Наказ Мінфіну N 547 від 14.06.2016 р. «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій»-Профі Вінс
logo
Українська (UA)Російський(RU)

Опубліковано: «Офіційний вісник України» N 56 (26.07.2016) ст. 1952 

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.06.2016 р.

м. Київ

N 547

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 липня 2016 р. за N 918/29048

Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 23 вересня 2016 року N 837,
від 20 вересня 2018 року N 773
(зміни, внесені абзацами п'ятим - сорок третім, сорок сьомим,
сорок восьмим, п'ятдесят першим, п'ятдесят другим, п'ятдесят п'ятим, п'ятдесят
шостим, п'ятдесят дев'ятим - шістдесят другим, шістдесят четвертим - сімдесят третім
підпункту 2 пункту 1, підпунктом 4 пункту 1, абзацами третім - тридцять дев'ятим, сорок дев'ятим,
п'ятдесятим, п'ятдесят третім - п'ятдесят сьомим, шістдесятим - шістдесят шостим, шістдесят восьмим,
шістдесят дев'ятим, сімдесят четвертим - сімдесят шостим та сімдесят дев'ятим підпункту 2 пункту 2,
підпунктом 4 пункту 2, абзацами дванадцятим, тринадцятим, шістнадцятим - двадцятим, двадцять четвертим,
тридцять третім, тридцять четвертим, тридцять сьомим, тридцять восьмим підпункту 2 пункту 3,
підпунктом 4 пункту 3, абзацами другим, третім, п'ятим - тринадцятим та вісімнадцятим
підпункту 2 пункту 4, підпунктами 3 та 4 пункту 4 Змін, затверджених наказом Міністерства
фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773, набирають чинності після набрання
чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження
порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру
центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій),
від 13 лютого 2019 року N 64

(Установлено, що зареєстровані журнали використання РРО, книги ОРО та розрахункові книжки за формами, наведеними у додатку 7 до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та у додатках 1, 2 та 6 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджених цим наказом, у редакції, що була чинною до внесення Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773, можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773)

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, та з метою удосконалення порядку реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів від 28 серпня 2013 року N 417 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за N 1616/24148.

3. Установити, що:

вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, визначених у пункті 5 наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року N 13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за N 220/28350;

(абзац другий пункту 3 у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837)

до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб'єкт господарювання до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) реєстратора розрахункових операцій разом із копією договору суб'єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт такого реєстратора розрахункових операцій подає до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) реєстратора розрахункових операцій центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) реєстратора розрахункових операцій;

у разі наявності у суб'єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року N 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за N 1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року N 844) (далі - Порядок N 417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п'ятого цього пункту;

(пункт 3 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837)

зареєстровані книги ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку N 417, можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.

(пункт 3 доповнено абзацом п'ятим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837)

4. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Романюк Ю. П.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів - керівника апарату Капінуса Є. В. та Голову Державної фіскальної служби України Насірова Р. М.

Міністр

О. Данилюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
14 червня 2016 року N 547

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 липня 2016 р. за N 918/29048


ПОРЯДОК
реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236.

(абзац перший пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

(абзац другий пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Дія цього Порядку не поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

2. Цим Порядком визначаються форми:

заяви про реєстрацію РРО;

реєстраційного посвідчення;

довідки про резервування фіскального номера РРО;

заяви про скасування реєстрації РРО;

рішення про скасування реєстрації РРО;

довідки про скасування реєстрації РРО.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

автомат з продажу товарів (послуг) - РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості і створює контрольну стрічку в електронній формі;

адреса господарської одиниці - адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

введення в експлуатацію - роботи з технічного обслуговування РРО, пов'язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі - експлуатаційні документи), а також введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

гарантійний ремонт - ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період гарантійного строку експлуатації не з вини користувача;

гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання щодо здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг;

господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО) - перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України і такі РРО дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

засіб контролю - спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зміна - період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;

контрольна стрічка - копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;

місцезнаходження юридичної особи - фактичне місце ведення діяльності чи розташування офіса, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (де переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління й обліку;

модем - окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій;

назва господарської одиниці - назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

нефіскальний режим роботи - режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;

оперативна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;

персоналізація РРО - процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб'єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі - модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

післягарантійний ремонт - ремонт належним чином введеного в експлуатацію РРО, що перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу після закінчення гарантійного строку експлуатації;

постачальник - суб'єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт РРО;

представник суб'єкта господарювання - представник платника податків у значенні, визначеному пунктом 19.2 статті 19 Кодексу;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом двадцять третім
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци двадцять третій - тридцять сьомий
вважати відповідно абзацами двадцять четвертим - тридцять восьмим)

реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;

строк первинної реєстрації моделі РРО - граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі РРО, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення;

строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування - комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскалізація - перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи РРО;

фіскальна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

фіскальна функція - здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

фіскальний блок - невід'ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечуються реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, встановлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (далі - ЦСО) - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;

X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті;

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Термін "пов'язана особа" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному абзацом другим пункту 49 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року N 601.

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом тридцять восьмим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Термін "уповноважена особа контролюючого органу" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному підпунктом 14.1.137 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом тридцять дев'ятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац тридцять восьмий вважати абзацом сороковим)

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок реєстрації РРО

1. Формування та застосування фіскального номера РРО

1. При реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО ДФС (далі - інформаційна система ДФС), алгоритм формування якого встановлює ДФС.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі ДФС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації.

(абзац перший пункту 3 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам'яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб'єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО

1. Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" - за місцезнаходженням відділень;

(абзац четвертий пункту 3 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" - за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв'язку - за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв'язку;

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" - за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

4. Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою N 1-РРО (далі - реєстраційна заява) (додаток 1).

Представник суб'єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.

(пункт 4 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню.

(пункт 5 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

6. У випадках, передбачених цим Порядком, можливість подання суб'єктами господарювання в електронному вигляді документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до статті 421 Кодексу.

