Лист Мінфіну N 31-08310-06-29/16281 від 25.06.2011 р. щодо застосування окремих норм Податкового кодексу Україні-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.06.2011 р. N 31-08310-06-29/16281

Міністерство фінансів України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 31.05.2011 р. N 23953/1/1-11 розглянуло листи щодо застосування окремих норм Податкового кодексу Україні і повідомляє.

Щодо листа

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України. Відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки ( центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому пп. 34.1.4 п.34.1 ст. 34 Кодексу чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.

Також відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу достатною (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи як резидента є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

При цьому виданий іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001 р. N 2491 "Про імміграцію" вид на постійне проживання в Україні є тільки дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, що свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Крім того Кодекс не містить норм щодо необхідності отримання іноземцями від податкових органів документів, що підтверджують статус резидента Україні.

Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, здійснюється відповідно до пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та за ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Щодо листа

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків є виключним способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється за обставин, визначених пунктом 94.19 статті 94 Кодексу.

Згідно з п. 94.20 ст. 94 Кодексу у випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається органом державної податкової служби. В разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який був визнаний судом обгрунтованим, орган державної податкової служби повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

У разі коли майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого арешту не дозволяється (п. 94.21 ст. 94 Кодексу).

Перший заступник Міністра

О. Мярковський

щодо застосування окремих норм Податкового кодексу Україні

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» N 4000 від 14.09.2020 р.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» N 294-IX від 14.11.2019 р.

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Вересень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 1 2 3 4