logo
Українська (UA)Російський(RU)

Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Постанова правління Пенсійного фонду України
від 27 вересня 2010 року N 21-5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 жовтня 2010 р. за N 994/18289

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами правління Пенсійного фонду України
від 19 вересня 2011 року N 26-1,
від 25 жовтня 2011 року N 32-3,
від 19 грудня 2012 року N 25-1,
від 1 березня 2013 року N 3-1,
від 12 червня 2013 року N 8-1,
від 17 липня 2013 року N 11-1

Постанова втратила чинність 
(згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 21 січня 2014 року N 1-1)

Відповідно до статтей 8, 12, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. N 1261, правління Пенсійного фонду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що додається.

2. Департаменту надходження доходів (Литвиненко В. В.) та юридичному управлінню (Рябцева Т. Б.) подати цю постанову для державної реєстрації до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови правління В. М. Короневського.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Голова правління

Б. Зайчук

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва



М. Бродський

Директор Державного центру
зайнятості - керівник виконавчої
дирекції Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування
України на випадок безробіття





В. Галицький

Міністр праці та соціальної
політики України


В. Надрага

Голова Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні



О. В. Мірошниченко

В. о. Директора Виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України




С. Лапчик

За дорученням першого заступника
Керівника СПО,
заступник Голови Федерації
профспілок України




С. Я. Українець

Директор Виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності



С. П. Санченко

Віце-Президент Спілки
орендарів і підприємців України


Б. Ільченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління Пенсійного фонду України
27.09.2010 р. N 21-5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 жовтня 2010 р. за N 994/18289

Інструкція

про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

1.2. У цій Інструкції терміни вживаються у значенні, визначеному Законом.

II. Платники єдиного внеску

2.1. Платниками єдиного внеску є:

2.1.1. Роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

(абзац другий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними
згідно з постановами правління Пенсійного фонду України
від 19.09.2011 р. N 26-1,
від 19.12.2012 р. N 25-1)

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

(абзац третій підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними
згідно з постановами правління Пенсійного фонду України
від 19.09.2011 р. N 26-1,
від 19.12.2012 р. N 25-1)

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

2.1.2. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у підпунктах 2.1.10 - 2.1.15 цього пункту Інструкції.

(підпункт 2.1.2 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою правління Пенсійного фонду України від 17.07.2013 р. N 11-1)

2.1.3. Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу.

2.1.4. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

2.1.5. Працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють:

на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу;

у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).

2.1.6. Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 2.1.1 цього пункту, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

(підпункт 2.1.6 пункту 2.1 із змінами, внесеними
згідно з постановами правління Пенсійного фонду України
від 19.09.2011 р. N 26-1,
від 19.12.2012 р. N 25-1)

2.1.7. Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).

Громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України.

2.1.8. Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді.

2.1.9. Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.

2.1.10. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.

2.1.11. Батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

2.1.12. Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

(підпункт 2.1.12 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 17.07.2013 р. N 11-1)

2.1.13. Особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

2.1.14. Особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2.1.15. Один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.2. Платники єдиного внеску, зазначені у підпунктах 2.1.3 - 2.1.15 цього пункту, є застрахованими особами.

2.3. Платники єдиного внеску, зазначені у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 цього пункту, є страхувальниками для платників, зазначених у підпунктах 2.1.5 - 2.1.15 цього пункту.

2.4. Платники єдиного внеску, зазначені у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 цього пункту, є страхувальниками.

2.5. Особи, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цього розділу, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

(розділ ІІ доповнено пунктом 2.5 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. N 26-1)

III. База нарахування та розміри єдиного внеску

3.1. Єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, у таких розмірах:

3.1.1. У відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності (крім платників, зазначених у підпунктах 3.1.2, 3.1.3 пункту 3.1 та пунктах 3.11 - 3.13 цього розділу):

Клас професійного ризику виробництва

Розмір єдиного внеску

1

36,76

2

36,77

3

36,78

4

36,79

5

36,8

6

36,82

7

36,83

8

36,85

9

36,86

10

36,88

11

36,9

12

36,92

13

36,93

14

36,95

15

37

16

37,04

17

37,06

18

37,13

19

37,16

20

37,17

21

37,18

22

37,19

23

37,26

24

37,3

25

37,33

26

37,39

27

37,45

28

37,51

29

37,58

30

37,6

31

37,61

32

37,65

33

37,66

34

37,77

35

37,78

36

37,86

37

37,87

38

37,96

39

37,97

40

37,99

41

38

42

38,03

43

38,05

44

38,1

45

38,11

46

38,19

47

38,24

48

38,26

49

38,28

50

38,45

51

38,47

52

38,52

53

38,54

54

38,57

55

38,66

56

38,74

57

39,01

58

39,02

59

39,1

60

39,48

61

39,76

62

39,9

63

40,19

64

40,4

65

42,61

66

42,72

67

49,7

3.1.2. Які є бюджетними установами, - 36,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

3.1.3. Які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, - 45,96 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.