(пункт 6 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7. Суб'єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб'єкт господарювання може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв'язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб'єкт господарювання зазначає спосіб отримання цього документа (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

(пункт 7 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

8. Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

(абзац перший пункту 8 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

(абзац п'ятий пункту 8 глави 2 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац шостий пункту 8 глави 2 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци сьомий - одинадцятий
вважати відповідно абзацами шостим - десятим)

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, суб'єкт господарювання не повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;

(абзац сьомий пункту 8 глави 2 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;

(абзац дев'ятий пункту 8 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

щодо договору між ЦСО та суб'єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом одинадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом дванадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом тринадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкт господарювання є пов'язаною особою з ЦСО.

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС. У день резервування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДФС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою N 2-РРО (далі - довідка про резервування фіскального номера) (додаток 2) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом трьох днів з дати її надсилання до ЦСО.

(пункт 10 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

12. Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.

Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДФС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа.

(пункт 12 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

13. Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

(пункт 13 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

14. Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений пунктом 13 цієї глави, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов'язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.

(абзац перший пункту 14 глави 2 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою N 3-РРО (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

(абзац другий пункту 14 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

15. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

16. У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).

(абзац перший пункту 16 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Якщо суб'єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб'єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб'єкта господарювання або суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

(пункт 17 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

18. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб суб'єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб'єкта господарювання. У цьому разі суб'єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

19. Для інформування суб'єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб'єкт господарювання має завчасно повідомити як про об'єкт оподаткування відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

(абзац другий пункту 20 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних ДФС за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість або податковий номер (якщо суб'єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО або ідентифікаційний номер модема (у разі застосування зовнішнього модема), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року N 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за N 1744/22056 (далі - Порядок передачі).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

після присвоєння або зміни фіскального номера РРО, або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема), або ідентифікаційного номера РРО, або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

22. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

3. Перереєстрація РРО

1. У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб'єктом господарювання або представником суб'єкта господарювання надаються:

(абзац перший пункту 1 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

реєстраційна заява з позначкою "Перереєстрація";

абзац третій пункту 1 глави 3 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац четвертий пункту 1 глави 3 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци п'ятий, шостий
вважати відповідно абзацами третім, четвертим)

реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

2. У разі зміни даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім'я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання протягом п'яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

(абзац перший пункту 2 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації;

абзац третій пункту 2 глави 3 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци четвертий, п'ятий
вважати відповідно абзацами третім, четвертим)

реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов'язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

(пункт 2 глави 3 розділу ІІ доповнено абзацом згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. Заява з позначкою "Перереєстрація" оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

(пункт 3 глави 3 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб'єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб'єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

4. Скасування реєстрації РРО

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою N 4-РРО (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

(підпункт 2 пункту 1 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

9) суб'єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб'єкт господарювання повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб'єктом господарювання.

(підпункт 13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою N 5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

(абзац другий пункту 2 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

(абзац перший пункту 3 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

(абзац третій пункту 3 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою N 6-РРО (додаток 6) (далі - довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою).

(абзац шостий пункту 3 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. Посадова особа контролюючого органу протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

(пункт 4 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

(пункт 5 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837)

6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

7. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб'єкта господарювання або самим суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

(пункт 7 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

III. Порядок застосування РРО

1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

2. На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний:

у разі незастосування РРО у випадках, передбачених Законом, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

зберігати в господарській одиниці останню використану книжку та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги ОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: "Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється". Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

(пункт 2 розділу ІІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб'єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

4. Суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані:

застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

забезпечувати цілісність пломб та незмінність конструкції і програмного забезпечення РРО;

вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через ЦСО в порядку, встановленому законодавством;

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

абзац сьомий пункту 4 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац восьмий
вважати абзацом сьомим)

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

абзац дев'ятий пункту 4 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци десятий - вісімнадцятий
вважати відповідно абзацами восьмим - шістнадцятим)

у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), обліку їх кількості та розміру (ставки) податків та зборів, встановлених чинним законодавством;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

надавати покупцю товарів (послуг) чек, за його вимогою - накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів";

друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

здійснювати підрахунок готівкових коштів на місці проведення розрахунків під час перевірки господарської одиниці на вимогу посадової особи контролюючого органу;

зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії;

у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

5. Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

6. Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків:

дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача";

забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

8. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.

9. У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов'язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО.

10. Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

11. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року N 1057 "Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за N 1743/22055.

Директор
Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

Ю. П. Романюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
14 червня 2016 року N 547

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 липня 2016 р. за N 919/29049


ПОРЯДОК
реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 23 вересня 2016 року N 837,
від 20 вересня 2018 року N 773
(зміни, внесені абзацами третім - тридцять дев'ятим, сорок дев'ятим,
п'ятдесятим, п'ятдесят третім - п'ятдесят сьомим, шістдесятим - шістдесят шостим,
шістдесят восьмим, шістдесят дев'ятим, сімдесят четвертим - сімдесят шостим та сімдесят дев'ятим
підпункту 2 пункту 2, підпунктом 4 пункту 2 Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів
України від 20 вересня 2018 року N 773, набирають чинності після набрання чинності
нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків
ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру
центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій)

(Установлено, що зареєстровані журнали використання РРО за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку, у редакції, що була чинною до внесення Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773, можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236.

(абзац перший пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

(абзац другий пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Дія цього Порядку не поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги).

2. Цим Порядком визначаються форми:

заяви про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

довідки про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

реєстраційного посвідчення РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

заяви про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

довідки про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

рішення про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

аванс - одержання касиром цінностей від уповноваженої особи на початку зміни;

введення в експлуатацію - роботи з технічного обслуговування РРО, пов'язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі - експлуатаційні документи), а також введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО) - перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України і такі РРО дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

засіб контролю - спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зміна - період роботи РРО від реєстрації першої операції з купівлі-продажу іноземної валюти після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;

контрольна стрічка - копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

нефіскальний режим роботи - режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;

оперативна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;

персоналізація РРО - процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб'єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі - модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

представник суб'єкта господарювання - представник платника податків у значенні, визначеному пунктом 19.2 статті 19 Кодексу;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом тринадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци тринадцятий - двадцять четвертий
вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - двадцять п'ятим)

реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;

строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування - комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскальна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

фіскальна функція - здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

фіскальний блок - невід'ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечуються реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, встановлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (далі - ЦСО) - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;

Z-звіт - фіскальний звіт, під час друкування якого інформація про обсяги валютно-обмінних операцій заноситься до фіскальної пам'яті РРО.

