке підприємство зобов’язане визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів і нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ. Через деякий час, набравши відповідні обсяги, підприємство знову реєструється платником ПДВ і реалізує ті товарно-матеріальні цінності по яких було визнано умовне постачання та нарахована сума ПДВ. Враховуючи те, що дана ситуація не врегульована нормами Податкового кодексу України, підприємство зобов’язане двічі сплачувати податок на додану вартість по одних і тих же товарно-матеріальних цінностях.

Відповідь до питання 7.

ДПС України вважає недоцільним вносити такі зміни до Податкового кодексу України.

Питання 8.

У зв’язку з вимогою заповнення податкових накладних українською мовою, ввести обов’язкову заміну свідоцтв платників ПДВ, які були видані російською мовою. Бухгалтер не має законодавчих підстав здійснювати переклад самостійно, що викликає певні труднощі.

Відповідь до питання 8.

Нормами Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 21.12.2010 р. N 969 „Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення”, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696 форма податкової накладної іншою мовою, ніж українська не затверджена.

Листом ДПА України від 06.04.2011 р. N 9497/7/16-1517 визначено, що податкова накладна складається українською мовою. Форми податкової накладної на російській чи будь-якій іншій мові Міністерством юстиції не затверджено, оскільки мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

Таким чином, свідоцтва платників податку на додану вартість не повинні були бути видані російською мовою.

Питання 9.

Щодо уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41  затверджено форму  та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

При заповненні декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків у платників податків виникають  непоодинокі питання, які потребують  опрацювання  та врегулювання.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація - це документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки,  встановлені  законом  для нарахування  податкового зобов’язання. Виходячи з цього, уточнюючий розрахунок можна віднести до податкової декларації.

А в п.9  наказу  ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 до податкової звітності відносяться як декларації з податку на додану вартість, так і уточнюючі розрахунки. Тобто уточнюючі розрахунки розглядаються  як окремі документи.

З цього приводу виникає ряд питань:

- на підставі яких законодавчих документів уточнюючий розрахунок, як додаток до декларації, відображається в обліку органом державної податкової служби як окремий документ;

- строки сплати  податкових зобов’язань за податковою декларацією згідно з п. 57.1 ст.57  ПКУ - протягом 10  календарних днів, що настають за останнім днем подання декларації. Відповідно до норм  пп. "а" п.50.1 ст. 50 ПКУ платники податку повинні надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф до подання уточнюючого розрахунку. З метою усунення різного тлумачення, пропонуємо уточнюючий розрахунок прирівняти до декларації зі строками сплати 10 календарних днів від дня подання. В уточнюючому розрахунку слід передбачити рядки по нарахуванню пені та розробити методику нарахування пені при самостійному уточнені показників.

Оскільки на законодавчому рівні чітко невизначені строки сплати податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками  виникає питання в частині нарахування пені згідно пп. "а" п.п.129.1.1 та нарахування штрафів за несвоєчасну сплату.

Відповідь до питання 9.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 50.1 "а" пункту 50 Податкового кодексу України платники податку повинні надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф до подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, ДПС України вважає вносити такі зміни як прирівнення уточнюючого розрахуноку до декларації зі строками сплати 10 календарних днів від дня подання недоцільним, оскільки це різні документи.

Що стосується строків сплати податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками, то у законодавстві чітко визначено, що платники податку повинні сплатити суму недоплати та штраф до подання уточнюючого розрахунку.

При самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов'язання пеня нараховується на суму заниження та за весь період заниження (з дня строку погашення податкового зобов’язання відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу по податковій декларації, по якій виявлено заниження податкових зобов'язань, та за весь період по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов'язання) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Питання 10.

Про внесення змін до форми декларації з податку на додану вартість.

У пп.4 п.9 "Порядку заповнення  і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (наказ ДПА України від 25.01.2011 р. N 41) зазначено, що значення гр.6 рядка 24 уточнюючого розрахунку зменшує значення рядка 24  декларації за звітний період, в якому надано такий уточнюючий розрахунок.

Пропозиція: в рядку 24 декларації передбачити додатково пп. 24.1 для відображення результатів як зменшення, так і збільшення залишку від’ємного значення.

Відповідь до питання 10.

Пропозиція є недоцільною. Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України 25.01.2011 р. N 41, передбачається подання уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які містять достатню інформацію стосовно уточнюючих показників.

Питання 11.

Про внесення змін до форми декларації з податку на додану вартість.

Пропонується пп.8.1.1 та пп.16.1.1 коригування обсягів по яких не нараховувався податок на додану вартість в декларації з податку на додану вартість вилучити, оскільки аналогічні показники дублюються в додатку 1 до декларації.

Відповідь до питання 11.

Пропозиція не підтримується. Показники  додатка 1 заповнюються в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Питання 12.

До пункту 11,  підрозділ 2, розділ ХХ "Перехідні положення" передбачити можливість вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, якщо така податкова накладна зареєстрована помилково і не підлягає реєстрації.