3.1.4. Які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), - 34,7 відсотка суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

(підпункт 3.1.4 пункту 3.1 із змінами, внесеними
згідно з постановами правління Пенсійного фонду України
від 19.09.2011 р. N 26-1,
від 19.12.2012 р. N 25-1)

3.2. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у таких розмірах:

3.2.1. Військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у підпункті 2.1.10 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.

3.2.2. Які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства особам, зазначеним у підпунктах 2.1.11 - 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

(абзац перший підпункту 3.2.2 пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 17.07.2013 р. N 11-1)

На період до 01 січня 2023 року платники, зазначені у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які є підприємствами суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30, клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010), звільняються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності.

(підпункт 3.2.2 пункту 3.2 доповнено абзацом другим згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

3.3. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі бажання осіб, зазначених у абзаці першому цього пункту, брати участь на добровільних засадах:

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 36,6 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - 36,21 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) - у розмірі 38,11 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У випадках, зазначених у третьому - п'ятому абзацах цього пункту, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

3.4. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

У разі бажання осіб, зазначених у абзаці першому цього пункту, брати участь на добровільних засадах:

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 36,6 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом;

у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві, - 36,21 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом;

за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві) - у розмірі 38,11 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

У випадках, зазначених у третьому - п'ятому абзацах цього пункту, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць.

3.5. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.5, 2.1.7 - 2.1.9 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (крім осіб, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379/95-ВР, а також льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 3,6 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

3.6. Для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 2,85 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

(пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. N 26-1)

3.7. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.6 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 2,6 відсотка суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

3.8. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.5, 2.1.7 - 2.1.9 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року 379/95-ВР, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 6,1 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

3.9. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.10 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 2,6 відсотка грошового забезпечення.

3.10. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.12 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

(пункт 3.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 17.07.2013 р. N 11-1)

3.11. Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

(пункт 3.11 із змінами, внесеними згідно з постановами
правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 р. N 32-3,
від 17.07.2013 р. N 11-1)

3.12. Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

(пункт 3.12 із змінами, внесеними згідно з постановами
правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 р. N 32-3,
від 17.07.2013 р. N 11-1)

3.13. Для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 5,5 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

(абзац перший пункту 3.13 із змінами, внесеними згідно з
постановами правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 р. N 32-3,
від 17.07.2013 р. N 11-1)

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними у пунктах 3.11 - 3.13 цієї Інструкції.

3.14. На період до 01 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30, клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010) розмір єдиного внеску встановлюється 33,2 відсотки від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

(розділ ІІІ доповнено новим пунктом 3.14 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1,
у зв’язку з цим пункти 3.14, 3.15
вважати відповідно пунктами 3.15, 3.16)

3.15. Платники, зазначені у підпунктах 2.1.11, 2.1.13 - 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, звільняються від сплати єдиного внеску із сум отриманих ними грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

3.16. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнювала до 1 жовтня 2011 року п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок, з 1 жовтня 2011 року - сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

(пункт 3.16 у редакції постанови правління 
Пенсійного фонду України від 25.10.2011 р. N 32-3)

IV. Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску

4.1. Нарахування єдиного внеску

4.1.1. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.

4.1.2. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

4.1.3. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в підпунктах 5.1.3 та 5.1.4 пункту 5.1 розділу V цієї Інструкції (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених пунктом 5.9 розділу V цієї Інструкції), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

(абзац другий підпункту 4.1.3 пункту 4.1 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

4.1.4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди згідно з договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь), здійснюється, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.

(підпункт 4.1.4 пункту 4.1 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

4.2. Сплата єдиного внеску

4.2.1. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в підпунктах 5.1.3, 5.1.4 пункту 5.1 розділу V цієї Інструкції (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених пунктом 5.9 розділу V цієї Інструкції, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок Пенсійного фонду, відкритий в уповноваженому банку України.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти, зараховуються на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються у гривнях територіальними органами Пенсійного фонду за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі повідомлення Пенсійного фонду та копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

(підпункт 4.2.1 пункту 4.2 у редакції постанови 
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

4.2.2. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

Платники, зазначені у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

4.2.3. Днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державною казначейською службою України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

(абзац другий підпункту 4.2.3 пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Пенсійного фонду, відкриті в Державній казначейській службі України.