Термін "пов'язана особа" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному абзацом другим пункту 49 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року N 601.

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом двадцять п'ятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Термін "уповноважена особа контролюючого органу" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному підпунктом 14.1.137 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом двадцять шостим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац двадцять п'ятий вважати абзацом двадцять сьомим)

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. Формування та застосування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. При реєстрації РРО в контролюючих органах йому присвоюється фіскальний номер РРО.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Державної фіскальної служби України (далі - інформаційна система ДФС), алгоритм формування якого встановлює ДФС.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі ДФС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам'яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб'єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Реєстрація та введення в експлуатацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. Уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти" за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Національний оператор поштового зв'язку, який на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій має право здійснювати валютно-обмінні операції, може реєструвати РРО за кодом ЄДРПОУ юридичної особи за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які мають право здійснювати зазначені операції на підставі наданого національним оператором поштового зв'язку дозволу на здійснення валютно-обмінних операцій.

4. Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою N 1-РРОВ (далі - реєстраційна заява) (додаток 1).

(пункт 4 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню.

(пункт 5 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

6. У випадках, передбачених цим Порядком, можливість подання суб'єктами господарювання в електронному вигляді документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до статті 421 Кодексу.

(пункт 6 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7. Суб'єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб'єкт господарювання може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв'язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб'єкт господарювання зазначає спосіб отримання документа (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

(пункт 7 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

8. Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган відмовляє у реєстрації РРО, якщо:

(абзац перший пункту 8 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

РРО вже зареєстровано;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

(абзац п'ятий пункту 8 глави 2 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац шостий пункту 8 глави 2 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци сьомий - десятий
вважати відповідно абзацами шостим - дев'ятим)

в контролюючому органі наявні відомості щодо відсутності реєстрації або скасування рішення про реєстрацію пункту обміну валюти;

суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;

(абзац восьмий пункту 8 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням пункту обміну валюти, де буде використовуватися РРО;

щодо пункту обміну валюти, зазначеного у заяві, суб'єкт господарювання не повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом десятим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

щодо договору між ЦСО та суб'єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладення або згідно з таким повідомленням ЦСО відповідний договір розірваний або припинений;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом одинадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом дванадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом тринадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкт господарювання є пов'язаною особою з ЦСО.

(пункт 8 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС. У день резервування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДФС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою N 2-РРОВ (далі - довідка про резервування фіскального номера) (додаток 2) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом трьох днів з дати її надсилання до ЦСО.

(пункт 10 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

12. За результатами проведення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.

Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДФС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа.

(пункт 12 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

13. Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам'яті та опломбування РРО в ЦСО).

(пункт 13 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

14. Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений пунктом 13 цієї глави, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов'язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.

(абзац перший пункту 14 глави 2 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою N 3-РРОВ (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти в контролюючому органі.

(абзац другий пункту 14 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

15. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо місцезнаходження та номера пункту обміну валюти, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за місцезнаходженням такого пункту обміну валюти та дати початку обліку РРО у цьому органі.

16. У реєстраційній заяві зазначається спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).

(абзац перший пункту 16 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Якщо суб'єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб'єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до контролюючого органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб'єкта господарювання, а також представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

(пункт 17 глави 2 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

18. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, в якій зазначає причину, що призвела до неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб'єкта господарювання. У цьому разі суб'єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

19. Для інформування суб'єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, дати реєстрації РРО, а також номера останнього журналу використання РРО, зареєстрованого на такий РРО, та дати його реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючих органів, із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - місцезнаходження всіх пунктів обміну валюти, де він може використовуватися. Щодо кожного пункту обміну валюти, де використовуватиметься резервний РРО, суб'єкт господарювання повідомляє про нього як про об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

(абзац другий пункту 20 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних ДФС за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість або податковий номер (якщо суб'єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі) або ідентифікаційний номер модема (у разі застосування зовнішнього модема), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року N 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за N 1744/22056 (далі - Порядок передачі).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

після присвоєння або зміни фіскального номера РРО, або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема), або ідентифікаційного номера РРО, або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

22. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційної системи ДФС і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

3. Перереєстрація реєстраторів РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. У разі перереєстрації РРО з метою використання його в іншому пункті обміну валюти суб'єктом господарювання або представником суб'єкта господарювання надаються реєстраційна заява з позначкою "Перереєстрація" та реєстраційне посвідчення.

(абзац перший пункту 1 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

(абзац другий пункту 1 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. У разі зміни найменування суб'єкта господарювання або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, або виявлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання протягом п'яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

(абзац перший пункту 2 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

(абзац другий пункту 2 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

У разі змін даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов'язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З дати видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

(пункт 2 глави 3 розділу ІІ доповнено абзацом третім згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. Заява з позначкою "Перереєстрація" оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

(пункт 3 глави 3 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. У разі зміни місцезнаходження, включення/невключення суб'єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб'єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

4. Скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою N 4-РРОВ (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

(підпункт 2 пункту 1 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3) закінчились визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

9) припинено діяльність пункту обміну валюти через обставини, визначені законодавством;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) відбулась зміна власника РРО;

13) щодо пункту обміну валюти, де використовується РРО, суб'єкт господарювання повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб'єктом господарювання.

(пункт 1 глави 4 розділу ІІ доповнено підпунктом 13 згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

(пункт 2 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

(абзац перший пункту 3 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

(абзац третій пункту 3 глави 4 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою).

(абзац шостий пункту 3 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. Посадова особа контролюючого органу протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки ЦСО про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою N 5-РРОВ (далі - довідка про скасування реєстрації) (додаток 5), що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

(пункт 4 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишились актуальними.

