logo
Українська (UA)Російський(RU)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 05.02.2010 р. N 1300

Щодо розгляду звернення

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення від 16.01.2010 б/н і по суті порушених у ньому питань відповідно до компетенції повідомляє.

Щодо відмови у прийнятті заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 752/4045 (далі - Порядок), підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи), про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Отже, однією із обов'язкових умов для видачі Свідоцтва є сплата всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Відповідно до Закону України від 25.06.91 N 1251-XII "Про систему оподаткування", який є основним законом України про оподаткування, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Закон України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення, зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Щодо ведення Книги обліку доходів і витрат.

Для визначення результатів власної підприємницької діяльності платники єдиного податку - фізичні особи відповідно до положень Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, порядок ведення якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599.

У Книзі обліку доходів і витрат, яку веде фізична особа - підприємець, має бути зазначено його прізвище, ім'я, по батькові, а також номер свідоцтва про сплату єдиного податку. Якщо Книгу обліку доходів та витрат веде найманий працівник, тоді в Книзі слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця та прізвище, ім'я, по батькові даного працівника, а також серію і номер виданої йому довідки про трудові відносини з фізичною особою - платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 8 Порядку платники єдиного податку - фізичні особи, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, ведуть Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

У графі "Сума виручки (доходу)" відображається фактично отримана сума виручки (як за наявності первинних документів, так і за їх відсутності). Згідно зі статтею 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У графі "Витрати на виробництво продукції" відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.

Слід зазначити, що за погодженням з державною податковою інспекцією, фізична особа - підприємець може внести до Книги обліку доходів і витрат за формою N 10 відповідні зміни та доповнення, пов'язані із специфікою його діяльності.

Крім цього, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 N 727" книги обліку доходів і витрат додатково отримуються суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою на кожного найманого працівника.

Щодо проведення планової перевірки та дій посадових осіб податкової служби під час її проведення.

Загальний порядок організації та умови проведення перевірок платників податків посадовими особами податкової служби регулюється положеннями Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (статті 6, 7, 8, 9, 11, 111, 112) (далі - Закон N 509), що, є основним законом, який встановлює повноваження та правові основи діяльності податкових органів.

Згідно зі статтею 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки, зокрема, фізичних осіб, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, торгових патентів і ліцензій на провадження видів господарської діяльності відповідно до закону.

Вимоги до здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) визначені в Законі України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі_ громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), зокрема, статтях 15 і 16, та статті 112 Закону N 509 в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірок.

Контроль здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Питання щодо проведення таких перевірок було розглянуто Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 24.07.2006 N 5382.

Окремо зазначаємо, що відповідно до статті 112 Закону N 509 посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення вищевказаних перевірок за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до статті 13 Закону N 509 органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дотримувати інших нормативних актів, прав і охоронюваних інтересів громадян, підприємств, організацій.

Згідно зі статтею 14 цього Закону рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Процедуру оскарження дій органів стягнення щодо рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону N 265 визначає Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 N 29 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 16 цього Положення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків. У разі незгоди особи з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), прийнятим за наслідками розгляду поданої скарги, указане рішення може бути оскаржене в державній податковій адміністрації вищого рівня протягом встановленого законом терміну.

Слід зазначити, що у разі незгоди з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій платник податків самостійно вибирає порядок (адміністративний чи судовий) оскарження такого рішення.

Отже, якщо Ви вважаєте, що при проведенні перевірки підприємницької діяльності Ваші права та інтереси було порушено, то згідно з чинним законодавством України, зокрема частиною першою статті 55 Конституції України, частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства, статтею 1 Господарського процесуального кодексу, Ви маєте право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи охоронюваних законодавством інтересів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що Держкомпідприємництво в своїй діяльності керується Положенням про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 N 667, згідно з яким йому не надано права безпосередньо втручатись в діяльність органів державної податкової служби або інших органів виконавчої влади.

Окремо повідомляємо, що для отримання допомоги або консультацій із питань ведення підприємницької діяльності, Ви можете звернутись до Представництва Держкомпідприємництва в Івано-Франківській області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 31, т. 55-20-03.

Заступник Голови

М. Приступа

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

МЕНЮ

Проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» N 7000

Закон «Про Державний бюджет України на 2017 рік» N 1801-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3