(підпункт 4.2.3 пункту 4.2 доповнено абзацом четвертим згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

4.2.4. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

4.3. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 (крім тих, які є страхувальниками для платників, зазначених у підпунктах 2.1.11, 2.1.13 - 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції:

4.3.1. Обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо таким чином:

1) визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;

2) визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;

3) визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений законом для зазначеної категорії платників (33,2 %, 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %);

4) визначається сума єдиного внеску для особи, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримує допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений законом (2 %).

(підпункт 4.3.1 пункту 4.3 доповнено абзацом згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 17.07.2013 р. N 11-1)

4.3.2. При визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в такій черговості:

сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці";

сума винагороди за цивільно-правовими договорами;

сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

(абзац четвертий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 із змінами,
внесеними згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 17.07.2013 р. N 11-1)

При цьому розмір єдиного внеску застосовується окремо для кожного виду виплат відповідної категорії платників.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

(абзац шостий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 17.07.2013 р. N 11-1)

4.3.3. Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

4.3.4. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду, - середню заробітну плату за вимушений прогул.

4.3.5. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.

4.3.6. Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

(підпункт 4.3.6 пункту 4.3 у редакції постанови правління
Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.3.7. Платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплата доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплата доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

4.4. Обчислення і строки сплати єдиного внеску за платників, зазначених у підпунктах 2.1.5 - 2.1.10 та 2.1.12 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції

4.4.1. Обчислення і сплата єдиного внеску за зазначену категорію платників здійснюються платниками, зазначеними в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

4.4.2. Нарахування та сплата єдиного внеску здійснюються відповідно до вимог підпунктів 4.3.1 - 4.3.5 та в строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції.

4.5. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції

4.5.1. Обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

4.5.2. Платники, визначені підпунктом 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

(абзац другий підпункту 4.5.2 пункту 4.5 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за календарний рік.

(абзац четвертий підпункту 4.5.2 пункту 4.5 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.5.3. Платники, визначені підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

(абзац перший підпункту 4.5.3 пункту 4.5 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами їх діяльності за календарний рік.

(абзац третій підпункту 4.5.3 пункту 4.5 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.6. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування

4.6.1. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

4.6.2. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

(підпункт 4.6.2 пункту 4.6 у редакції постанови правління
Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.7. Єдиний внесок, що підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника зобов'язання щодо сплати єдиного внеску до дня включення органом Пенсійного фонду України даних про такого платника до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачується (стягується) на загальних підставах за зазначений період.

4.8. У разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платник на підставі отриманого повідомлення органу Пенсійного фонду України за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску. Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску по розміру, встановленому раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску по встановленому розміру за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період, у якому ним отримано повідомлення Пенсійного фонду.

4.9. Обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, інформації територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політик, про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

(пункт 4.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.10. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

(розділ IV доповнено пунктом 4.10 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

4.11. Органи Пенсійного фонду України використовують дані зазначені у повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва, отриманого від робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум єдиного внеску у звітності до Пенсійного фонду, відповідно до встановлених йому класів професійного ризику виробництва, за періоди, зазначені у повідомленні.

(розділ IV доповнено пунктом 4.11 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

V. Добровільна сплата єдиного внеску

5.1. На добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право:

5.1.1. Платники, зазначені у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

5.1.2. Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування.

5.1.3. Громадяни України, які працюють за межами України, - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

(підпункт 5.1.3 пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.1.4. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску, визначених підпунктами 2.1.3 - 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

(пункт 5.1 доповнено підпунктом 5.1.4 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.2. Особи, зазначені у підпунктах 5.1.1 - 5.1.3 пункту 5.1 розділу V цієї Інструкції, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 2, в якій зазначають, у якому виді загальнообов'язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

копії таких документів:

довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (у разі наявності);

(абзац четвертий пункту 5.2 у редакції постанови 
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

трудової книжки (у разі наявності);

документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у підпункті 5.1.1 цього пункту, надають також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документа, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

(абзац сьомий пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. N 26-1)

Особи, зазначені у підпункті 5.1.2 цього пункту, надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Особи, зазначені у підпункті 5.1.3 цього пункту, надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.

5.3. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органом Пенсійного фонду України в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 3 до цієї Інструкції.

(абзац перший пункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору.

(пункт 5.3 доповнено абзацом третім згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена абзацом третім цього пункту, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою статті 10 Закону.