Відповідь до питання 12.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ N 1246 від 29.12.2010 р (далі-Порядок), визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку. Ні норми Кодексу, ні зазначений Порядок не передбачає можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі, якщо вони не підлягають реєстрації в такому реєстрі, але помилково зареєстровані платником податку.

Пропозиція щодо вилучення податкової накладної  та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, якщо така податкова накладна зареєстрована помилково і не підлягає реєстрації, не підтримується, оскільки може призвести до зловживань та маніпулювання при реєстрації таких накладних. Крім того призведе до ускладнень справляння податку як платників, так і податкових органів.

Питання 13.

Запровадити на сайті ДПА України програму для отримання розширеної інформації стосовно СПД – контрагентів (стан платника; дата реєстрації платником податків, платником ПДВ; реєстрів податкових накладних, включених до податкових зобов’язань контрагентів тощо).

Відповідь до питання 13.

Відповідно до підпункту 17.1.9 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Відомості стосовно платника, які не містять конфіденційну інформацію, розміщуються на сайті ДПС України.

Разом з цим зазначаємо, що Державною податковою адміністрацією України видано наказ від 11.02.2011 р. за N 85 "Про запровадження електронного сервісу для платників податків-юридичних осіб", який передбачає інформування платників засобами е-mail про виявлені під час електронної звірки податкових декларацій з податку на додану вартість помилки, допущені платниками, що надає можливість їх самостійного виправлення.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Податок на прибуток

Питання 14.

Запропоновано розробити методологічні рекомендації по корегуванню доходів та витрат минулих періодів у Податковій декларації з податку на прибуток.

Відповідь до питання 14.

У Податковій декларації з податку на прибуток не передбачено коригування доходів та витрат минулих період.

Питання 15.

Потребує офіційних та методологічних роз’яснень ДПС України формування та відображення у податковому обліку собівартості товарів, робіт, послуг.

Відповідь до питання 15.

Дане питання розглядається як складова частина комплексного проекту питань спрощеної системи оподаткування.

Питання 16.

16.1. Наказом ДПА України від 28.02.11 р. N 114, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.11 р. за N 397/19135, затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка містить 17 додатків. Разом з тим, цей документ (та, взагалі, жодний документ) не містить порядку складання зазначеної звітності. У платників податку виникають численні запитання  при складанні зазначеної звітності.

Тому, з метою уникнення порушень, які припускаються при складанні звітності, на думку платників податку, доцільно було б розробити окремий  порядок щодо заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства з  посиланням на конкретні норми Податкового кодексу.

16.2. Спростити форми податкової звітності (декларації про доходи фізичних осіб, декларації з податку на прибуток, декларації екологічного податку), а також процедуру її подання, оскільки заповнення і подання податкової звітності вимагає значних витрат часу.

Відповідь до питання 16.

На теперішній час Мінфіном разом з ДПС України розроблено проект уніфікованої декларації з податку на прибуток підприємств, який погоджено з відповідними міністерствами і відомствами та направлено до Міністерства юстиції України для державної реєстрації. Методичні рекомендації стосовно порядку заповнення Податкової декларації буде розроблено та схвалено Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Мінфіні після державної реєстрації.

Крім цього, для спрощення заповнення податкової звітності окремими суб’єктами господарювання розроблені та знаходяться на опрацюванні:

проект наказу "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток страховика";

проект наказу "Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи".

Питання 17.

17.1. Виключити підпункт 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України щодо не включення до валових витрат платника податку на прибуток підприємств витрат, понесених у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок.

17.2. Ввести загальний класифікатор груп основних засобів.

17.3. Відповідно до п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товару визнається за датою переходу до покупця права власності на нього. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. А згідно з п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Поряд з тим визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні товарів/послуг залишено за попереднім принципом "першої події" – датою, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу).

Це порушує цілісність як Податкового кодексу, так і податкового обліку та свідчить про недосконалість Податкового Кодексу, адже базові податки розраховуються за різними принципами, хоча вони частково стосуються одного і того же економічного показника – прибутку.

17.4. До підпункту 136.1.1 п.136.1 ст.136 "Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування", розділ ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Підприємство здійснює оптову  торгівлю зерна, у тому числі і за кордон.

У зв’язку із сезонністю вирощування зерна сільськогосподарськими виробниками підприємство постійно отримує попередні оплати та аванси за постачання зерна. Відповідно до норм Податкового Кодексу  у складі  доходів при визначенні об’єкту оподаткування  не враховуються суми авансів та попередні оплати.

Пропозиція: внести зміни до статті 136  ПКУ в частині  врахування специфіки діяльності окремих  галузей економіки.

17.5. Передбачити можливість подання податкової звітності неприбутковими та громадськими організаціями один раз на рік.

Відповідь до питання 17

Внесення змін до Податкового кодексу України є компетенцією Міністерства фінансів України (далі – Мінфін). Відповідно до Положення про міністерство, яке затверджене Указом Президента України від 08.04.11 р. N 446/2011, Мінфін розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Президентові України, Кабінетові Міністрів України (далі – КМУ) проекти законів України, актів Президента України, КМУ; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та подає їх в установленому порядку на розгляд КМУ.

За матеріалами сайту ДПСУ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6