(пункт 5 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

7. Рішення контролюючого огану про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти оформлюється за формою N 6-РРОВ (додаток 6). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

(пункт 7 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

8. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та/або отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб'єкта господарювання або представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

(пункт 8 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Реєстрація журналів використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. На кожний РРО з купівлі-продажу іноземної валюти реєструється журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (далі - журнал використання РРО) за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку.

Журнал використання РРО повинен бути прошнурованим, мати послідовну нумерацію сторінок та засоби контролю, установлені таким чином, щоб унеможливити розшнурування журналу використання РРО або вилучення його аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка журналу використання РРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

2. Реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО, другого та наступних - на підставі заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою N 7-РРОВ (додаток 8) (далі - заява про реєстрацію журналу). Датою реєстрації першого журналу використання РРО є дата реєстрації РРО.

(абзац перший пункту 2 глави 5 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Суб'єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати такі заяви в електронній формі засобами електронного зв'язку. Порядок та строки розгляду контролюючими органами заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.

(абзац другий пункту 2 глави 5 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

При проведенні реєстрації РРО або після отримання заяви про реєстрацію журналу та в разі відсутності підстав для відмови в реєстрації посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу проводить реєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації журналу використання РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації журналу використання РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Фіскальний номер першого журналу використання РРО складається з фіскального номера РРО та літери "в".

Номер другого та наступних журналів використання РРО складається з номера першого журналу, зареєстрованого на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступного журналу використання РРО.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації журналу використання РРО у разі відмови в реєстрації РРО, якщо відсутня або скасована реєстрація відповідного РРО, або у випадках, визначених пунктом 8 глави 2 цього розділу.

(пункт 2 глави 5 розділу ІІ доповнено абзацом сьомим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Заява про реєстрацію журналу має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи заяви про реєстрацію журналу підлягають обов'язковому заповненню.

(пункт 2 глави 5 розділу ІІ доповнено абзацом восьмим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. У разі зміни даних щодо суб'єкта господарювання або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в журналі використання РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці журналу використання РРО суб'єкт господарювання здійснює перереєстрацію журналу використання РРО.

Для цього не пізніше п'яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації журналу використання РРО заяву про реєстрацію журналу із зазначенням причини перереєстрації та журнал використання РРО, який підлягає перереєстрації. Така заява може бути подана в електронному вигляді.

(абзац другий пункту 3 глави 5 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після отримання заяви про реєстрацію журналу посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання такої заяви проводить перереєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та даних на титульній сторінці журналу використання РРО.

Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці журналу використання РРО засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу.

4. У разі зміни місцезнаходження, включення/невключення суб'єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб'єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація журналу використання РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Журнал використання РРО, виданий суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються у журналі використання РРО.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації журналу використання РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

(абзац третій пункту 4 глави 5 розділу ІІ  із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

5. Скасування журналу використання РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за письмовою заявою суб'єкта господарювання довільної форми (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо).

Рішення про скасування реєстрації журналу використання РРО або його переопломбування може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на журнал використання РРО, та/або виявлено факт опломбування журналу підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у заяві про реєстрацію журналу.

(абзац другий пункту 5 глави 5 розділу ІІ  із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цілісність та справжність засобів контролю встановлюються за методикою їх виробника.

У разі скасування реєстрації журналу використання РРО посадова особа контролюючого органу за місцем реєстрації РРО не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці журналу використання РРО (у разі його наявності) щодо скасування реєстрації журналу використання РРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

(абзац четвертий пункту 5 глави 5 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

При переопломбуванні журналу використання РРО виправляються дані про встановлений засіб контролю та вноситься відповідний запис до інформаційної системи ДФС. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу.

III. Порядок застосування РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

2. РРО може застосовуватись виключно після реєстрації в контролюючих органах і тільки в тому пункті обміну валюти, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб'єкт господарювання не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

3. Суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані:

проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;

подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;

застосовувати у встановленому порядку лише РРО, що включені до Державного реєстру РРО;

видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;

здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку (фінансової установи);

забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;

проводити технічне обслуговування і ремонт РРО у встановленому порядку;

забезпечувати цілісність пломб РРО, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції;

у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

4. Реєстрація валютно-обмінної операції через РРО повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнту коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютно-обмінної операції, повинен видаватися клієнту не пізніше завершення операції.

5. Аванс, підкріплення та інкасація цінностей повинні реєструватись через РРО з використанням відповідних службових операцій безпосередньо після отримання (передання) цінностей. Крім того, такі службові операції повинні використовуватися для реєстрації цінностей, які зберігаються на місці проведення валютно-обмінних операцій на момент реєстрації першої валютно-обмінної операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

6. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити:

абзац другий пункту 6 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци третій - шостий
вважати відповідно абзацами другим - п'ятим)

ведення в установленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну валюти попереднього журналу використання РРО;

зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;

створення X-звітів, Z-звітів та інших документів, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства України;

(абзац четвертий пункту 6 розділу ІІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

зберігання на місці проведення валютно-обмінних операцій реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування, паспорта (формуляра) на РРО або копій цих документів.

(абзац п'ятий пункту 6 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7. Журнал використання РРО ведеться в такому порядку:

на початку використання журналу на титульній сторінці зазначається дата, на сторінках 3, 4 визначається повний перелік осіб, які мають право доступу до РРО;

абзац третій пункту 7 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац четвертий
вважати абзацом третім)

в розділі "Облік перевірок" журналу використання РРО обліковуються перевірки з питань порядку проведення розрахунків при здійсненні валютно-обмінних операцій, при цьому посадова особа контролюючого органу заповнює графи 1 - 4 на початку проведення перевірки, графи 5, 6 - наприкінці перевірки, графу 7 заповнює наприкінці перевірки особа, у присутності якої проводилася перевірка;

(абзац третій пункту 7 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац п'ятий пункту 7 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац шостий пункту 7 розділу ІІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом четвертим)

після заповнення всіх сторінок будь-якого розділу журналу використання РРО його використання закінчується, на титульній сторінці зазначається дата закінчення журналу.

