Лист Держкомпідприємництва N 6210 від 02.08.2011 р. щодо процедури відкриття власної справи-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 02.08.2011 р. N 6210

Про розгляд листа

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення від 27 липня 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс АД-750521), щодо процедури започаткування власної справи та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Необхідною умовою для здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності є державна реєстрація відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Зазначеним Законом чітко прописана процедура державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору, розмір реєстраційного збору за проведення державної реєстрації суб'єкта господарювання тощо.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є Державна реєстраційна служба України, відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011. Тому, у разі необхідності отримання додаткових роз'яснень необхідно звернутися до зазначеної служби (на разі контактна інформація про неї вказана на сайті Міністерства юстиції України у розділі "Органи, що координуються через Міністра юстиції").

Необхідність отримання дозвільних документів залежить від того, яким видом діяльності планується займатися. Так, обов'язковою умовою для здійснення деяких видів господарської діяльності є отримання ліцензії - документа державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку (у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України) за умови виконання ліцензійних умов. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, особливості державного контролю у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначено Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Певні види господарської діяльності можуть здійснюватися лише за наявності документа дозвільного характеру - дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначено Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Зауважимо, що з 1 січня 2012 року набуде чинності Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Статтею 10 Закону України "Про пожежну безпеку" визначено, що введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передача на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після видачі на це дозволу органу державного пожежного нагляду, крім випадків провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Порядок видачі Державною інспекцією техногенної безпеки дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року N 150. У пункті 2 цього Порядку зазначено, що дозвіл видається вказаною інспекцією та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення безоплатно.

Додатково радимо звернутися за більш детальним роз'ясненням з цього питання до Міністерства надзвичайних ситуацій України - головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, державного нагляду у сфері пожежної безпеки, згідно з Положенням про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 402/2011, або безпосередньо до вищевказаної інспекції.

Статтею 15 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримуватися вимог санітарного законодавства.

Затвердження норм проектування, розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, впровадження нових технологій здійснюються за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 жовтня 2000 року N 247. Разом з тим, за додатковим роз'ясненням з цього питання пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров'я України - головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467/2011.

Додатково повідомляємо, що відповідно до вимог статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи є платниками збору за провадження таких видів підприємницької діяльності, як:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1258;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Ставки збору за провадження зазначених видів підприємницької діяльності визначені пунктом 267.3 статті 267 ПКУ.

Водночас зазначені суб'єкти господарювання мають отримати торгові патенти, порядок придбання яких визначений пунктом 267.4 статті 267 ПКУ.

Окремо слід відмітити, що Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" (далі - Закон) визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Суб'єктами малого підприємництва, згідно з цим Законом, є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

Статтею 7 Закону визначено, що підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні (далі - Національна програма), програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства. Національна програма затверджена Законом України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" та є комплексом заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва.

Заходи з реалізації програми щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року N 273-р затверджено план заходів з виконання у 2011 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом. Забезпечення фінансування заходів у межах бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України на 2011 рік, покладено на Міністерство фінансів України і Державну казначейську службу України.

Відбір проектів по реалізації Національної програми здійснюється на конкурсних засадах. Положення про проведення конкурсів проектів затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак на сьогодні такого положення немає. У зв’язку з цим, умови проведення конкурсу можуть бути визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині коштів місцевих бюджетів.

Державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо (стаття 10 Закону).

Основними завданнями таких організацій є:

- консультування з питань законодавства України;

- надання інформації щодо здійснення державної підтримки суб'єктів малого підприємництва;

- надання інформації щодо наявності в регіоні необхідності використання товарів (послуг), що виготовляються суб'єктами малого підприємництва, які розташовані на території регіону;

- підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу суб'єктів малого підприємництва.

Додатково слід зазначити, що програми підтримки малого підприємництва включають, зокрема, положення про фінансово-кредитну підтримку суб'єктів малого підприємництва. Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва (стаття 13 Закону). Одним з основних завдань зазначеного фонду є сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів, часткової сплати відсотків за видані підприємцям кредити установами банків (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року N 687 "Про Український фонд підтримки підприємництва").

Додатково повідомляємо, що листи Держкомпідприємництва не є нормативно-правовими актами, а носять інформаційний характер.

Заступник Голови

О. Т. Сохар

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6