(пункт 5.3 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.4. Орган Пенсійного фонду відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:

підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню з того ж виду страхування, який нею обрано для добровільної участі;

не відповідає вимогам, визначеним у підпунктах 5.1.1 - 5.1.3 пункту 5.1 цього розділу;

подала неповні або недостовірні відомості;

раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;

бажає укласти договір на строк менше одного року.

В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

5.5. Особи, зазначені у підпунктах 5.1.1 - 5.1.3 пункту 5.1 цього розділу, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше одного року.

5.6. Особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачують єдиний внесок у розмірах:

5.6.1. Особи, зазначені у підпункті 5.1.1 пункту 5.1 цього розділу, які уклали договір про добровільну участь, - встановлених пунктами 3.3 та 3.4 розділу III цієї Інструкції для відповідних платників єдиного внеску.

5.6.2. Особи, зазначені в підпунктах 5.1.2 - 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, які уклали договір про добровільну участь, - залежно від обраного виду загальнообов'язкового державного соціального страхування:

(абзац перший підпункту 5.6.2 пункту 5.6 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

в загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні (крім осіб, зазначених у підпункті 5.1.3 пункту 5.1 цього розділу) - 33,2 відсотка суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом;

(абзац другий підпункту 5.6.2 пункту 5.6 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття (крім осіб, зазначених у підпункті 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу) - 1,5 відсотка суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом;

(абзац третій підпункту 5.6.2 пункту 5.6 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (крім осіб, зазначених у підпункті 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу), - 1,9 відсотка суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом;

(абзац четвертий підпункту 5.6.2 пункту 5.6 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім осіб, зазначених у підпунктах 5.1.3 та 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу), - 1,51 відсотка суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

(абзац п'ятий підпункту 5.6.2 пункту 5.6 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

Сума єдиного внеску, що визначена зазначеною категорією платників самостійно, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, встановленого Законом на місяць.

5.6.3. Особи, зазначені у підпунктах 5.1.2 - 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, які уклали договір про добровільну участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачують єдиний внесок у розмірах, встановлених відповідно до Закону пунктом 3.4 розділу III цієї Інструкції.

(підпункт 5.6.3 пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.7. Особи, зазначені в підпункті 5.1.1 пункту 5.1 цього розділу, сплачують єдиний внесок у розмірі та в строки, установлені в договорі про добровільну участь.

(абзац перший пункту 5.7 у редакції постанови
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

Особи, зазначені у підпунктах 5.1.2 - 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, сплачують єдиний внесок щомісяця в розмірі, установленому в договорі про добровільну участь, за кожний місяць до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

(абзац другий пункту 5.7 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.8. Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають.

5.9. Участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) громадян України, які працюють у розташованих за межами України підприємствах, установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених Пенсійним фондом з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).

У договорі про добровільну участь зазначаються:

назва документа;

відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (номер посвідчення застрахованої особи (починаючи з 01 січня 2014 року); прізвище, ім'я та по батькові особи, за яку сплачується єдиний внесок; дата народження; стать; громадянство; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті));

вид (види) загальнообов'язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;

строк дії договору;

порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;

умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;

умови розірвання договору;

права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

порядок обліку платежів в органах Пенсійного фонду;

дата набрання чинності договором.

(розділ V доповнено пунктом 5.9 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

5.10. Єдиний внесок для осіб, зазначених у пункті 5.9 цього розділу, встановлюється у розмірі, визначеному підпунктами 5.6.2 та 5.6.3 пункту 5.6 цього розділу.

(розділ V доповнено пунктом 5.10 згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 12.06.2013 р. N 8-1)

 

VI. Порядок стягнення заборгованості з платників

6.1. Заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

6.2. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

6.3. Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.

У випадках, передбачених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається:

платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

(пункт 6.3 у редакції постанови правління
Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

6.4. Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

(абзац перший пункту 6.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

(абзац п'ятий пункту 6.4 у редакції постанови правління
Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

(пункт 6.4 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1,
у зв’язку з цим абзаци дев'ятий - дванадцятий
вважати відповідно абзацами десятим - тринадцятим)

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передає корінець такої вимоги з відміткою про вручення відповідальному працівнику органу Пенсійного фонду.

Відповідальний працівник уносить відповідні дані до реєстру вимог, підшиває корінець вимоги до справи платника та:

а) якщо вимога органу Пенсійного фонду скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд;

б) у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 25 Закону, - копію рішення про списання.