8. У разі відмови клієнта від проведеної валютно-обмінної операції, реєстрації через РРО помилкової суми за валютно-обмінною операцією або технічного збою під час друкування розрахункового документа така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції "сторно".

9. У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов'язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО.

10. Суб'єкти господарювання та їх представники, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та на яких поширюється дія цього Порядку, не мають права здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.

(пункт 10 розділу ІІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Директор
Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

Ю. П. Романюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
14 червня 2016 року N 547

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 липня 2016 р. за N 920/29050


ПОРЯДОК
реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 23 вересня 2016 року N 837,
від 20 вересня 2018 року N 773
(зміни, внесені абзацами дванадцятим, тринадцятим, шістнадцятим -
двадцятим, двадцять четвертим, тридцять третім, тридцять четвертим,
тридцять сьомим, тридцять восьмим підпункту 2 пункту 3, підпунктом 4 пункту 3
Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773,
набирають чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом
Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру
екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів
сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій)

(Установлено, що зареєстровані книги ОРО та розрахункові книжки за формами, наведеними у додатках 1, 2 та 6 до цього Порядку, у редакції, що була чинною до внесення Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773, можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236.

(абзац перший пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

(абзац другий пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Дія цього Порядку не поширюється на журнали використання РРО, що використовуються суб'єктами господарювання для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

(абзац третій пункту 1 розділу І у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. Цим Порядком визначаються форми:

книги обліку розрахункових операцій на РРО;

книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю;

заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки;

заяви про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій;

рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій;

реєстраційної сторінки розрахункової книжки.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

засіб контролю - спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

представник суб'єкта господарювання - представник платника податків у значенні, визначеному пунктом 19.2 статті 19 Кодексу;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом четвертим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий
вважати відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)

реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

сума розрахунку - сума готівкових коштів, отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Терміни "розрахунковий документ", "розрахункова книжка", "книга обліку розрахункових операцій", "місце проведення розрахунків", "фіскальний звітний чек" вживаються у значеннях, наведених у Законі.

Терміни "алкогольні напої", "тютюнові вироби" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Термін "уповноважена особа контролюючого органу" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному підпунктом 14.1.137 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом десятим)

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій

1. Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій

1. Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб'єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).

Суб'єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

зареєструвати книги ОРО у порядку та строки, визначені пунктами 7, 8 цієї глави;

скасувати реєстрацію книги ОРО та припинити її застосування.

(пункт 1 глави 1 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. Реєстрація книг ОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися книги ОРО:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" - за місцезнаходженням відділень;

(абзац четвертий пункту 2 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" - за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв'язку - за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв'язку;

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" - за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Книги ОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.

3. Книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.

Кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму книги ОРО на РРО наведено в додатку 1 до цього Порядку, форму книги ОРО на господарську одиницю - у додатку 2 до цього Порядку.

4. При реєстрації першої книги ОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер книги ОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Державної фіскальної служби України (далі - інформаційна система ДФС), алгоритм формування якого встановлює ДФС, та літери "г".

Фіскальний номер книги ОРО на РРО складається з фіскального номера РРО та літери "р".

5. Фіскальний номер другої та наступних книг ОРО складається з фіскального номера першої книги ОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю або РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги ОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

(абзац другий пункту 5 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

6. Книга ОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка книги ОРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

7. Для реєстрації першої та наступних книг ОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до цього органу:

(абзац перший пункту 7 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

заяву про реєстрацію книги ОРО та/або розрахункової книжки за формою N 1-КОРО (додаток 3) (далі - реєстраційна заява);

абзац третій пункту 7 глави 1 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзаци четвертий, п'ятий
вважати відповідно абзацами третім, четвертим)

книгу ОРО на господарську одиницю.

Реєстраційна заява може бути подана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.

(абзац пункту 7 глави 1 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

8. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО.

Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню.

(абзац четвертий пункту 8 глави 1 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Суб'єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

(абзац п'ятий пункту 8 глави 1 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.

9. Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган відмовляє в реєстрації книги ОРО, якщо:

відсутня реєстрація РРО в контролюючому органі (у разі реєстрації книги ОРО на РРО);

документи подано не в повному обсязі;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

в контролюючому органі наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації книги ОРО на РРО);

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи;

щодо господарської одиниці, зазначеної у заяві, суб'єкт господарювання не повідомив про такий об'єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;

(абзац сьомий пункту 9 глави 1 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися книга ОРО.

10. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації книги ОРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви надає або надсилає (поштовим відправленням чи на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації книги ОРО із зазначенням підстав для такої відмови.

11. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.

При реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки книги ОРО (номер книги ОРО, сформований в інформаційній системі ДФС, дата реєстрації книги ОРО, найменування контролюючого органу).

(абзац другий пункту 11 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Після реєстрації книги ОРО на РРО в контролюючому органі суб'єкт господарювання вносить на титульну сторінку книги ОРО запис щодо фіскального номера та найменування контролюючого органу, яким здійснено реєстрацію книги ОРО.

12. За бажанням суб'єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших книг ОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі книги ОРО реєструються в інформаційній системі ДФС та отримують фіскальний номер на кожну книгу ОРО.

13. Для інформування суб'єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-порталі:

дані щодо фіскальних номерів книг ОРО із зазначенням найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації книги ОРО, а також номера останньої книги ОРО, зареєстрованої таким суб'єктом господарювання;

дані щодо фіскальних номерів книг ОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючих органів, із зазначенням найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації книги ОРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

2. Перереєстрація книги обліку розрахункових операцій

1. У разі зміни даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються у книзі ОРО (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім'я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується РРО, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці книги ОРО суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання здійснює перереєстрацію книги ОРО.

(абзац перший пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Для цього не пізніше п'яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та книгу ОРО, яка підлягає перереєстрації. Така заява може бути подана в електронному вигляді.

(абзац другий пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

У разі змін даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються у книзі ОРО та пов'язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" та книгу ОРО.

(пункт 1 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом третім згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Книга ОРО, видана суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком, залишається чинною до дати виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці книги ОРО.

(пункт 1 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом четвертим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. Після отримання документів посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію книги ОРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на титульній сторінці книги ОРО.

Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці книги ОРО засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу.

3. У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб'єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб'єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку автоматично засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація книги ОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Книга ОРО, видана суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинною до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці книги ОРО.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації книги ОРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

3. Скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій

1. Скасування реєстрації книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб'єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).

(абзац перший пункту 1 глави 3 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

(абзац другий пункту 1 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

2. Скасування реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, коли:

1) суб'єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);

2) книга ОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб'єкта господарювання;

3) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

4) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

5) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

6) щодо господарської одиниці, де використовується книга ОРО, суб'єкт господарювання повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб'єктом господарювання;

(підпункт 6 пункту 2 глави 3 розділу ІІ у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7) суб'єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

8) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення;

9) книга ОРО непридатна для використання;

10) порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО;

11) виявлено факт опломбування книги ОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю на підставах, визначених у підпунктах 2 - 11 цього пункту, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО.

Контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю не пізніше місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації книги ОРО, визначених у підпунктах 2 - 8 цього пункту, приймає рішення про скасування реєстрації книги ОРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації книги ОРО за формою N 2-КОРО (додаток 4) (далі - заява про скасування книги ОРО) та такі підстави залишились актуальними.

Рішення про скасування реєстрації книги ОРО приймається контролюючим органом за формою N 3-КОРО (додаток 5) (далі - рішення про скасування книги ОРО) у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) суб'єкта господарювання, інший - надсилається за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта господарювання, реєстрацію книги ОРО якого скасовано.

3. Заяву про скасування книги ОРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

У разі викрадення книги ОРО суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.

У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

4. У разі порушення цілісності засобу контролю на книзі ОРО, виявлення факту опломбування книги ОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним в реєстраційній заяві, контролюючим органом за місцем реєстрації книги ОРО може бути прийнято рішення про переопломбування такої книги.

При переопломбуванні книги ОРО посадовою особою контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО виправляються дані про встановлений засіб контролю та вносяться відповідні зміни до інформаційної системи ДФС. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО та печаткою контролюючого органу.

(абзац другий пункту 4 глави 3 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цілісність та справжність засобів контролю встановлюються за методикою їх виробника.

5. Документи, визначені у цій главі та главах 1, 2 цього розділу, можуть бути подані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб'єкта господарювання або самим суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді.

(пункт 5 глави 3 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій

1. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

2. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО (це положення не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об'єкти, де за бажанням суб'єкта господарювання не зареєстровано книгу ОРО).

(пункт 2 глави 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. Якщо суб'єктом господарювання в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, за бажанням суб'єкта господарювання на всіх місцях проведення розрахунків у такій господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.

4. Перед початком використання книги ОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в книзі ОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.

5. Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

6. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

абзац третій пункту 6 глави 4 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

абзац четвертий пункту 6 глави 4 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом третім)

у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

абзац шостий пункту 6 глави 4 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Суб'єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

(пункт 6 глави 4 розділу ІІ доповнено абзацом згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7. У разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.

8. За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5 - 10 розділу 1 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

(пункт 8 глави 4 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

9. У розділі 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

(пункт 9 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з
наказами Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837,
від 20.09.2018 р. N 773)

10. Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 2 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

(абзац перший пункту 10 глави 4 розділу II із змінами, внесеними
згідно з наказами Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837,
від 20.09.2018 р. N 773)

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

(абзац другий пункту 10 глави 4 розділу II із змінами, внесеними
згідно з наказами Міністерства фінансів України від 23.09.2016 р. N 837,
від 20.09.2018 р. N 773)

11. Пункт 11 глави 4 розділу ІІ виключено

(згідно з наказом Міністерства
фінансів України від 20.09.2018 р. N 773,
у зв’язку з цим пункти 12 - 14
вважати відповідно пунктами 11 - 13)

11. Після закінчення використання книги ОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки книги ОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

12. Виправлення записів у книзі ОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.

13. Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис "Анульовано", проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші.

14. Використані книги ОРО зберігаються відповідно до Закону.

(главу 4 розділу ІІ доповнено пунктом 14 згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

III. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок

1. Порядок реєстрації розрахункових книжок

1. Реєстрація розрахункових книжок здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги ОРО.

При реєстрації розрахунковій книжці присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої книги ОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки і літери "к". При реєстрації розрахункової книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера розрахункової книжки додається літера "с".

Наприклад, для книги ОРО з номером ХХХХХХХХХХг номером другої реєстраційної книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером такої розрахункової книжки.

2. Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб'єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.

Форму реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведено в додатку 6 до цього Порядку.

Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.

3. Перед реєстрацією розрахункової книжки суб'єкт господарювання повинен забезпечити:

заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки інформації про найменування, податковий номер суб'єкта господарювання;

відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 2 цієї глави;

відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.

На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

4. Реєстрація першої розрахункової книжки в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних - на підставі реєстраційної заяви.

Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.

5. Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у пункті 9 глави 1 розділу II цього Порядку, відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб'єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.

У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію розрахункової книжки шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.

6. Після реєстрації суб'єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.

7. Перед використанням розрахункової книжки суб'єкт господарювання забезпечує заповнення реквізитів в усіх розрахункових квитанціях відповідно до вимог, встановлених до форми та змісту розрахункових документів.

Перед використанням розрахункової книжки, яка складається зі спрощених розрахункових квитанцій, суб'єкт господарювання повинен забезпечити заповнення реквізиту "Податковий номер / серія та номер паспорта" в усіх спрощених розрахункових квитанціях.

8. Перереєстрація розрахункової книжки здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 глави 2 розділу II цього Порядку, у разі перереєстрації суб'єктом господарювання книги ОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО.

9. Скасування розрахункової книжки здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО.

2. Порядок ведення розрахункових книжок

1. Перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

2. У корінці та відривній частині розрахункової квитанції вручну або друкарським способом повинна вказуватись повна сума розрахунку.

Якщо суб'єкт господарювання є платником податку на додану вартість, платником акцизного податку або іншого податку (збору), в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість, сума, що оподатковується акцизним податком або іншим податком (збором).

