Лист Держкомпідприємництва N 517 від 20.01.2011 р. щодо деяких проблемних питань здійснення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 20.01.2011 р. N 517

Про надання роз'яснення

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист щодо деяких проблемних питань здійснення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон про захист прав споживачів). Так, зокрема, статтею 6 цього Закону закріплено обов'язок продавця (виробника, виконавця) передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Частиною першою статті 8 Закону про захист прав споживачів передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

- розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

- вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно пункту 1 частини першої статті 23 Закону про захист прав споживачів у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених, зокрема, частиною першою статті 8 цього Закону, у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 26 Закону про захист прав споживачів визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності був Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, який, згідно Указу Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", реорганізований у Державну службу технічного регулювання України. Враховуючи зазначене, Ви можете звернутися до Державної служби технічного регулювання України.

Слід також зауважити, що вимоги щодо організації оптового та роздрібного продажу на ринках непродовольчих товарів, додержання санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105. У пункті 43 цих Правил зазначено, що на ринках дозволяється реалізовувати як нові непродовольчі товари, так і ті, що були в користуванні, крім заборонених для продажу. Продаж непродовольчих товарів здійснюється з додержанням Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року N 104.

Разом з тим, згідно пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (проте такі правила не можуть суперечити положенням вищезазначених нормативно-правових актів).

Стосовно сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які є пенсіонерами, слід зазначити про таке. З 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон про єдиний внесок) запроваджено сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

З дня набрання чинності Законом про єдиний внесок фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного або фіксованого податків, мають нараховувати та сплачувати єдиний внесок відповідно до вимог цього Закону.

Зазначена категорія платників самостійно визначатиме для себе та членів своєї сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, розмір єдиного внеску, який не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць та не більше максимального розміру бази нарахування єдиного внеску, встановленого Законом про єдиний внесок, на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок, згідно Закону про єдиний внесок, визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Так, якщо мінімальна заробітна плата у січні - березні 2011 року складає 941 грн., то мінімальний страховий внесок - 326,53 (941* 34,7 %) грн.

Законом про єдиний внесок не передбачено виключень по сплаті внесків для фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами та/або інвалідами.

Слід зазначити, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року N 1261, Пенсійний фонд є органом, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та відповідно до покладених на нього завдань в межах своїх повноважень проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу. Тому, за більш ґрунтовним роз'ясненням радимо звернутися до Пенсійного фонду України.

Додатково повідомляємо, що, згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства та надання податкових консультацій є завданнями органів державної податкової служби.

Заступник Голови

О. Т. Сохар

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» N 2629-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30