6.5. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

6.6. У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

6.7. Відкликання вимог

Вимога вважається відкликаною, якщо:

а) сума боргу самостійно погашається платником;

б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження;

в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом);

г) борг списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону;

ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в підпункті "а", вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу.

У випадку, зазначеному в підпункті "б", вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом Пенсійного фонду рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу.

У випадку, зазначеному в підпункті "в", вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.

У випадку, зазначеному в підпункті "г", вимога вважається відкликаною у день прийняття органом Пенсійного фонду рішення про списання боргу відповідно до частини 7 статті 25 Закону.

У випадку, зазначеному в підпункті "ґ", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.

6.8. У разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

6.9. Якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби, то орган Пенсійного фонду подає до відповідного підрозділу повідомлення про сплату боргу за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

6.10. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган Пенсійного фонду складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано службовій особі юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, особі, яка забезпечує себе роботою самостійно, під підпис або надіслано простим поштовим відправленням. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

VII. Фінансові санкції

7.1. За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

7.2. Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах:

7.2.1. У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття цього рішення є акт про зазначене порушення, що складається в довільній формі.

7.2.2. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

(підпункт 7.2.2 пункту 7.2 доповнено абзацом третім згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 р. N 26-1,
абзац третій підпункту 7.2.2 пункту 7.2 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - календарний квартал відповідно.

(підпункт 7.2.2 пункту 7.2 доповнено абзацом четвертим
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

7.2.3. За донарахування органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

(абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2 із змінами, внесеними
згідно з постановою правління Пенсійного фонду України
від 19.12.2012 р. N 25-1)

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у таких порядку та розмірах:

для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимальний їх розмір, визначений цим підпунктом.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 11 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску або акт звірки з податковим органом.

7.2.4. За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

7.2.5. За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки.

7.2.6. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 14 до цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.

7.3. Органи Пенсійного фонду відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону застосовують до банків такі фінансові санкції:

7.3.1. За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 7.2.1 - 7.2.6 пункту 7.2 розділу VII цієї Інструкції, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 15 до цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта про порушення, який складається в довільній формі, на підставі акта перевірки платника єдиного внеску та/або копій платіжних документів платника про перерахування зазначених коштів та виписок банку про надходження коштів на рахунки органів Пенсійного фонду.

7.3.2. У разі якщо банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів без одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 16 до цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта про порушення, який складається в довільній формі, на підставі акта перевірки платника єдиного внеску.

7.4. Факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 7.2.2 пункту 7.2 розділу VII цієї Інструкції, посадова особа органу Пенсійного фонду оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

7.5. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк їх сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з позитивним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами перевірок, або актами звірок, або повідомленням-розрахунком; рішення суду;

документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Приклад нарахування пені:

Сума недоїмки платника станом на 21.02.2011 складає 10000 грн.

Платник 17.03.2011 здійснює сплату платежу у сумі 2000 грн. На фактично сплачену суму недоїмки (2000 грн.) нараховується пеня.

Сума пені розраховується за допомогою такої формули:

Y = S х K х 0,1 %,

де Y - сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки зі сплати єдиного внеску (округлюється до другого знака після коми);

S - фактично сплачена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску;

K - кількість днів прострочення платежу;

0,1 % - ставка для нарахування пені згідно з частиною 10 статті 25 Закону.

У даному прикладі:

Y = 2000 х 24 х 0,1 %, Y = 48,00 грн.

Таким чином, нарахована платнику пеня складає 48 грн.

7.6. За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 7.2.1 - 7.2.6 пункту 7.2 розділу VII цієї Інструкції, банкам нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування (зарахування).

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем списання з рахунку платника відповідних коштів (внесення відповідного платежу готівкою), до дня його фактичного перерахування (зарахування) банками на рахунки органів Пенсійного фонду з дотриманням строків, передбачених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

7.7. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

(абзац перший пункту 7.7 із змінами, внесеними згідно з
постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов'язки з організації контролю за надходженням сум єдиного внеску та інших платежів до Пенсійного фонду. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 17.

Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

(пункт 7.7 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцеперебування з повідомленням про вручення.

(пункт 7.7 доповнено абзацом шостим згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

(пункт 7.7 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

(пункт 7.7 доповнено абзацом восьмим згідно з постановою
правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 р. N 25-1)

7.8. Суми штрафів та пені, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

7.9. Оскарження рішення органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

7.10. Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

7.11. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби.

7.12 Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

7.13. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки,штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Директор департаменту
надходження доходів


В. В. Литвиненко

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

МЕНЮ

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3