Якщо сума за ставкою податку на додану вартість, за ставкою акцизного податку або іншого податку (збору) дорівнює повній сумі розрахунку, в корінці зазначається тільки одна з цих сум відповідно до кожного податку. Записи у розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.

3. Якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка щодо вартості одиниці виміру товару (послуги), за бажанням суб'єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою ("зн" або "нд").

4. При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції зі знаком "-" (мінус).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

відомості про товар (послугу);

суму виданих коштів;

номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останної сторінки відповідної книги ОРО.

5. На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина реквізитів, передбачених установленою формою: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка у відсотках податку на додану вартість (для суб'єктів господарювання - платників податку на додану вартість) та акцизного податку або іншого податку (збору) (для суб'єктів господарювання - платників акцизного податку або іншого податку (збору)), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість, ставка акцизного податку або іншого податку (збору) та сума акцизного податку або іншого податку (збору) обов'язково записуються у відривній частині та корінці розрахункової квитанції.

6. Розрахункова книжка використовується в такому порядку:

на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована;

при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані в корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;

відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

Розрахункові книжки, зареєстровані на окрему книгу ОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в книзі ОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

7. Сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з позначкою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою "Службова видача".

8. Не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині робиться позначка "Анульовано", що засвідчується підписом особи, яка здійснює розрахунки.

9. Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в розрахунковій книжці.

10. У разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування розрахункової книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації.

(зміни до абзацу першого пункту 10 глави 2 розділу ІІІ, передбачені абзацом другим підпункту 3 пункту 3 Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773, не внесено у зв’язку з некоректністю вказівок до змін)


У разі втрати розрахункової книжки суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

11. Використані розрахункові книжки зберігаються відповідно до Закону.

(главу 2 розділу ІІІ доповнено пунктом 11 згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Директор
Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

Ю. П. Романюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
14 червня 2016 року N 547

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 липня 2016 р. за N 921/29051


ПОРЯДОК
опломбування реєстраторів розрахункових операцій

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 20 вересня 2018 року N 773
(зміни, внесені  абзацами другим, третім, п'ятим - тринадцятим та вісімнадцятим
підпункту 2 пункту 4, підпунктами 3 та 4 пункту 4 Змін, затверджених наказом Міністерства
фінансів України від 20 вересня 2018 року N 773, набирають чинності після набрання
чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження
порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру
центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій),
від 13 лютого 2019 року N 64

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236.

(абзац перший пункту 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).

2. Цим Порядком визначаються форми:

акта про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту;

(пункт 2 розділу І доповнено новим абзацом другим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2019 р. N 64,
у зв’язку з цим абзаци другий - четвертий
вважати відповідно абзацами третім - п'ятим)

довідки про опломбування РРО;

звіту про використання засобів контролю;

повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій.

(пункт 2 розділу І доповнено абзацом п'ятим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

блочний РРО - РРО, виконаний у вигляді з'єднаних кабелями зв'язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух;

вбудований модем - модем, що знаходиться під кожухом РРО;

введення в експлуатацію - роботи з технічного обслуговування РРО, пов'язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі - експлуатаційні документи), а також введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

верифікатор - технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації (біт, байт) установлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення РРО, що перебуває в експлуатації, та еталонного зразка;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО) - перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України і такі РРО дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

засіб контролю - спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зовнішній модем - модем, що підключається до зовнішнього порту РРО;

контрольна стрічка - копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

модем - окремий або у складі РРО пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій;

персоналізація РРО - процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб'єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі - модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

пов'язані особи - юридичні чи фізичні особи, які разом або за погодженням з центром сервісного обслуговування (далі - ЦСО) провадять господарську діяльність, або здійснюють контроль за роботою ЦСО, або контролюються таким ЦСО, або перебувають під спільним контролем з таким ЦСО. Під здійсненням контролю за роботою ЦСО слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних юридичних чи фізичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду ЦСО або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого центру чи володіння часткою (паєм, пакетом акцій) у розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду центру;

постачальник - суб'єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт РРО;

реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування - комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскальний блок - невід'ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, встановлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (ЦСО) - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

II. Порядок опломбування РРО

1. Введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб'єктами господарювання.

Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб'єктами господарювання відповідних договорів забороняється.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб'єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою N 3-ЦСО (далі - повідомлення) (додаток 1) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Таке повідомлення надсилається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів.

(пункт 1 розділу ІІ доповнено абзацом четвертим згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

2. ЦСО не мають права вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО і модемів власного використання, РРО виробників (постачальників), з якими ЦСО не уклали договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, РРО суб'єктів господарювання, з якими не укладено договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, а також РРО суб'єктів господарювання, які є пов'язаними із ЦСО особами.

3. Опломбування РРО здійснюється ЦСО:

після персоналізації РРО перед його реєстрацією в контролюючому органі;

після ремонту РРО, що потребував доступу до внутрішніх вузлів РРО;

при заміні засобу контролю РРО;

після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації (далі - документація) виробника;

при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

за рішенням контролюючого органу.

Опломбування РРО може здійснюватись посадовою особою контролюючого органу при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника.

(абзац восьмий пункту 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

4. Опломбування конструкції РРО повинно забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків шляхом установлення засобів контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних боках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

Корпус зовнішнього модема повинен унеможливлювати несанкціонований доступ до складових частин без порушення пломб.

У РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюються також на місця підключення з'єднувальних кабелів зв'язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух.

В експлуатаційних документах на РРО та зовнішній модем зазначаються місця встановлення пломб (засобів контролю) на корпусі (блоках) РРО та зовнішнього модема, на фіскальному блоці з детальним їх описом та з урахуванням вимог абзацу першого цього пункту.

Цілісність та справжність пломб (засобів контролю) на корпусі, блоках та фіскальному блоці визначаються за методикою, затвердженою їх виробником.

ЦСО забороняється використовувати засоби контролю не за призначенням, а також передавати чи продавати їх без здійснення операції опломбування.

