Лист Держкомпідприємництва N 3005 від 30.03.2011 р. щодо деяких проблемних питань продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 30.03.2011 р. N 3005

Про надання роз'яснення

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист стосовно надання роз'яснення щодо деяких проблемних питань продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Розділу XII Податкового кодексу України (далі - ПКУ) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Ставки збору за провадження торговельної діяльності встановлено підпунктом 267.3 статті 267 ПКУ.

Торговельна діяльність для цілей розділу XII ПКУ - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (підпункт 14.1.246 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). Під пунктами продажу товарів для цілей розділу XII ПКУ маються на увазі, зокрема, автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно пункту 3.3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 року N 327, торгівля поза магазинами (включаючи пересувну мережу) - це сукупність нестаціонарних, пересувних пунктів з продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами населенню на розвіз або рознос (лотки, розкладки, стенди, палатки, автомагазини, автофургони тощо), через торгові автомати, а також роздрібна торгівля, що здійснюється комівояжерами, через каси неторгових підприємств, зі складів, поштою, за допомогою Інтернету, телефону, телебачення тощо.

Торгівля, що здійснюється комівояжерами, є різновидом роздрібної торгівлі поза магазинами з продажу товарів роз'їзними агентами торговельних фірм, які пропонують покупцям товари за зразками.

Враховуючи зазначене, суб'єкти господарювання, які провадять роздрібну торгівлю поза магазинами, згідно із кодом 52.63.0 КВЕД, за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток, є платниками збору за провадження торговельної діяльності та придбають торговий патент.

У разі проведення роздрібної торгівлі поза магазинами за безготівкові розрахунки (через установи банку) торговий патент не придбається.

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) слід зазначити наступне. Відносини між споживачем і суб'єктом господарювання - продавцем товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, а також вимоги в частині дотримання прав споживачів щодо належної якості, безпеки і належного торговельного обслуговування, визначені Правилами продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року N 103.

Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проданої продукції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги (пункти 1.14 та 3.3 Правил).

Згідно статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі_ громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Крім цього, на таких суб'єктів також покладено обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Звертаємо увагу на те, що пунктом 1 статті 9 Закону про РРО встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює діяльність у сфері торгівлі при проведенні розрахункових операцій, незалежно від їх кількості протягом відповідного періоду, він зобов'язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО.

Додатково повідомляємо, що листи Держкомпідприємництва не є нормативно-правовими актами, а носять інформаційний характер. Згідно статті 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Консультації надаються, зокрема, органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби.

Заступник Голови

О. Т. Сохар

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Травень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31