5. При опломбуванні РРО із зовнішнім модемом ЦСО перевіряє наявність зазначення моделі (модифікації) РРО в експлуатаційній документації зовнішнього модема, для експлуатації з яким він призначений. Зовнішній модем має бути підключений безпосередньо до РРО. Корпус зовнішнього модема повинен бути опломбований виробником або ЦСО. Допускається підключення електронного контрольно-касового реєстратора (далі - ЕККР) до зовнішнього модема та зовнішнього модема до керуючого пристрою для ЕККР.

У РРО з контрольною стрічкою в електронній формі повинен застосовуватись вбудований модем.

6. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб від дати отримання ЦСО довідки про резервування фіскального номера, надісланого до ЦСО ДФС.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, заповнює у трьох примірниках акт введення РРО в експлуатацію. Перший примірник акта залишається в ЦСО, другий надається суб'єкту господарювання, третій разом з довідкою про опломбування РРО надсилається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів до контролюючого органу, де проводиться реєстрація зазначеного РРО.

(пункт 6 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

7. Після опломбування ЦСО видає (або додає) суб'єкту господарювання довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій за формою N 1-ЦСО (далі - довідка про опломбування) (додаток 2).

Довідка про опломбування складається у трьох примірниках, один з яких зберігається в ЦСО, що здійснив опломбування, другий надається суб'єкту господарювання, третій надсилається до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо проведеної персоналізації РРО та переведення його у фіскальний режим роботи. Дані про суб'єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

У всіх випадках, передбачених цим Порядком, коли здійснюється опломбування, переопломбування або розпломбування РРО, до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО ЦСО повинен направити засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів примірник кожної складеної ЦСО довідки про опломбування.

У разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО примірник довідки про опломбування ЦСО повинен направити до контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня переопломбування.

(пункт 7 розділу ІІ у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

8. У разі виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника ЦСО видає довідку про опломбування із зазначенням причини відмови в опломбуванні.

Така довідка складається у трьох примірниках, перший з яких надається суб'єкту господарювання, другий направляється ЦСО до контролюючого органу, яким зареєстровано РРО, третій залишається в ЦСО.

(абзац другий пункту 8 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

9. Розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування здійснюються ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, у таких випадках:

необхідність доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;

за рішенням контролюючого органу;

перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);

порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;

припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;

перехід на технічне обслуговування до іншого ЦСО.

10. Розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування може здійснюватися посадовою особою контролюючого органу у разі проведення перевірки відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника та перед скасуванням реєстрації РРО у разі виявлення такої невідповідності.

11. При розпломбуванні РРО в ЦСО перед скасуванням реєстрації РРО у довідці про опломбування зазначаються всі дані, крім даних про опломбування. Якщо після проведення такого розпломбування ЦСО виявив невідповідність конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника, РРО опломбовується та відповідно до вимог цього розділу складається довідка про опломбування.

12. ЦСО щороку здійснює перевірку РРО, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність документації виробника, якщо такі РРО протягом року не підлягали ремонту. За результатами перевірки суб'єкту господарювання видається довідка про опломбування відповідно до вимог цього розділу.

13. Технічне обслуговування РРО повинно здійснюватися без порушення пломб виробника, якщо інше не передбачено експлуатаційними документами.

14. У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом робочого дня, коли було виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований як платник податків.

15. Контроль на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, здійснюються на підставі рішення керівника контролюючого органу шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Кодексу.

(абзац перший пункту 15 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

Перевірки проводяться посадовими особами контролюючого органу у таких випадках:

(абзац другий пункту 15 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

відсутність або порушення цілісності пломб та/або засобів контролю ЦСО або виробника;

закінчення строку використання засобів контролю;

виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, серія та номер якого не збігаються із серією та номером, що зазначені в довідці про опломбування;

застосування суб'єктом господарювання при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного РРО та/або зовнішнього модема;

встановлення факту внесення змін до конструкції чи програмного забезпечення належним чином опломбованого РРО, не передбачених документацією виробника;

відсутність окремих блоків РРО блочної конструкції (або їх від'єднання від РРО);

підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачено документацією виробника;

письмове звернення споживача або суб'єкта господарювання, що застосовує РРО.

Після проведення перевірки РРО опломбовуються відповідно до вимог цього розділу.

Якщо опломбування здійснено посадовою особою контролюючого органу, суб'єкт господарювання повинен забезпечити переопломбування РРО в ЦСО не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника).

(абзац дванадцятий пункту 15 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

16. Виробник (постачальник) РРО у разі припинення дії раніше укладеного з ЦСО договору про технічне обслуговування та ремонт РРО самостійно організовує технічне обслуговування та ремонт РРО, які раніше перебували на обслуговуванні в такому ЦСО.

17. ЦСО у разі припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО із суб'єктом господарювання повідомляє про це контролюючий орган за місцем реєстрації РРО такого суб'єкта господарювання. Повідомлення надсилається у порядку та строки, визначені пунктом 1 цього розділу.

(пункт 17 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

18. ЦСО зобов'язаний:

провадити свою діяльність відповідно до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року N 601;

у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом семи робочих днів;

при здійсненні технічного обслуговування або ремонту РРО забезпечувати відповідність його конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;

у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО.

19. Щокварталу до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, ЦСО подає до контролюючого органу за місцем основного обліку як платника податків звіт про використання засобів контролю за формою N 2-ЦСО (додаток 3).

(пункт 19 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773)

У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником/виробником окремої моделі (модифікації) РРО звіт про використання засобів контролю повинен подаватися в строк не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин.

20. Другий примірник акта про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту за формою N 4-ЦСО (додаток 4) передається центром сервісного обслуговування в електронній формі з дотриманням вимог законодавства до територіального органу ДФС, де проводиться реєстрація зазначеного реєстратора.

(розділ ІІ доповнено пунктом 20 згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 13.02.2019 р. N 64)

Директор
Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку

Ю. П. Романюк

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 

МЕНЮ

Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» N 2629-VIII

Податковий кодекс України N 2755-VI

Таблиця відповідності видів порушень норм законів типам повідомлень-рішень, які складаються при застосуванні відповідних штрафних санкцій

Календар бухгалтера

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30